- •Чернігівський державний інститут економіки і управління
- •Загальні відомості.
- •1.2. Системи координат.
- •1.3. Горизонтальна система координат.
- •1.4. Перша екваторіальна система координат.
- •1.5. Друга екваторіальна система координат.
- •1.6. Зв’язок між різними системами координат.
- •1.6.1. Зв’язок між горизонтною ( z і а) і першою екваторіальною ( δ і t ) системами координат.
- •1.1.6.2. Зв’язок між першою і другою екваторіальними системами координат .
- •1.1.6.3. Деякі залежності між астрономічними і географічними координатами.
- •1.1.6.3. Зміни координат від добового руху.
- •1.1.6.3.1. Зміни горизонтних координат z I a.
- •1.1.6.3.2. Зміна координат першої екваторіальної системи.
- •1.1.6.3.3. Зміна координат другої екваторіальної системи.
- •2.1. Загальні поняття.
- •2.2. Хронометр.
- •2.3. Поняття про кварцовий годинник. Польовий кварцовий хронометр пкх – 4.
- •2.4. Експедиційний кварцовий хронометр “Альтаір”.
- •2.5. Двохстрілочний секундомір і палубний годинник.
- •2.6. Поправка і хід хронометра (годинника, секундоміра).
- •3.1. Загальні поняття.
- •3.2. Астрономічні теодоліти.
- •3.3. Астрономічний теодоліт ау2΄΄/ 10΄΄.
- •4.1. Загальні положення.
- •4.2. Дослідження оптичних якостей труби.
- •4.3. Визначення ціни поділки рівня по способу Комстока.
- •4.4. Визначення відстані бокових ниток від середньої із спостереження зірок в меридіані.
- •4.2. Перевірка ходу піднімальних гвинтів.
- •4.3. Перевірка навідних пристроїв.
- •4.5. Перевірка накладного рівня.
- •4.6. Перевірка зображень горизонтального і вертикального кругів.
- •5.1. Особливості вимірювання горизонтальних напрямків на світила.
- •5.2. Загальна теорія азимутальних способів астрономічних визначень.
- •Перевірка вертикальності ниток бісектора.
- •5.9. Перевірка перпендикулярності візирної осі зорової труби до осі її обертання.
- •5.11. Перевірка місця зеніта.
- •5.12. Перевірка рена.
- •6.1. Теоретичні основи способу.
- •Спостереження.
- •Нормальні рівняння
- •Журнал спостережень:
- •8.1. Особливості вимірювання зенітних віддалей світил.
- •8.2. Стандартні формули для обчислення невідомих.
- •8.3. Стандартні формули для оцінки точності.
- •8.4. Зрівноважені значення шуканих величин.
- •Геометрична інтерпретація рівняння поправок зенітальних способів.
- •1.1. Загальні положення
- •10.2 Спостереження.
- •10.3. Обробка спостережень.
- •Складання рішення систем рівнянь поправок.
- •10.2. Рішення нормальних рівнянь за допомогою визначників.
- •Вивід ймовірніших значень.
- •О z p t 360-a z q 90-δ σ n h δ s q p1 z1 тримання робочої формули і її використання.
- •11.3. Визначення азимута одним прийомом.
- •Журнал визначення істинного азимута по часовому куту Сонця з точки теодолітного ходу 24 на 25.
- •11.6. Перехід від астрономічного азимута до геодезичного азимута і диреційного кута.
- •11.1. Знаходження широти за Полярною зорею.
- •11.2. Врахування рефракції.
- •Середня рефракція
- •Поправки середньої рефракції
- •11.3. Підготовка ефемерид.
- •11.4. Знаходження азимута за Полярною зорею і довготи пункта спостереження.
- •12.1. Постановка задачі.
- •12.2. Суть способу отримання робочої формули.
- •12.3. Умови застосування. Точність.
- •12.4. Організація і виконання спостережень азимута по Сонцю.
- •12.5. Розрахунок азимута.
- •1. Абсолютні методи визначення азимута по Сонцю.
- •2. Визначення істинного азимута способом рівних висот по зіркам.
11.2. Врахування рефракції.
Внаслідок рефракції світловий промінь викривлюється в земній атмосфері і світила заються нам розташованими не в тому напрямку, в якому вони містяться насправді. Якщо ми бачимо світило на небесній сфері на висоті h´ на горизонтом, то насправді висота беде менша на величину рефракції , тобто
h = h´ - R (11.2.)
Біля самого горизонту величина рефракції R стає такою великою, що ми бачимо Місяць і Сонце повність над горизонтом, тоді як насправді вони ще під ним. В ефемеридах сходу і заходу Місяця і Сонця цей вплив рефракції враховано: у таблицях подано моменти видимого сходу та заходу.
У табл.47. наведено величину середньої рефракції, яка відповідає тампературі повітря 0° С і атмосферному тиску 760 мм рт.ст. Поправочні коефіцієнти до середньої рефракції, залежать від інших величин тамператури повітря і атмосферному тиску і визначаються за додатковою таблицею.
Рефракція R при тампературі t і тиску Р обчислюється за формулою:
R = Rc (1 + Kt + Kp) (11.3.)
Таблиця 47.
Середня рефракція
(при тампературі повітря 0° С і атмосферному тиску 760 мм рт.ст.)
Висота над горизонтом |
Rс |
Висота над горизонтом |
Rс |
Висота над горизонтом |
Rс |
Висота над горизонтом |
Rс |
0° 00΄ |
36,3΄ |
1° 40΄ |
29,9΄ |
5° |
10,2΄ |
16° |
3,4΄ |
0 10 |
34,3 |
2 00 |
19,1 |
6 |
8,8 |
20 |
2,7 |
0 20 |
32,2 |
2 20 |
17,5 |
7 |
7,7 |
25 |
2,1 |
0 30 |
30,3 |
2 40 |
16,2 |
8 |
6,8 |
30 |
1,7 |
0 40 |
28,6 |
3 00 |
15,0 |
9 |
6,1 |
40 |
1,2 |
0 50 |
27,1 |
3 30 |
13,5 |
10 |
5,5 |
50 |
0,8 |
1 00 |
25,6 |
4 00 |
12,2 |
12 |
4,6 |
70 |
0,4 |
1 20 |
23,1 |
4 30 |
11,1 |
14 |
3,9 |
90 |
0,0 |
Поправки середньої рефракції
Темпера- тура ° С |
Множник Кt |
Темпера- тура ° С |
Множник Кt |
Темпера- тура ° С |
Множник Кt |
Тиск мм рт.ст. |
Множник Kp |
- 20 |
+ 0,03 |
- 4 |
+ 0,02 |
+ 14 |
- 0,05 |
710 |
- 0,06 |
- 18 |
+ 0,07 |
- 2 |
+ 0,01 |
+ 16 |
- 0,06 |
720 |
- 0,05 |
- 16 |
+ 0,07 |
+ 2 |
- 0,01 |
+ 18 |
- 0,06 |
730 |
- 0,04 |
- 14 |
+ 0,06 |
+ 4 |
- 0,02 |
+ 20 |
- 0,07 |
740 |
- 0,03 |
- 12 |
+ 0,05 |
+ 6 |
- 0,02 |
+ 22 |
- 0,08 |
750 |
- 0,01 |
- 10 |
+ 0,04 |
+ 8 |
- 0,03 |
+ 24 |
- 0,08 |
770 |
+ 0,01 |
- 8 |
+ 0,03 |
+ 10 |
- 0,04 |
+ 26 |
- 0,09 |
780 |
+ 0,03 |
- 6 |
+ 0,02 |
+ 12 |
- 0,04 |
+ 28 |
- 0,10 |
790 |
+ 0,04 |