- •Кафедра менеджменту
- •Мелітополь
- •Тема 1. Наукові основи, завдання, принципи та види аналізу господарської діяльності
- •Теоретичні основи
- •1. Агд як галузь економічної науки
- •2. Основні категорії економічного аналізу.
- •3. Види та напрямки економічного аналізу.
- •4. Місце економічного аналізу господарської діяльності у системі наук.
- •Тема 2. Інформаційне забезпечення та організація аналізу господарської діяльності
- •Теоретична основа
- •Зміст і поняття інформації.
- •Характеристика й класифікація найважливіших видів інформації на підприємстві.
- •3. Нагромадження, обробка, систематизація, зберігання й використання аналітичної інформації.
- •4. Поняття й загальні методологічні принципи організації аналізу.
- •5. Основні етапи й послідовність проведення аналізу господарської діяльності.
- •Тема 3. Метод і методика економічного аналізу
- •Теоретичні основи
- •1. Визначення та класифікація методу
- •2. Методи обробки економічної інформації.
- •3. Методи факторного аналізу.
- •4. Економіко-математичні методи, які застосовуються в економічному аналізі, їх класифікація
- •Модуль 2 методика комплексного аналізу господарської діяльності підприємства Тема 4. Аналіз виробництва та реалізації продукції, робіт та послуг
- •1. Значення й завдання аналізу виробництва продукції, робіт і послуг.
- •2. Аналіз обсягу виробництва продукції в натуральному й вартісному вираженні.
- •3. Аналіз асортименту й структури випуску продукції.
- •4. Аналіз якості продукції та робіт
- •5. Значення й завдання вивчення та оцінки попиту на продукцію та послуги підприємства.
- •X Впровадження Зростання Зрілість Спад Час
- •6. Оцінка обсягів і динаміки реалізації продукції та послуг.
- •Тема 5. Аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства
- •Теоретична основа
- •1. Значення й завдання аналізу. Загальна схема аналізу. Джерела інформації.
- •2. Аналіз трудових ресурсів на підприємстві.
- •3. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.
- •4. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами й ефективності їх використання.
- •5. Аналіз організаційно-технічного рівня (отр) підприємства.
- •Тема 6. Аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції
- •1. Значення, завдання й система інформаційного забезпечення аналізу витрат на підприєстві.
- •2. Аналіз собівартості продукції за статтями витрат.
- •3. Аналіз витрат на підприємстві за їх елементами та статтями калькуляції.
- •4. Аналіз комплексних статей витрат: витрат на утримання та експлуатацію устаткування, цехові, загальногосподарські, поза виробничі витрати.
- •Тема 7. Аналіз фінансових результатів і рентабельності
- •Теоретична основа
- •1. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.
- •2. Аналіз формування прибутку.
- •3. Аналіз розподілу прибутку.
- •4. Аналіз показників рентабельності.
- •Тема 8. Аналіз фінансового стану підприємства
- •Теоретичні основи
- •1. Сутність та значення оцінки фінансового стану підприємства.
- •2. Аналіз майна підприємства.
- •3. Аналіз обігових коштів.
- •1. Поняття і склад оборотних коштів
- •Аналіз оборотних коштів
- •4. Аналіз пасивів підприємства.
- •Структура пасивів балансу
- •3. Класифікація, порядок розрахунку та методи оцінки показників, що характеризують стан використання капіталу підприємства.
- •5. Аналіз фінансової стійкості та ліквідності підприємства.
- •6. Оцінка фінансового стану підприємства
- •II група — показники платоспроможності позичальника
- •III група - показники фінансової стійкості
- •Закони та нормативні акти
Тема 7. Аналіз фінансових результатів і рентабельності
1. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.
2. Аналіз формування прибутку.
3. Аналіз розподілу прибутку.
4. Аналіз показників рентабельності.
Теоретична основа
1. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.
Зміст питання. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства. Місце прибутку в системі узагальнюючих вартісних показників, його значення в оцінці та стимулюванні економічної ефективності роботи підприємства.
Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються приростом суми власного капіталу (чистих активів), основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також отриманий унаслідок надзвичайних обставин.
Прибуток — це частина чистого доходу, який безпосередньо одержують підприємства після реалізації продукції як винагороду за вкладений капітал і ризик підприємницької діяльності. Кількісно він становить різницю між сукупними доходами (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку та інших відрахувань з виручки в бюджетні і небюджетні фонди) і сукупними витратами звітного періоду.
Основними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності є:
вивчення можливостей одержання прибутку відповідно до наявного ресурсного потенціалу підприємства і кон'юнктури ринку;
систематичний контроль за процесом формування прибутку і зміною його динаміки;
визначення впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів на фінансові результати й оцінювання якості прибутку;
виявлення резервів збільшення суми прибутку і підвищення рівня прибутковості бізнесу;
оцінювання роботи підприємства з використання можливостей збільшення прибутку і рентабельності;
вироблення рекомендацій з підвищення ефективності системи керування прибутком.
Основними джерелами інформації в аналізі фінансових результатів прибутку є накладні на відвантаження продукції, дані аналітичного бухгалтерського обліку за рахунками результатів, фінансової звітності ф. № 1 "Баланс", ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. № 4 "Звіт про власний капітал", ф. № 5 "Примітки до річної фінансової звітності", дані статистичної звітності "Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів", дані внутрішньої управлінської звітності, а також відповідні таблиці бізнес-плану підприємства.
2. Аналіз формування прибутку.
Зміст питання. Аналіз формування прибутку. Балансовий прибуток і його складові. Вплив окремих груп фінансових результатів на розмір балансового прибутку. Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг). Аналіз факторів зміни прибутку від реалізації. Аналіз доходів і збитків, що не плануються. Оцінка втрачених можливостей збільшення прибутку й причин цього.
У процесі аналізу використовують різні показники прибутку, які можна класифікувати таким чином.
1. За видами господарської діяльності розрізняють прибуток від основної (операційної) діяльності, прибуток від інвестиційної діяльності, прибуток від фінансової діяльності.
2. За складом включених елементів розрізняють маржинальний (валовий) прибуток, загальний фінансовий результат звітного періоду до виплати процентів і податків (брутто-прибуток), прибуток до оподатковування, чистий прибуток.
Маржинальний прибуток — це різниця між виручкою (нетто) і прямими виробничими витратами на реалізовану продукцію.
Брутто-прибуток включає фінансові результати від операційної, фінансової й інвестиційної діяльності, позареалізаційні і надзвичайні доходи і витрати (до виплати процентів і податків). Характеризує загальний фінансовий результат, зароблений підприємством для всіх зацікавлених сторін (держави, кредиторів, власників, найманого персоналу).
Прибуток до оподатковування — це результат після виплати процентів кредиторам.
Чистий прибуток — це та сума прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, виплата за економічними санкціями та інших обов'язкових відрахувань.
Залежно від характеру діяльності підприємства розрізняють прибуток від звичайної (традиційної) діяльності і прибуток від надзвичайних ситуацій, незвичайних для цього підприємства.
За характером оподаткування розрізняють оподатковуваний і неоподатковуваний (пільговий) прибуток відповідно до податкового законодавства, що періодично переглядається.
За ступенем обліку інфляційного фактора розрізняють номінальний прибуток і реальний прибуток, скоригований на темп інфляції у звітному періоді.
За економічним змістом прибуток поділяють на бухгалтерський і економічний. Бухгалтерський прибуток визначають як різницю між доходами і поточними явними витратами, відображеними в системі бухгалтерських рахунків. Економічний прибуток відрізняється від бухгалтерського тим, що в розрахунку його величини враховують не лише явні витрати, а й неявні, не відображувані в бухгалтерському обліку (наприклад, витрати на утримання основних засобів, що належать власнику фірми).
За характером використання чистий прибуток поділяють на капіталізований (нерозподілений) і споживаний. Капіталізований прибуток — це частина чистого прибутку, який спрямовують на фінансування приросту активів підприємства. Споживаний прибуток — та його частина, яку витрачають на виплату дивідендів акціонерам і засновникам підприємства.
Аналізуючи склад і динаміку прибутку, слід мати на увазі, що його обсяг багато в чому залежить і від облікової політики підприємства. Закон про бухгалтерський облік та інші нормативні документи надають право суб'єктам господарювання самостійно обирати деякі методи обліку, що здатні істотно вплинути на формування фінансових результатів. Чинні нормативні акти допускають такі методи регулювання прибутку суб'єктом господарювання.
Зміна вартісних меж віднесення майна до основних засобів чи до оборотних активів, що спричиняє зміну суми поточних витрат і прибутку у зв'язку з різними способами віднесення їх на витрати.
Зміна методу переоцінки основних засобів: шляхом індексації первісної вартості з використанням середньостатистичних коефіцієнтів чи прямим перерахуванням первісної вартості в ціни, що склалися на дату переоцінки на відповідні види основних засобів. Від обраного методу переоцінки основних засобів залежать фонд переоцінки майна (додатковий капітал), сума амортизаційних відрахувань і як результат — величина прибутку і власного капіталу підприємства.
Використання методу прискореної амортизації активної частини основних засобів також призводить до збільшення собівартості продукції і зменшення суми прибутку, а отже, і податків на прибуток.
Застосування різноманітних методів оцінювання нематеріальних активів і способів нарахування амортизації за ними.
Вибір методу оцінювання спожитих виробничих запасів (N№0, ПРО, ЬІГО).
Зміна порядку списання витрат на ремонт основних засобів на собівартість продукції (за фактичними або витратними рівномірними частинами за рахунок створеного ремонтного фонду).
Зміна термінів погашення витрат майбутніх періодів, скорочення яких веде до зростання собівартості продукції звітного періоду.
Зміна методу визначення прибутку від реалізації продукції (на момент відвантаження продукції або момент її оплати).
Таким чином, облікова політика, формована адміністрацією, відкриває великий простір для вибору методологічних прийомів, здатних радикально змінювати всю картину фінансових результатів і фінансового стану підприємства.
У процесі аналізу необхідно встановити відповідність прийнятої облікової політики підприємства чинним нормативним положенням з ведення бухгалтерського обліку і визначити вплив змін в обліковій політиці на суму брутто-прибутку, оподатковуваного і чистого прибутку, а також на обсяг споживаного і капіталізованого прибутку. Для цього слід відобразити в спеціальній таблиці рівень перелічених показників до і після зміни кожного методу облікової політики суб'єкта господарювання
Основну частину прибутку підприємства одержують від реалізації продукції і послуг. У процесі аналізу вивчають динаміку, виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначають фактори зміни її суми.
Прибуток від реалізації продукції в цілому по підприємству залежить від чотирьох факторів першого рівня співпідпорядко-ваності: обсягу реалізації продукції (УРП); її структури (ЛВ/); собівартості (Сі) і рівня середньореалізаційних цін (Ці):
Обсяг реалізації продукції може справляти позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.
Структура товарної продукції також може по-різному впливати на суму прибутку. Якщо збільшиться частка рентабельні-ших видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, при збільшенні частки низькорентабельної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.
Собівартість продукції і прибуток перебувають в обернено-пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки.
Зміна рівня середньореалізаційних цін і величина прибутку перебувають у прямо-пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки.
Розрахунок впливу цих факторів на суму прибутку можна визначити за методом ланцюгової підстановки,
Спершу потрібно знайти суму прибутку при фактичному обсязі продажів і базовій величині решти факторів. Для цього слід розрахувати індекс обсягу реалізації продукції (Іурп)> а потім базову суму прибутку скоригувати на його рівень.
Обсяг реалізації продукції може справляти позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.
Структура товарної продукції також може по-різному впливати на суму прибутку. Якщо збільшиться частка рентабельні-ших видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, при збільшенні частки низькорентабельної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.
Собівартість продукції і прибуток перебувають в обернено-пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки.
Зміна рівня середньореалізаційних цін і величина прибутку перебувають у прямо-пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки.
Для оцінювання асортиментної політики підприємства, як уже зазначалося, використовують цілу систему показників, у тому числі й одержання максимуму прибутку. На аналізованому підприємстві зміна структури реалізації продукції сприяла збільшенню суми прибутку на 536 тис. грн, тому що в загальному обсязі реалізації збільшилася частка високорентабельних видів продукції. Щоб установити, які конкретні зміни відбулися в асортиментній політиці підприємства, необхідно провести більш детальний аналіз структури продажів із урахуванням рівня прибутковості окремих видів продукції.
Вплив структурного фактора на зміну суми прибутку можна розрахувати за допомогою методу абсолютних різниць:
Середньореалізаційна ціна одиниці продукції — відношення виручки від реалізації продукції відповідного виду до обсягу його продажів. На зміну її рівня впливають такі фактори, як якість реалізованої продукції, ринки її збуту, кон'юнктура ринку, інфляційні процеси.
Якість товарної продукції — один з основних факторів, від яких залежить рівень середньої ціни реалізації. За вищу якість продукції встановлюють вищі ціни, і навпаки.
Обсяг прибутку значною мірою залежить від фінансових результатів діяльності, не пов'язаних із реалізацією продукції. Це насамперед доходи від інвестиційної і фінансової діяльності, а також інші операційні доходи і витрати.
До інвестиційних доходів належать проценти за облігаціями, депозитами, державними цінними паперами, доходи від участі в інших організаціях, доходи від реалізації основних засобів та інших активів та ін.
До фінансових витрат включають виплату процентів за облігаціями, акціями, за надання організації в користування грошових засобів (кредитів, позик).
Інші операційні доходи і витрати — це прибутки (збитки) від операційної оренди і реалізації оборотних активів, дохід від списання кредиторської заборгованості; прибутки (збитки) минулих років, виявлені у звітному році; курсові різниці операцій в іноземній валюті; отримана і виплачена пеня, штрафи і неустойки; збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості з простроченими термінами для позову; збитки від уцінки і нестачі матеріальних цінностей тощо.
У процесі аналізу вивчають склад, динаміку, виконання плану і фактори зміни суми збитків і прибутку в кожному конкретному випадку
Основними видами цінних паперів є акції, облігації внутрішніх державних і місцевих позичок, облігації суб'єктів господарювання (акціонерних товариств, комерційних банків), депозитні сертифікати, казначейські, банківські і комерційні векселі та ін.
Прибуток від акцій (27) може змінитися за рахунок:
кількості акцій, що є в портфелі підприємства (К);
середньої ціни однієї акції (Р);
рівня дивідендної прибутковості (Кй) (відношення суми отриманих дивідендів до суми інвестованих коштів в активи цього виду).
Сума отриманих процентів за облігаціями також залежить від кількості облігацій, середньої вартості однієї облігації і середнього рівня процентної ставки (відношення суми отриманих процентів до середньорічної суми активів цього виду):
П = КРСП.
Процентний дохід за депозитами (Яд) залежить від суми депозитних вкладів (Вд) і середнього рівня депозитного процента СІ7Д (відношення суми отриманих процентів за депозитами до суми депозитних внесків):
Величина прибутку (збитку) від реалізації основних засобів та інших матеріальних активів залежить від кількості проданого майна, його балансової вартості і ціни реалізації. При цьому потрібно враховувати не лише прямий фінансовий результат, а й ефект від прискорення оборотності капіталу/
Збитки від виплати штрафів виникають у зв'язку з порушенням окремими службами договорів з іншими підприємствами, організаціями й установами. Під час аналізу встановлюють причини невиконання зобов'язань, вживають заходів для запобігання порушенням.
Сума отриманих штрафів може змінитися не лише внаслідок порушення договірних зобов'язань з боку постачальників і підрядчиків, а й через ослаблення претензійної роботи підприємств з ними. Тому в аналізі цього показника слід перевірити, чи в усіх випадках порушення договірних зобов'язань з боку постачальників до них було застосовано відповідні санкції.
Збитки від списання незатребуваної дебіторської заборгованості виникають звичайно на тих підприємствах, де низький рівень обліку і контролю за станом розрахунків, а також через банкрутство клієнтів.
Прибутки (збитки) минулих років, виявлені в поточному році, також свідчать про недоліки бухгалтерського обліку.
Для правильного оцінювання результатів діяльності підприємства необхідно вирізняти прибутки та збитки від надзвичайних подій, не пов'язаних з його звичайною діяльністю, — це збитки від стихійних лих, техногенних катастроф, відшкодування збитків від надзвичайних подій, доходи від списання кредиторської заборгованості, отриманабезплатна доброчинна допомога, безоплатне цільове фінансування з бюджету та інші доходи і витрати, що можуть як зменшити, так і збільшити фінансовий результат і прибутковість бізнесу і ввести в оману інвесторів та кредиторів підприємства.
На завершення аналізу розробляють конкретні заходи, спрямовані на скорочення збитків і втрат від позареалізаційних операцій і запобігання їм, на збільшення прибутку від довгострокових і короткострокових фінансових вкладень.