- •Чернігівський державний інститут економіки і управління
- •Загальні відомості.
- •1.2. Системи координат.
- •1.3. Горизонтальна система координат.
- •1.4. Перша екваторіальна система координат.
- •1.5. Друга екваторіальна система координат.
- •1.6. Зв’язок між різними системами координат.
- •1.6.1. Зв’язок між горизонтною ( z і а) і першою екваторіальною ( δ і t ) системами координат.
- •1.1.6.2. Зв’язок між першою і другою екваторіальними системами координат .
- •1.1.6.3. Деякі залежності між астрономічними і географічними координатами.
- •1.1.6.3. Зміни координат від добового руху.
- •1.1.6.3.1. Зміни горизонтних координат z I a.
- •1.1.6.3.2. Зміна координат першої екваторіальної системи.
- •1.1.6.3.3. Зміна координат другої екваторіальної системи.
- •2.1. Загальні поняття.
- •2.2. Хронометр.
- •2.3. Поняття про кварцовий годинник. Польовий кварцовий хронометр пкх – 4.
- •2.4. Експедиційний кварцовий хронометр “Альтаір”.
- •2.5. Двохстрілочний секундомір і палубний годинник.
- •2.6. Поправка і хід хронометра (годинника, секундоміра).
- •3.1. Загальні поняття.
- •3.2. Астрономічні теодоліти.
- •3.3. Астрономічний теодоліт ау2΄΄/ 10΄΄.
- •4.1. Загальні положення.
- •4.2. Дослідження оптичних якостей труби.
- •4.3. Визначення ціни поділки рівня по способу Комстока.
- •4.4. Визначення відстані бокових ниток від середньої із спостереження зірок в меридіані.
- •4.2. Перевірка ходу піднімальних гвинтів.
- •4.3. Перевірка навідних пристроїв.
- •4.5. Перевірка накладного рівня.
- •4.6. Перевірка зображень горизонтального і вертикального кругів.
- •5.1. Особливості вимірювання горизонтальних напрямків на світила.
- •5.2. Загальна теорія азимутальних способів астрономічних визначень.
- •Перевірка вертикальності ниток бісектора.
- •5.9. Перевірка перпендикулярності візирної осі зорової труби до осі її обертання.
- •5.11. Перевірка місця зеніта.
- •5.12. Перевірка рена.
- •6.1. Теоретичні основи способу.
- •Спостереження.
- •Нормальні рівняння
- •Журнал спостережень:
- •8.1. Особливості вимірювання зенітних віддалей світил.
- •8.2. Стандартні формули для обчислення невідомих.
- •8.3. Стандартні формули для оцінки точності.
- •8.4. Зрівноважені значення шуканих величин.
- •Геометрична інтерпретація рівняння поправок зенітальних способів.
- •1.1. Загальні положення
- •10.2 Спостереження.
- •10.3. Обробка спостережень.
- •Складання рішення систем рівнянь поправок.
- •10.2. Рішення нормальних рівнянь за допомогою визначників.
- •Вивід ймовірніших значень.
- •О z p t 360-a z q 90-δ σ n h δ s q p1 z1 тримання робочої формули і її використання.
- •11.3. Визначення азимута одним прийомом.
- •Журнал визначення істинного азимута по часовому куту Сонця з точки теодолітного ходу 24 на 25.
- •11.6. Перехід від астрономічного азимута до геодезичного азимута і диреційного кута.
- •11.1. Знаходження широти за Полярною зорею.
- •11.2. Врахування рефракції.
- •Середня рефракція
- •Поправки середньої рефракції
- •11.3. Підготовка ефемерид.
- •11.4. Знаходження азимута за Полярною зорею і довготи пункта спостереження.
- •12.1. Постановка задачі.
- •12.2. Суть способу отримання робочої формули.
- •12.3. Умови застосування. Точність.
- •12.4. Організація і виконання спостережень азимута по Сонцю.
- •12.5. Розрахунок азимута.
- •1. Абсолютні методи визначення азимута по Сонцю.
- •2. Визначення істинного азимута способом рівних висот по зіркам.
11.4. Знаходження азимута за Полярною зорею і довготи пункта спостереження.
Геодезичний азимут предмета – кут між напрямком на цей предмет та північним напрямком меридіана місця спостереження з вершиною в точці спостереження. Він визначається за формулою:
А = Мк – М + ( + Асхзх) (11.11.)
де А – азимут предмета; Мк – середнє з двох відліків горизонтального круга теодоліта при двох положеннях труби (“коло прако” та “коло ліво”) при наведенні на предмет; М – середнє з відліків при наведенні на Полярну зорю; Асхзх – азимути Полярної зорі (східний з знаком “+”, західний з знаком “-“).
Азимути Полярної зорі наведено в табл.46 за аргументом “зоряний час” S та “широта” φ. Азимути вимірюються від точки півночі і будуть західними - Азх , якщо S міститься в таблиці ліворуч, і східними + Асх, якщо S - праворуч.
У нашому випадку, для S = 13h37m24.6s зоряного часу на широті 50° 35΄ азимут Полярної зорі становить 15,74΄ східний.
Табличне інтерполювання проводиться на програмованому мікрокалькуляторі МК61 по спеціальній програмі:
Fпрг |
00 |
01 |
02 |
03 |
04 |
05 |
06 |
07 |
08 |
09 |
00 |
2 |
0 |
хп1 |
5 |
хп2 |
с/п |
К0111 |
хп3 |
с/п |
К0111 |
10 |
хп4 |
- |
с/п |
хп6 |
с/п |
- |
Х |
пх1 |
00 |
6 |
20 |
0 |
х |
хп5 |
пх6 |
|
с/п |
хп7 |
с/п |
К0111 |
с/п |
30 |
х |
пх2 |
00 |
пх7 |
+ |
с/п |
|
|
|
|
Протокол розрахунку за пргшрамою:
№ п/п |
Ввдення даних |
Результат |
Познач |
№ п/п |
Ввдення даних |
Результат |
Познач |
1 |
в/о с/п |
5 |
|
6 |
- |
|
Зменш “-“ збільш “+” |
2 |
13h37m24.6s с/п |
|
Sмісц |
7 |
|
15,40΄ с/п |
А΄ |
3 |
13h31m |
|
Sтабл |
8 |
0° 35΄ с/п |
|
Δ φ |
4 |
17΄ с/п |
|
A1 |
9 |
3΄ с/п |
|
Δ А΄ |
5 |
12΄ с/п |
1,60 |
AZ, AA |
10 |
|
15,74749΄ |
Асх |
Віднявши від відліку на Полярну 15,75΄, закріпляють на місцевості напрямок істинного меридіана для визначення довготи пункту. Визначивши по годиннику точний місцевий час кульмінації Сонця на даному меридіані, і з врахуванням літнього часу, а також знаючи, що верхня кульмінація Сонця повинна відбуватися точно о 12h00m00s справжнього часу, по їх різниці знаходять довготу пунктів спостереження.
Лекція 12. Вимірювання істинного азимута по і висоті Сонця.