12.1. Постановка задачі.

Якщо на місцевості пунктів опори немає, то визначають істинний азимут по Сонцю на кінцевій лінії теодолітного ходу. Крім того, істинний азимут визначають на одній із ліній теодолітного ходу в середині, якщо довжина ходу більше 10 км при зніманні в масштабах 1:10000 і 1:25000 і більше 6 км при зніманні в масштабі 1:5000.

При цьому застосовують спосіб визначення істинного азимута по висоті Сонця, коли висота його не менше 10°. Не рекомендується спостерігати Сонце (по місцевому часу) від 10 до 14 годин в широтах від 20° до 40° , від 9 до 15 годин в широтах від 40° до 60° , і від 8 до 16 годин в широтах від 60° до 70°.

Умови спостереження азимута.

hmin	Не спостерігати	В широтах φ	Менше 10 км	Менше 6 км
≤ 10°	10h – 14h	20° – 40°	1 : 10000	1 : 5000
≤ 10°	9h – 15h	40° – 60°	1 : 25000
≤ 10°	8h – 16h	60° – 70°

Використовують теодоліти Т – 2, Т – 5, Т15, 2Т – 30 і годинник з довгою секундною стрілкою.

12.2. Суть способу отримання робочої формули.

а) Суть способу

С

t Z 360˚-α

90˚-δ q 90˚-h

Q

σ

N δ S

h

Q`

Z` P`

уть способу в тому, що в момент спостережень вимірюється висота Сонця над горизонтом і відраховується час спостереження. По відомій висоті h, схиленню Сонця δ і широті точки спостереження φ, яку визначають по карті, розраховують азимут а світила.

б) Отримання робочої формули і її використання.

δ - світило; Z - точка зеніту; Р - полюс світу;

- Zδ = 90° - h = Z – зенітна віддаль

- Рδ = 90° - δ = Δ – полярна віддаль

- РZ = 90° - φ = 0 – полярна віддаль точки зеніту

< РZδ = 360° - а – азимут світила

< Zрδ = t – годинний кут

< РδZ - паралактичний кут

Рис.1 висота світила h = h΄ - R (12.1.)

Небесна сфера Z, трикутник і

паралактичний кут

σ`

σ

h` ν

A h

де R - астрономічна рефракція.

Поправка за рефракцію знаходиться по табл.47 (с.182) Астрономічного календаря по формулі:

R = R_с (1 + К _t + К_р ) (12.2.)

де коефіцієнти за температуру К_t і тиск К_р вибираються по тій же таблиці.

Схилення вибирається із відповідного каталогу

δ = δ₀ + Т₀Δδ₀ (12.3.)

де Δ δ₀ - погодинна зміна схилення; Т₀ - час спостереження на меридіані Грінвіча.

B

a

c

C

A b

Запишемо теорему косинусів для сферичного трикутника АВС.

cos b = cos а cos с + sin в sin с cos В (12.4.)

Косинус сторони дорівнює добутку косинусів двох других сторін сферичного трикутника плюс добуток синусів цих сторін на косинус кута між ними.

Рис.3.

Сферичний трикутник

Застосуємо дану формулу для трикутника РZδ

сos (90° - δ) = сos (90° - φ) сos (90° - h) + sin (90° - φ) sin (90° - h) сos (360° - а)

Звідки

sin δ = sin φ sin h + сos φ сos h сos а

і

сos а = (12.5.)

це ж і буде робочою формулою. Або

сos а = (12.6.)

де х = sin φ sin h (12.7.)

у = сos φ сos h (12.8.)