План соціально - економічного розвитку колективу

Відповідно до законодавчих актів України про трудові колективи і підвищення їхньої ролі в управлінні підприємствами, установами й організаціями, колектив будь-якої організації є основним виробничим і соціальним осередком суспільства. Тому плани, що регулюють діяльність такого колективу, повинні мати не тільки господарську (виробничу), але і соціальну спрямованість. Кожна організація працює в конкретних умовах, складається з працівників різної статі, віку, кваліфікації, освіти і сімейного стану. В ній складаються відношення працівників до праці і один до одного, як результат складних взаємних зв'язків створюється певний соціальний і моральний клімат.

Необхідність планування соціального розвитку колективу диктується тим, що соціальні заходи роблять істотний вплив на виробничо-господарську діяльність організацій. Ріст культурного і професійного рівня кадрів, поліпшення житлово-побутових умов і умов праці, зміцнення здоров'я, розвиток колективізму і поваги людей один до одного є найважливішими факторами, що впливають на ріст продуктивності праці, поліпшення якості робіт, а значить, і на підвищення ефективності діяльності підприємства.

Необхідність планування соціального розвитку колективу підсилюється вимогами науково-технічного прогресу. Ускладнюються умови виробництва, застосовуються високоефективні машини, механізми, устаткування, що витискають ручну працю, підвищуються вимоги до точності і якості технологічних процесів узагалі, відбуваються істотні зрушення в культурній, освітній і професійній структурі трудових ресурсів. Звичною стає безперервна система підготовки кадрів.

План соціального розвитку колективу являє собою обґрунтовану матеріально і забезпечену у фінансовому відношенні систему заходів, спрямованих на планомірний розвиток соціального життя у виробничому колективі. Плани соціального розвитку спрямовані, насамперед, на підвищення ефективності виробництва, ріст продуктивності праці, прибутковості підприємства.

Основні показники плану соціального розвитку колективу включаються в план виробничої діяльності й у колективний договір, що укладається з адміністрацією організації.

Такий план є документом, що визначає соціальну програму діяльності адміністрації підприємств і громадських організацій, що мобілізують колектив на вирішення виробничих і соціальних задач.

План соціального розвитку розробляється в рамках плану діяльності підприємства і повинний складатися з таких розділів:

1. Удосконалення соціальної структури колективу.

2. Поліпшення умов праці і турбота про здоров'я працюючих.

3. Удосконалення оплати праці і побутових умов працівників.

4. Задоволення потреб духовного і фізичного розвитку членів колективу.

5. Розвиток суспільної активності працівників і удосконалення соціальних відносин у колективі.

Перший розділ плану повинен включати такі показники соціально-демографічної і професійно-кваліфікаційної структури колективу організації: чисельність усіх працівників (загальна і по професіях), у тому числі ІТП і АУП; розподіл працівників за віком і освітою, стажем роботи в організації; кількість робітників, що мають другі спеціальності, і т.д. Тут же визначається необхідність змін у виявленій структурі, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, намічаються заходи щодо стабілізації колективу, спрямовані на зменшення плинності кадрів. Вивчаються причини незадоволеності окремих працівників умовами праці і побуту, причини порушень трудової дисципліни; намічаються заходи щодо їхнього усунення і т.д.

В другому розділі плану соціального розвитку колективу відбиваються такі питання:

• поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці;

• скорочення виробничого травматизму;

• розробка заходів щодо профілактики і зниження професійної і загальної захворюваності;

• установлення раціонального режиму роботи;

• організація перевезень працівників до місця роботи й назад;

• поліпшення умов праці жінок (зокрема, багатодітних), підлітків;

• поліпшення естетичної обстановки на робочих місцях.

У третьому розділі розглядаються такі питання:

• поліпшення матеріального становища працівників;

• використання економічного стимулювання;

• удосконалення системи матеріального і морального стимулювання;

• поліпшення житлових і культурно-побутових умов працівників організації.

У четвертому розділі розглядаються такі питання:

• розвиток винахідництва і раціоналізації;

• стимулювання творчості членів колективу;

• удосконалення культурно-масової роботи;

• розвиток спорту і фізичної культури і т.д.

Для кожного заходу щодо соціального розвитку колективу підприємства встановлюється обсяг впровадження, терміни виконання, витрати на впровадження з вказівкою джерел фінансування.

Найбільш важливим чинником прискорення соціально-економічного розвитку підприємства є зростання продуктивності праці.

Натуральний вимірник продуктивності праці розраховується за формулою:

Пн = N/Тж, де

N – обсяг виробничої програми у натуральному вираженні;

Тж. – витрати живої праці на виконання виробничої програми, які визначаються за формулою:

Тж. = Фд.*Ч, де

Фд. – дійсний ( ефективний ) фонд робочого часу;

Ч – чисельність працівників підприємства (підрозділу);

Вартісний вимірник продуктивності праці розраховується за формулою:

Пв Qт/Tж, де

Qт – обсяг продукції підприємства;

Тж – витрати живої праці на виконання виробничої програми

Індекс продуктивності праці:

а) Іп =Ппл/Пб,

де Ппл, Пб – продуктивність праці відповідно у плановому та базовому періодах;

б) Іп = 100 + ΔП / 100, де

ΔП – процент зростання продуктивності праці, який визначається за формулою:

ΔП = ΔЧ *100/Чб – ΔЧ, де

ΔЧ – сумарна економія чисельності працюючих за рахунок використання усіх чинників;

Чб – чисельність працюючих у розрахунку на плановий обсяг продукції за рівня продуктивності базового періоду, що визначається за формулою:

Чб = Qпл/Пб, де

Qпл – плановий обсяг продукції;

Пб – рівень продуктивності праці в базовому періоді

Економія чисельності працюючих за рахунок зниження трудомісткості виробничої програми:

а) ΔЧ = ΔТ/Фн, де

ΔТ – зниження трудомісткості виробничої програми, людино-днів;

Фн – режимний (номінальний) фонд робочого часу, днів

Продуктивність праці в плановому періоді можна розрахувати за формулою:

Ппл = Пб*Іп, де

Пб – рівень продуктивності праці в базовому періоді;

Іп – індекс продуктивності праці