2. Аналіз собівартості продукції за статтями витрат.

Зміст питання. Аналіз собівартості продукції за статтями витрат. Аналіз матеріальних витрат. Аналіз витрат на заробітну плату й використання фонду оплати пращ Аналіз середньої заробітної плати. Непродуктивні виплати з фонду заробітної плати.

Собівартість продукції є найважливі­шим показником економічної ефектив­ності її виробництва. У ній відбиваються всі сторони господарської діяльності, аку­мулюються результати використання всіх виробничих ресурсів. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприєм­ства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан суб'єктів господарюван­ня, конкурентоспроможність продукції.

Аналіз собівартості продукції, робіт і послуг є важливим інструментом у системі управління витратами. Він дає змогу ви­вчити тенденції зміни її рівня, визначити відхилення фактичних витрат від норма­тивних (стандартних) і їхні причини, ви­явити резерви зниження собівартості про­дукції і виробити заходи з освоєння їх.

Об'єктами аналізу собівартості продукції є такі показники:

• абсолютна сума операційних витрат у цілому і за елементами;

• витрати на гривню продукції;

• собівартість окремих виробів;

• окремі статті витрат;

• витрати в центрах відповідальності.

Аналіз собівартості продукції звичайно починають із вивчен­ня динаміки загальної суми операційних витрат у цілому і за ос­новними елементами.

Загальна сума витрат (Бзаг) може змінитися через:

• обсяг випуску продукції в цілому по підприємству (УВПзаг);

• її структуру (ЯВ,);

• рівень змінних витрат на одиницю продукції (Ьг);

• суму постійних витрат на весь випуск продукції (А):

У свою чергу, собівартість продукції залежить від рівня ресурсомісткості виробництва (трудомісткості, матеріаломіст­кості, фондомісткості, енергомісткості) і зміни цін на спожиті ресурси у зв'язку з інфляцією.

З метою об'єктивнішого оцінювання діяльності підприємства і повнішого виявлення резервів під час аналізу собівартості про­дукції необхідно враховувати вплив зовнішнього інфляційного фактора. Для цього фактичну кількість спожитих ресурсів на ви­робництво продукції у звітному періоді потрібно помножити на зміну середнього рівня ціни за кожним видом ресурсів і резуль­тати скласти:

Необхідно при цьому врахувати інфляційний приріст аморти­зації, орендної плати, відсотків за кредит, спожитих послуг і т. д.

Важливий узагальнюючий показник собівартості продукції — витрати на гривню продукції, що характеризує витратомісткість продукції. Він вигідний тим, що, по-перше, дуже універсальний: його можна розраховувати в будь-якій галузі виробництва і, по-друге, він наочно показує прямий зв'язок між собівартістю і прибутком. Визначають його за відношенням загальної суми ви­трат на виробництво і реалізацію продукції до вартості виробле­ної продукції в діючих цінах:

У процесі аналізу варто вивчити динаміку, виконання плану і провести міжгосподарські порівняння за цим показником.

Наступний етап аналізу — визначення впливу факторів на зміну рівня цього показника. Витрати на гривню продукції пря­мо залежать від зміни загальної суми витрат на виробництво і реа­лізацію продукції і від зміни вартості виробленої продукції.

На загальну суму витрат впливають обсяг виробництва про­дукції, її структура, зміна суми змінних і постійних витрат, що, у свою чергу, можуть збільшитися або зменшитися за рахунок рівня ресурсомісткості продукції і цін на спожиті ресурси.

Вартість виробленої продукції залежить від обсягу випуску, його структури і цін на продукцію. Взаємозв'язок перелічених факторів показано на рис.

Рис. Структурно-логічна модель факторного аналізу витрато­місткості продукції

Факторна модель витратомісткості витрат продукції (Вм) ви­глядає так:

Вплив цих факторів на зміну витрат на гривню товарної про­дукції розраховують за методом ланцюгової підстановки