Аналіз кредитоспроможності підприємства
В сучасних умовах підприємства залучають у свою діяльність кредити як довгострокові, так і поточні та інші інвестиції для покращення фінансової стійкості та фінансового стану підприємства. Підприємство є кредитоспроможним, якщо воно своєчасно розраховується за раніше отримані кредити, стабільним фінансовим станом і якщо воно є платоспроможним. Банки, перед тим, як видати кредит, проводять аналіз підприємства і визначають його кредитоспроможність відповідно наступними умовами:
Значимість підприємства і його спроможність своєчасно розрахуватись за раніше отримані кредити.
Відповідальність керівництва і його спроможність впливати на результати діяльності підприємства.
Здатність підприємства випускати конкурентоспроможну продукцію, яка має попит.
Доходи підприємства і його прибуток, а також можливість сплачувати банку відсотки за кредит і повернення кредиту.
Визначенням можливої суми кредиту, банк визначає ліквідність балансу, а також співвідношення власних і позичених коштів.
Мета використання кредиту.
Можливість повернення кредиту за рахунок реалізації матеріальних цінностей, надання гарантій у вигляді майна, тощо.
Для аналізу кредитоспроможності визначають і аналізують показники: норма прибутку і показники ліквідності.
Норма прибутку на вкладений капітал – відношення суми прибутку до валюти пасиву (р.640).
Для визначення ліквідності підприємства складають ліквідний баланс, який є підставою для надання кредиту.
Залежно від коефіцієнту покриття банк поділяє підприємства на три групи:
Кредитоспроможні підприємства
>1,5.Обмежено кредитоспроможні підприємства 1< <1,5.
Некредитоспроможні підприємства <1.
Банк аналізує фінансову стійкість за показниками фінансової стійкості, а також за коефіцієнтом залучення засобів (відображує рівень фінансової незалежності підприємства від позикових коштів, чим менша величина, тим менша кредитоспроможність підприємства).
Коефіцієнт
залежності засобів-
Аналіз кредитоспроможності дає можливість визначити причини низької ліквідності і некредитоспроможності підприємства. До таких причин відносяться: наявність великої суми дебіторської заборгованості, великі темпи зростання дебіторської заборгованості, великі надлишки виробничих запасів, уповільнення оборотності оборотних коштів, неефективне використання засобів підприємства.
Тема №5. Аналіз фінансової стійкості
Значення і сутність фінансової стійкості
Характеристика абсолютних і відносних показників фінансової стійкості
Методика аналізу фінансової стійкості
Визначення типу фінансової стійкості
1. Значення і сутність фінансової стійкості
За умов ринкової економіки кожне підприємство має забезпечити такий стан фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперервно працювати і виконувати свої фінансові зобов’язання перед діловими партнерами, власниками.
На фінансову стійкість впливають наступні фактори:
Становище підприємства на ринку.
Виробництво продукції, що має попит.
Ділова активність підприємства.
Ступінь залежності підприємства від зовнішніх кредиторів.
Наявність неплатоспроможних дебіторів.
Ефективне господарювання та фінансові операції.
Виходячи з цих факторів, розрізняють внутрішню, зовнішню, загальну та фінансову стійкість.
Внутрішня стійкість – загальний фінансовий стан підприємства, при якому забезпечується стабільність і високий рівень функціонування.
Зовнішня стійкість обумовлена стабільністю економічного середовища.
Загальна стійкість – такий рух грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення доходів над витратами.
Фінансова стійкість – відображення стабільного перевищення доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування грошовими коштами і шляхом їх ефективного використання, сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції.
Аналіз фінансової стійкості дає можливість побачити, наскільки правильно підприємство використовує свої фінансові ресурси.
Суть фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, а платоспроможність виступає зовнішнім проявом фінансової стійкості. Недостатня фінансова стійкість, як правило, підвищує фінансові ризики і приводить до банкрутства. Надлишкова фінансова стійкість може також негативно впливати, так як гальмує його і може збільшувати витрати підприємства за рахунок надлишків запасів, тому фінансова стійкість повинна відповідати вимогам ринку.