- •Розділ п’ятий
- •5. Гальмівні системи
- •Призначення
- •Вимоги:
- •Класифікація гальмівних систем:
- •Конструкція гальмівних систем:
- •5.1. Гальмівні механізми
- •Призначення
- •Вимоги:
- •Класифікація:
- •5.1.1. Барабанні гальмівні механізми
- •Конструкції барабанних гальмівних механізмів:
- •Барабан; 2- фрикційна накладка; 3- колодка; 4- опорний захистний диск; 5- гальмівний циліндр; 6- стяжні пружини; 7-ексцентрик.
- •Принцип дії
- •5.1.2. Дискові гальмівні механізми
- •Призначення
- •Призначення
- •Принцип дії
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •Призначення
- •5.2. Гальмівні приводи систем
- •Призначення Слугують для швидкої, ефективної пропорційної передачі зусиль (сигналу) від органу керування водія до коліс. Вимоги
- •Класифікація
- •Конструкція приводів гальмівних механізмів
- •5.2.1. Гідравлічний привід гальмівних механізмів
- •Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Конструкція головного гальмівного циліндра
- •Принцип дії головного гальмівного циліндра
- •Підсилювачі гальмівних гідроприводів
- •Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Призначення
- •Принцип дії
- •5.2.2. Пневматичний привід гальмівних механізмів
- •Призначення
- •Конструкція пневматичного приводу:
- •Принцип дії
- •Компресори
- •Гальмовий кран
- •Принцип дії
- •5.2.3. Електропневматичний привід гальмівних механізмів
- •Призначення
- •5.2.4. Електрогідравлічний привід гальмівних механізмів Призначення
- •Принцип дії
- •5.2.5. Електричний привід гальмівних механізмів
- •5.2.6. Механічний привід гальмівних механізмів
- •Принцип дії гальм накату
- •5.3. Стоянкові гальмові системи
- •Призначення
- •Класифікація:
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •5.4. Додаткові гальмові системи (гальма – уповільнювачі)
- •Корпус; 2- лопатне колесо.
- •Призначення
- •Вимоги:
- •Класифікація:
- •Конструкція рульового керування
- •6.1. Схеми способів рульового керування
- •Конструкція активного рульового керування
- •Принцип дії
- •Схеми рульового керування з електрогідравлічними підсилювачами
- •Схеми рульового керування з електричними підсилювачами
- •6.5. Рульові механізми
- •Класифікація рульових механізмів
- •Рейкові рульові механізми
- •Ролик, 2- черв’як.
- •6.6. Рульовий привід
- •Призначення
- •6.7. Підсилювачі рульового керування
- •Призначення
- •Вимоги:
- •Класифікація:
- •Роздділ сьомий
- •7. Автоматичні електронні системи керування автомобілем Призначення електронних систем керування
- •Вимоги:
- •Класифікація електронних систем керування:
- •Конструкція електронних систем керування
- •Принцип дії
- •7.1. Органи керування
- •7.2. Електронне керування з використанням проводів
- •Принцип дії
- •7.3. Перелік автоматичних електронних систем керування:
- •7.3.1. Електронні гальмівні системи: abs, ba, dbc, ebs, ebv, нас, hah. Призначення
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •7.3.2. Антибуксувальні системи: asr, asc, esr, etc, tcs, stc, tracs, trc, tcv Призначення
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •7.3.3. Електронні системи рульового керування
- •7.3.4. Інші електронні системи керування
- •Призначення системи vsc
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •Призначення
- •Принцип дії
- •7.3.5. Електронні системи керування перетворювачами енергії
- •Призначення
- •7.3.6. Електронні системи керування трансмісією а) Електронні системи керування коробкою передач
- •Принцип дії
- •Б). Електронні системи керування диференціалом
- •В). Системи керування ходовою системою
- •7.3.7. Електронні системи керування обладнанням салону
- •7.3.8. Електронні системи забезпечення безпеки руху
- •Конструкція системи
- •7.3.9. Електронні блоки керування - ебк (ecu)
- •Класифікація ебк за функціональним призначенням:
- •7.3.10. Датчики електронних систем керування Класифікація:
- •За технологією:
- •За призначенням:
- •За конструкцією:
- •Класифікація актуальних технологій автомобільних датчиків по типу, призначенню та технології:
Схеми рульового керування з електрогідравлічними підсилювачами
Застосування електрогідравлічних підсилювачів дозволяє економити енергію двигуна.
Рис. 6.15. Електрогідравлічний підсилювач рульового керування з силовим циліндром у рейці
Золотніковий пристрій (рис.6.15) працює, як від повороту рульового колеса водієм, так і від електронної системи керування.
Рис. 6.16. Активне рульове керування з планетарним редуктором з електродвигуном, рейковим рульовим механізмом, гідропідсилювачем та системою стабілізації керування рухом автомобіля БМВ 5:
1 – електронний блок керування; 2 – датчик відхилення від заданого напряму руху; 3 – гідропідсилювач з силовим циліндром.
Схеми рульового керування з електричними підсилювачами
Застосування електричних підсилювачів дозволяє урізноманітити їх розташування, впроваджувати електронні системи керування, спростити конструкцію у порівнянні з гідропідсилювачами.
Електропідсилювачі знаходять широке застосування у конструкціях рульових приводів легкових автомобілів.
Рис. 6.17. Електричні підсилювачі з передаванням зусилля на рульовий вал, на шестірню та на рейку рульового механізму:
На схемі ліворуч електричний підсилювач розташований на рульовому валу, у центрі - на рульовому механізму, праворуч – на рейці.
Рис. 6.18. Рульове керування з електричним підсилювачем
автомобіля VW з передаванням зусилля на рейку
Рис. 6.19. Рейкове рульове керування Toyota з електропідсилювачем розташованим на рульовому валу
Передача зусиль від підсилювача (рис.6.19) здійснюється на рульовий вал, рульовий механізм і через тяги до коліс. Паралельно передаються зусилля від водія.
Рис. 6.20. Схема рульового керування Toyota AURIS COROLLA з електропідсилювачем, розташованим на рульовому валу
Рис. 6.21. Електромеханічне рульове керування з двома механізмами приводу рейки (від зусиль водія та електродвигуна) Servoelectric компанії ZF
При розташуванні електропідсилювача (рис.6.21) на рейці, зусилля від ектропідсилювача безпосередньо передаються на рейку і на рульові тяги до коліс.
6.5. Рульові механізми
Призначені надійно забезпечувати поворот керованих коліс при невеликому зусиллі, що прикладається водієм до рульового колеса.
Це забезпечується при великому передаточному числу рульового механізму.
Разом з тим при великому передаточному числу зростає час, необхідний для повороту керованих коліс. Під час руху на великих швидкостях це недопустимо. Так для повороту керованих коліс на 300 при передаточному числу рульового механізму 50 водію необхідно зробити чотири оберти рульового колеса, на що буде витрачено біля 10 секунд, а автомобіль при швидкості 100 км/год проїде близько 50 м.
Передаточне число рульових механізмів легкових автомобілів, як правило, складає 12….20, вантажних автомобілів 15….25.
Обмеження передаточного числа пов’язано з здатністю рульового механізму передавати зусилля у зворотному напрямку – від сошки до рульового колеса.
Для істотного зменшення зворотніх ударів на рульовому колесі під час наїзду на нерівності дороги, іноді застосовують рульові механізми з непостійним передаточним числом, яке збільшується в середньому положенні рульового механізму ( під час руху прямо). Це забезпечується збільшенням тертя деталей рульового механізму при середньому положенню рульового колеса.
У процесі роботи робочі поверхні деталей рульового механізму зношуються, особливо в положенні, що відповідає прямолінійному руху автомобіля. При зносу деталей збільшується люфт рульового колеса, що знижує безпеку руху. Тому однією з вимог до рульового механізму є можливість усунення зазору у робочих парах.
