- •Чернігівський державний інститут економіки і управління
- •Загальні відомості.
- •1.2. Системи координат.
- •1.3. Горизонтальна система координат.
- •1.4. Перша екваторіальна система координат.
- •1.5. Друга екваторіальна система координат.
- •1.6. Зв’язок між різними системами координат.
- •1.6.1. Зв’язок між горизонтною ( z і а) і першою екваторіальною ( δ і t ) системами координат.
- •1.1.6.2. Зв’язок між першою і другою екваторіальними системами координат .
- •1.1.6.3. Деякі залежності між астрономічними і географічними координатами.
- •1.1.6.3. Зміни координат від добового руху.
- •1.1.6.3.1. Зміни горизонтних координат z I a.
- •1.1.6.3.2. Зміна координат першої екваторіальної системи.
- •1.1.6.3.3. Зміна координат другої екваторіальної системи.
- •2.1. Загальні поняття.
- •2.2. Хронометр.
- •2.3. Поняття про кварцовий годинник. Польовий кварцовий хронометр пкх – 4.
- •2.4. Експедиційний кварцовий хронометр “Альтаір”.
- •2.5. Двохстрілочний секундомір і палубний годинник.
- •2.6. Поправка і хід хронометра (годинника, секундоміра).
- •3.1. Загальні поняття.
- •3.2. Астрономічні теодоліти.
- •3.3. Астрономічний теодоліт ау2΄΄/ 10΄΄.
- •4.1. Загальні положення.
- •4.2. Дослідження оптичних якостей труби.
- •4.3. Визначення ціни поділки рівня по способу Комстока.
- •4.4. Визначення відстані бокових ниток від середньої із спостереження зірок в меридіані.
- •4.2. Перевірка ходу піднімальних гвинтів.
- •4.3. Перевірка навідних пристроїв.
- •4.5. Перевірка накладного рівня.
- •4.6. Перевірка зображень горизонтального і вертикального кругів.
- •5.1. Особливості вимірювання горизонтальних напрямків на світила.
- •5.2. Загальна теорія азимутальних способів астрономічних визначень.
- •Перевірка вертикальності ниток бісектора.
- •5.9. Перевірка перпендикулярності візирної осі зорової труби до осі її обертання.
- •5.11. Перевірка місця зеніта.
- •5.12. Перевірка рена.
- •6.1. Теоретичні основи способу.
- •Спостереження.
- •Нормальні рівняння
- •Журнал спостережень:
- •8.1. Особливості вимірювання зенітних віддалей світил.
- •8.2. Стандартні формули для обчислення невідомих.
- •8.3. Стандартні формули для оцінки точності.
- •8.4. Зрівноважені значення шуканих величин.
- •Геометрична інтерпретація рівняння поправок зенітальних способів.
- •1.1. Загальні положення
- •10.2 Спостереження.
- •10.3. Обробка спостережень.
- •Складання рішення систем рівнянь поправок.
- •10.2. Рішення нормальних рівнянь за допомогою визначників.
- •Вивід ймовірніших значень.
- •О z p t 360-a z q 90-δ σ n h δ s q p1 z1 тримання робочої формули і її використання.
- •11.3. Визначення азимута одним прийомом.
- •Журнал визначення істинного азимута по часовому куту Сонця з точки теодолітного ходу 24 на 25.
- •11.6. Перехід від астрономічного азимута до геодезичного азимута і диреційного кута.
- •11.1. Знаходження широти за Полярною зорею.
- •11.2. Врахування рефракції.
- •Середня рефракція
- •Поправки середньої рефракції
- •11.3. Підготовка ефемерид.
- •11.4. Знаходження азимута за Полярною зорею і довготи пункта спостереження.
- •12.1. Постановка задачі.
- •12.2. Суть способу отримання робочої формули.
- •12.3. Умови застосування. Точність.
- •12.4. Організація і виконання спостережень азимута по Сонцю.
- •12.5. Розрахунок азимута.
- •1. Абсолютні методи визначення азимута по Сонцю.
- •2. Визначення істинного азимута способом рівних висот по зіркам.
4.4. Визначення відстані бокових ниток від середньої із спостереження зірок в меридіані.
90˚-δ
ΔTi
δi δ0 ƒi
Ti T0
Т еодоліт орієнтується в меридіані. Для дослідження вибирають північні зірки зі схиленням φ < δ < + 80°, користуючись каталогом середніх місць зірок АЩ. Робочі ефемериди зірок для спостережень в меридіані вираховуються по відомим формулам сферичної астрономії:
Рис.1.
S = α
z = δ – φ - для зірок в верхній кульмінації
AN = 0°
S = α + 12h
z = 180° - ( δ + φ ) - для зірок в нижній кульмінації
NN = 0°
Спостереження проходження зірок через вертикальні нитки сітки виконуються слідуючим чином:
за 3 – 4 хв. до моменту кульмінації встановлюють трубу при КЛ (окуляр W) на зенітну віддаль зірки, вибраної із ефемерид; відлік по орієнтованому горизонтальному крузі повинен бути рівний 0° ( при орієнтуванні діаметра 0 - 180° нульовим на Північ);
при входженні зірки в поле зору труби підправляють мікрометричним гвинтом установку труби по зенітній віддалі так, щоб зображення зірки переміщувалось поблизу, або всередині ниток горизонтального бісектора;
спостерігають і записують моменти Ті по хронометру, відповідні пересіченням зорею кожної нитки.
Для обчислення віддалей fi бокових ниток від середньої (Рис.1.) знаходять різниці:
Δ Ті = Ті - То,
де Ті - момент по хронометру проходження зорі через середню нитку, То - момент проходження зорі через середню нитку.
В деяких способах астрономічних визначень необхідно знати віддалі бокових ниток не від середньої дійсної нитки, а від середньої фіктивної нитки. Момент проходження через середню фіктивну нитку розраховується за формулою:
То΄ = ( ∑ Ті / n )
Для встановлення нумерації ниток прийнято умовно вважати першою ниткою ту, на яку при положенні приладу “ окуляр W” зоря в верхній кульмінації вступає раніше, ніж на інші.
Для обчислення віддалей fi застосовується формула, яка витікає з прямокутного трикутника Р δі δо (Рис.1
sin fi = cos δ sin Δ Ті;
за малістю fi і Ті можна вважати
fi΄΄ = 15 cos δ [Δ Ті - (152 sin2 δ / 6 ρ2 ) * (Δ Т)3] = 15 cos δ [Δ Ті - Сі] (4.5.)
Другий член формули (4.5.) враховується, коли Δ Ті > 400 s . Проводяться спостереження не менше 6 – 8 зірок. Середня квадратична похибка виведеного результату не повинна перевищувати 0,3 s .
По дослідженню астрономічних теодолітів виконується РГР1.
Лабораторна робота № 4. Перевірка і дослідження точних і високоточних теодолітів.
Перевірка стійкості штатива.
Ніжки штатива повинні бути добре стягнуті вкладишами з головкою штатива і легко розсуватись. Однак, в той же час при їх підйомі на півметра вони не повинні повертатися в попереднє положення під дією власної ваги. Математичні башмаки ніжок штативу повинні бути жорстко зв’язані з ними і не мати люфту.