2. Принципи та мета фінансової звітності
Принципи фінансової звітності:
автономності підприємства - тобто кожне підприємство є юридичною особою, яке відокремлене від власників;
безперервність діяльності - активи і зобов’язання підприємства оцінюються, виходячи з припущення, що діяльність підприємства є постійною;
періодичності – тобто діяльність підприємства розподіляється на певні періоди часу з метою складання звітності;
історичної (фактичної) собівартості – пріоритетність оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво і придбання;
нарахування і відображення доходів і витрат – тобто фінансовий результат звітного періоду визначається шляхом зіставлення доходів і витрат звітного періоду, при чому доходи і витрати відображаються в звітності в момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;
повного висвітлення (всі події які відбулись);
послідовності – всі зміни повинні відображатися відповідно до облікової політики в примітках до фінансової звітності;
обачності – методи оцінки, які використовуються в бухгалтерському обліку повинні запобігати зменшенню оцінки зобов’язань і витрат і збільшення оцінки активів і доходів підприємства;
привалювання змісту над формами – операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише їх форми;
єдиного грошового вимірнику (грн., тис.грн).
3. Характеристика форм фінансової звітності
Форма №1. Баланс. Заповнення його відповідно ПСБО-2 (Баланс).
Баланс – фінансовий звіт підприємства, який відображує на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал (активи і пасиви)
А = ВК + ПК (власний +позичковий капітал)
Актив має 3 розділи:
І. – Необоротні активи.
ІІ.- Оборотні активи.
ІІІ. – Витрати майбутніх періодів.
Пасив складається з 5 розділів:
І. – Власний капітал.
ІІ.- Забезпечення наступних витрат і платежів.
ІІІ. – Довгострокові зобов’язання.
IV. – Поточні зобов’язання.
V. – Доходи майбутніх періодів.
Валюта балансу за активом (рядок 280) відображує вартість майна підприємства або вартість активів.
Валюта балансу (640) відображає суму джерел формування активів (майна) підприємства.
Активи – це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Під економічною вигодою розуміють потенційну можливість одержання підприємств грошових коштах від використання активів.
Залежно від терміну використання активи бувають: необоротні (І А), оборотні (ІІ А, ІІІ А).
Власний капітал являє собою активи підприємства, які залишилися після погашення зобов’язань.
Власний капітал (І П), а джерела власних коштів = І П + ІІ П + V П.
Джерела власних коштів і прирівняних до них = І П + ІІ П + ІІІ П + VП.
Зобов’язання – це заборгованість підприємства, яка виникає внаслідок минулих подій і погашення якої у майбутньому приведе до зменшення ресурсів (активів) підприємств, які втілюють в собі економічні вигоди.
В балансі підприємства є окремі коригуючи статті, за допомогою яких баланс перетворюється в «баланс-нетто».
Баланс суб’єктів малого бізнесу має таку ж структуру як і баланс підприємств, тільки містить менше статей.
Класифікація активів на оборотні та необоротні дає можливість розрахувати показники ліквідності і аналізувати активи підприємств за ступенем ліквідності.
Форма №2. Звіт про фінансові результати.
Має 3 розділи, основна мета – це визначення чистого прибутку на підставі операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.
Основна мета – визначення прибутків і збитків у звітному періоді і розкриття інформації про доходи, витрати і фінансові результати від всіх видів діяльності.
На підставі даних Форми №2 розраховують і аналізують показники оборотності активів і власного капіталу, рентабельності, прибутковості та ін.
Аналізуючи діяльність підприємства слід мати на увазі особливості складання звіту про фінансові результати, тобто у статті Дохід (010) показується сума реалізації включно з непрямими податками, причому не враховуючи фактичне завершення розрахунків за відвантажену продукцію.
Доходом вважають, якщо покупцеві передали право власності на продукцію, ризики і вигоди, пов’язані з цим правом та отримання економічних вигод.
040 – відображується собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
На підставі Форми №2 аналізують прибутковість підприємства за допомогою показників прибутковості, при цьому досліджується процес формування і використання прибутку. Визначають як змінюються протягом певного періоду значення доходу від всіх видів діяльності підприємства, фінансових результатів та чистого прибутку. При аналізі використовується факторний аналіз прибутку і рентабельності підприємства для визначення впливу факторів на ці показники, а також розраховують резерв покращення цих показників і розробляють заходи щодо впровадження резервів з метою підвищення фінансового стану підприємства.
Прибуток
від реалізації -
,
де К- обсяг продукції, Ц – ціна одиниці
продукції, С – собівартість одиниці
продукції (3 – факторна модель, комбінована,
для визначення впливу факторів
використовують метод елімінування,
спосіб ланцюгових підстанов).
Рентабельність
активів =
Прибутковість підприємства характеризує комплекс показників, до яких відносять.
Коефіцієнт рентабельності активів (майна)
Середня величина активів = (Рядок280 колонка3 + Рядок280 колонка4)/2
Коефіцієнт рентабельності продажу (реалізації)
Коефіцієнт рентабельності продажу (операційна рентабельність продажу)
Коефіцієнт рентабельності основної
Коефіцієнт рентабельності власного
Чим вище значення рентабельності, тим краще. Ці показники аналізують у динаміці для визначення тенденції змін і порівняння з оптимальним значенням прийнятим на даному підприємстві, або порівнюють з даними конкурентів чи з галузевими. Проводять факторний аналіз з метою визначення резервів покращення показників прибутковості.
При оцінці прибутковості (збитковості) підприємства слід звернути увагу на величину збитку, які виникають внаслідок підвищення сумнівних або безнадійних боргів, економічних санкцій у складі витрат, крадіжок з метою подолання крадіжок і недоліків.
Форма №3. Звіт про рух грошових коштів.
Складається на основі П(С)БО№4. В цій формі характеризується рух грошових коштів від фінансово-господарської діяльності підприємства за звітній період.
Метою складання цієї форми є аналіз грошових коштів від всіх видів діяльності.
Грошові потоки – надходження (вибуття) грошових коштів або їх еквівалентів.
Грошові кошти включають кошти в касі і на поточних рахунках, які можуть бути використані у поточних операціях.
Еквіваленти грошових коштів – короткострокові фінансові інвестиції (р.220), які можуть бути вільно конвертовані у грошові кошти і мають незначний ризик щодо зміни їх вартості.
До не грошових операцій належать:
Бартерні операції;
Надходження основних засобів на умовах фінансового лізингу;
Перетворення зобов’язань на власний каптал.
Ця форма складається на підставі Форми 1 та Форми 2. Має три розділи:
1. Рух коштів від операційної діяльності (надходження від реалізації, права на користування і т.д);
2. Інвестиційна діяльність – сукупність операцій з придбання і продажу довгострокових активів, а також короткострокові фінансові інвестиції, якими є еквіваленти грошових коштів (придбання основних засобів, дивіденди, відсотки і т.д);
3. Рух коштів від фінансової діяльності (від операцій, які приводять до зміни власного і позикового капіталу – випуск акцій, отримання позик і їх погашення і т.д).
Ця форма складається прямим або непрямим методом.
Непрямий метод – загальний прибуток коригується на зміни у складі оборотних активів, поточних зобов’язань тощо.
Форма №4. Звіт про власний капітал.
Складається на основі П(С)БО №5. Складається з метою розкриття інформації про зміни у складі ВК підприємства за звітній період.
Сума ВК це підсумок І П (р.380). Сума позикового капіталу ІІ П + ІІІ П + IV П + V П
Примітки до форм звітності (Ф.5, Ф.6), в них наводиться інформація по дебіторській, кредиторської заборгованості, облікова політика, основні показники діяльності, інформація про чисельність, тощо.