2.1. Загальні поняття.

Астрономічні визначення географічних координат і азимута із спостереження світил, безперервно змінюючих своє видиме положення в просторі, в результаті добового обертання Землі, виконуються в певній системі обліку часу.

Практично ця система враховується за допомогою спеціальних приладів вимірювання часу.

Для точних астрономічних визначень в стаціонарних умовах обсерваторії до недавнього часу застосовувались точні маятникові годинники, які в даний час замінені більш досконалими кварцовими і атомними годинниками.

Для астрономічних визначень в астрономо – геодезичній мережі ще застосовуються звичайні механічні хронометри і лише в останні часи вони стали витіснятись більш точними польовими кварцовими годинниками і хронометрами.

Для визначення пунктів спеціального призначення, а також для наближених хронометрів, широке застосування мають двострілочні секундоміри і кишенькові годинники підвищеної точності.

Визначення поправки годинника (тобто величини, яку необхідно придати до показів годинника в деякій момент, щоб отримати вірний час в прийнятій системі рахунку) відносно місцевого середнього, або зоряного часу виконується із спостережень світил. Методами і способами, які будуть розглянуті пізніше.

Визначення поправки годинника відносно часу початкового меридіану, а також визначення ходу годиннику (величини, яка характеризує зміну поправки годинника за одиницю часу) в деякий час звичайно виконують із прийому радіосигналів точного часу, які передаються радіостанціями по спеціальній програмі.

2.2. Хронометр.

Хронометром називається прилад для точного виміру часу. Хронометр, який застосовується при астрономічних роботах, називають настольним, тому що для спостережень він встановлюється на столі або на стовпі поруч з спостерігачем. Настольні хронометри, закріплені на карданному підвісі в спеціальному ящику, широко використовуються моряками для астрономічного визначення місцеположення корабля. Тому іноді такі хронометри називають також морськими.

Хронометр був винайдений англійським годинникарем Гаррісоном в 1734 – 1768 рр. За минувши двісті років дещо змінився загальний вигляд цього приладу, змінилась якість і технологія виготовлення окремих його частин, але принципова схема приладу залишилась майже без змін.

Основними частинами хронометра являються: регулятор або маятник, передаточний механізм або спуск, лічильник, двигун, контактний пристрій.

Хронометр – точний астрономічний прилад, від якості якого залежать якість і точність астрономічних визначень географічних координат і азимута напрямку.

При роботі з ним необхідно дотримуватись слідуючих правил:

При перенесенні слід оберігати хронометр від поштовхів і різких поворотів, тому що при необережних рухах балансир може одержати деякий розмах, що спускове колесо перескочить через один – два зубців і в показаннях хронометра буде загублена половина або ціла секунда. Необхідно слідкувати, щоб циферблат хронометра завжди мав горизонтальне положення.

Перевозити хронометри необхідно в спеціальних амортизованих ящиках з м’якою оббивкою всередині. Необхідно приймати всі можливі міри щодо того, щоб при перевезенні не було сильних поштовхів, тряски, ударів. На час переїздів зупиняти хронометри не рекомендується.

При роботі заводити хронометр необхідно кожен день в один і той же час. Робота на одних і тих же частинах пружини двигуна забезпечує найбільшу постійність ходу. Без необхідності не слід переставляти стрілки, а рухати їх проти ходу категорично забороняється. Не слід без потреби відкривати механізм хронометра, тому що при цому можливе проникнення пилу, що призводить до згущення змазки.

Компенсація хронометра досягається в межах температур від 0 ° до 40 ° С, слід запобігати тривалій дії холоду і сонячного проміння. При згущенні змазки під дією холоду хронометр взагалі може зупинитись. Всяка різка зміна температури веде до значного коливання ходу.

Для забезпечення довгої роботи хронометра слід міняти змазку через кожні 2 – 3 роки, тому що змазка згущається і старіє, що може погано відбитись на роботи хронометра.