- •Чернігівський державний інститут економіки і управління
- •Загальні відомості.
- •1.2. Системи координат.
- •1.3. Горизонтальна система координат.
- •1.4. Перша екваторіальна система координат.
- •1.5. Друга екваторіальна система координат.
- •1.6. Зв’язок між різними системами координат.
- •1.6.1. Зв’язок між горизонтною ( z і а) і першою екваторіальною ( δ і t ) системами координат.
- •1.1.6.2. Зв’язок між першою і другою екваторіальними системами координат .
- •1.1.6.3. Деякі залежності між астрономічними і географічними координатами.
- •1.1.6.3. Зміни координат від добового руху.
- •1.1.6.3.1. Зміни горизонтних координат z I a.
- •1.1.6.3.2. Зміна координат першої екваторіальної системи.
- •1.1.6.3.3. Зміна координат другої екваторіальної системи.
- •2.1. Загальні поняття.
- •2.2. Хронометр.
- •2.3. Поняття про кварцовий годинник. Польовий кварцовий хронометр пкх – 4.
- •2.4. Експедиційний кварцовий хронометр “Альтаір”.
- •2.5. Двохстрілочний секундомір і палубний годинник.
- •2.6. Поправка і хід хронометра (годинника, секундоміра).
- •3.1. Загальні поняття.
- •3.2. Астрономічні теодоліти.
- •3.3. Астрономічний теодоліт ау2΄΄/ 10΄΄.
- •4.1. Загальні положення.
- •4.2. Дослідження оптичних якостей труби.
- •4.3. Визначення ціни поділки рівня по способу Комстока.
- •4.4. Визначення відстані бокових ниток від середньої із спостереження зірок в меридіані.
- •4.2. Перевірка ходу піднімальних гвинтів.
- •4.3. Перевірка навідних пристроїв.
- •4.5. Перевірка накладного рівня.
- •4.6. Перевірка зображень горизонтального і вертикального кругів.
- •5.1. Особливості вимірювання горизонтальних напрямків на світила.
- •5.2. Загальна теорія азимутальних способів астрономічних визначень.
- •Перевірка вертикальності ниток бісектора.
- •5.9. Перевірка перпендикулярності візирної осі зорової труби до осі її обертання.
- •5.11. Перевірка місця зеніта.
- •5.12. Перевірка рена.
- •6.1. Теоретичні основи способу.
- •Спостереження.
- •Нормальні рівняння
- •Журнал спостережень:
- •8.1. Особливості вимірювання зенітних віддалей світил.
- •8.2. Стандартні формули для обчислення невідомих.
- •8.3. Стандартні формули для оцінки точності.
- •8.4. Зрівноважені значення шуканих величин.
- •Геометрична інтерпретація рівняння поправок зенітальних способів.
- •1.1. Загальні положення
- •10.2 Спостереження.
- •10.3. Обробка спостережень.
- •Складання рішення систем рівнянь поправок.
- •10.2. Рішення нормальних рівнянь за допомогою визначників.
- •Вивід ймовірніших значень.
- •О z p t 360-a z q 90-δ σ n h δ s q p1 z1 тримання робочої формули і її використання.
- •11.3. Визначення азимута одним прийомом.
- •Журнал визначення істинного азимута по часовому куту Сонця з точки теодолітного ходу 24 на 25.
- •11.6. Перехід від астрономічного азимута до геодезичного азимута і диреційного кута.
- •11.1. Знаходження широти за Полярною зорею.
- •11.2. Врахування рефракції.
- •Середня рефракція
- •Поправки середньої рефракції
- •11.3. Підготовка ефемерид.
- •11.4. Знаходження азимута за Полярною зорею і довготи пункта спостереження.
- •12.1. Постановка задачі.
- •12.2. Суть способу отримання робочої формули.
- •12.3. Умови застосування. Точність.
- •12.4. Організація і виконання спостережень азимута по Сонцю.
- •12.5. Розрахунок азимута.
- •1. Абсолютні методи визначення азимута по Сонцю.
- •2. Визначення істинного азимута способом рівних висот по зіркам.
11.3. Підготовка ефемерид.
Приклад: заплановано провести спостереження Полярної о 24 годині 1 травня 1999 року визначення широти пунктів м.Рівного. врховуючи, що в травні діяв літній час і час, який відлічують наші годинники, так званий, поясний час Тп = 24h, а відповідний йому місцевий середній час Т буде Т = Тп – 1h і Т = 23h.
Щоб знайти для м.Рывне (λ = 1h44.5m) зоряний час 1 травня 1999 року у момент Т = 23h, виписуэмо з ефемеридноъ частини календаря (табл.1) для 1 травня S0 = 14h33m55s.
У момент місцевого часу Т зоряний час S буде
S = S0 + Т + 9,86(Т – λ) (11.4.)
(Т – λ) треба брати в годинах, тоді Δ = 9,86(Т – λ) буде в секундах. Контрольна наближена формула (з точністю 3 – 5m) формула має вигляд:
S = Т + 2N + λ – 21,4 h (11.5.)
де N - десятковий дріб, цілою частиною якого є порядковий номер місяця у році, а дробовою – частка місяця, яка визначається заданим числом. Якщо даний місяць передує вересневі, то N треба збільшити на 12.
Для м.Рівне λ = 1h44m = 1,74 h, отримаємо
S = Т + 2N – 19,66 h (11.6.)
в даній формулі всі елементи і результат виражаються в годинах і долях годин. Розрахунки проводяться у слідуючому порядку:
Елементи формул |
Значення |
Елементи формул |
Значення |
Дата |
1.05.1999 р. |
Контроль |
|
Тп |
24h00m00s |
Т |
23,0 h |
Т = Тп - 1 |
23h00m00s |
2N |
2(5 + 12) h |
λ |
1h44m = 1,74 h |
Λ |
1,74 h |
S0(табл.1 с.40) |
14h33m55s |
Const |
21,4 h |
Т - λ |
21h 15.5m = 21,26 h |
S΄= T+ 2N+ λ –21,4h |
37,34 h |
Δ = 9,86(Т – λ) |
209.60 s |
S |
13,34 h |
Δm, s |
3m29.60s |
fs |
17.01 m |
S΄ = S0 + T + Δ |
37h37m24.6s |
|
|
S |
13h37m24.6s |
|
|
По таблиці 46 знаходимо поправку висоти Δ h = - 43΄ для S = 13h37m24.6s
При вимірюванні висоти Полярної отримали h = 49°52΄46΄΄. Тоді для 50° середня рефракція Rс = 0,8΄. Для t = 14°, Кt = - 0,05, для р = 770 мм рт.ст. Кр = + 0,01.
Підставляючи дані значення у формулу (11.3.), отримаєм:
R = 0,8 (1 – 0,05 + 0,01) = 0,768 або 0,768΄ * 60΄΄ = 46΄΄.
Таким чином, виправлена за рефракцією висота Полярної зорі, спостережена о 14h33m55s зоряного часу становить h΄ = 49°52΄00΄΄. Поправка висоти за таблицею дорівнює Δ h = - 43΄. Отже, широта пункта спостереження φ буде :
φ = h΄ - R - Δ h (11.7.)
і в нашому випадку
φ =49°52΄00΄΄ - (- 43΄) = 50°35΄00΄΄
Для контролю виконуються спостереження на даному пункті кожним членом бригади і розраховується середня квадратична похибка визначення пункту
m φ = (11.8.)
де n - число спостережень, рівне числу членів бригади.
vi = φср - φі (11.9.)
φср = (11.10.)