- •Етнопсихологія
- •1. Етнопсихологія як галузь психологічної науки
- •2. Зв'язок етнопсихології з іншими науками
- •3. Предмет і об'єкт дослідження етнопсихології
- •4. Основні етапи розвитку уявлень про предмет етнопсихології
- •4.1. Стародавній світ і дослідження відмінностей між народами
- •4.2. Європейські вчені про психологію народів (середина XVIII — перша половина XIX ст.)
- •4.3. Друга половина XIX ст. — становлення етнічної психології
- •4.4. Етнопсихологічні дослідження в Росії та Україні
- •4.5. Етнічна психологія 20-30-х років XX ст. У Росії та її дискредитація
- •4.6. Психологічна сутність основних понять етнопсихології
- •4.7. Основні напрями розвитку сучасної етнопсихологічної науки
- •4.8. Відродження вітчизняної етнопсихології
- •5. Методологічні принципи та методи етнопсихології
- •5.1. Методологічні принципи етнопсихології
- •5.2. Основні методи етнопсихології
- •5.3. Природний експеримент в етнопсихології
- •5.4. Лабораторний експеримент в етнопсихології
- •5.5. Метод інтерв'ю як засіб побудови моделі етнічних ситуацій
- •1. Психологічна характеристика етносу
- •2. Умови походження та модифікації етносу
- •3. Поняття маргінальності
- •4. Соціально-психологічна сутність поняття "нація", оосновні етнічні та культурологічні ознаки нації
- •5. Поняття про національну ідентифікацію, сучасні процеси національного та державного будівництва
- •1. Психічний склад етносу
- •1.1. Структурні компоненти психічного складу
- •1.2. К. Юнг про архетипи колективного підсвідомого як основи психічного складу етносу
- •2. Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака нації
- •2.1. Ментальність та її компоненти
- •2.2. Поняття про національну ідею та шляхи її реалізації
- •3. Психологічна суть і зміст національного характеру
- •3.1. Основні структурні компоненти національного характеру
- •3.2. Діалектика національного та загальнолюдського в національному характері, фактори розвитку національного характеру
- •3.3. Д. Чижевський про риси українського національного характеру
- •4. Національна свідомість
- •4.1. Визначення національної свідомості, її головні ознаки
- •4.2. Мова та національна свідомість етносу
- •5. Етнічна самосвідомість
- •1. Проблема етнічної установки в етнопсихології
- •2. Етнічні стереотипи, їхня структура та зміст, причини стереотипізації
- •2.1. Основні соціальні функції стереотипів
- •2.2. Психологічні механізми засвоєння соціотипової поведінки: соціалізація, наслідування, ідентифікація
- •2.3. Поняття про автостереотипи та гетеростереотипи. Явище "ефекту призми"
- •2.4. Етноцентризм: його ознаки та умови виникнення
- •2.5. Етноцентризм і націоналізм. Роль масової інформації у формуванні етностереотипів
- •2.6. Роль практичного психолога у розв'язанні проблеми зниження етноцентризму та стереотипізації оцінок
- •3. Етнічні конфлікти
- •3.1. Сутність етнічних конфліктів, їх об'єктивні та суб'єктивні умови виникнення
- •3.2. Види етнічних конфліктів і стадії їх розвитку
- •3.3. Стратегії поведінки в етнічному конфлікті та шляхи його подолання
- •1. Загальний підхід до вивчення особливостей українського етносу
- •2. Екологічний чинник
- •3. Взаємодія з іншими народами та формування українського національного характеру
- •4. Вплив геополітичного чинника на український національний характер
- •5. Вплив історичного чинника на формування української самосвідомості
- •6. Вплив релігії
- •7. Сім'я і формування українського національного характеру
- •1. Знайомство, звертання, привітання
- •2. Ділове листування і телефонні розмови
- •3. Подарунки діловим партнерам
- •4. Діловий етикет у різних країнах
- •4.1. Особливості британського ділового стилю
- •4.2. Американці й ділові стосунки
- •4.3. Ділове співробітництво у Франції
- •4.4. Мова ділового спілкування в Німеччині
- •4.5. Ділове спілкування з японцями
- •4.6. Діловий стиль та етикет у Китаї
- •4.7. Діловий світ Швеції
- •4.8. Ділове спілкування з італійцями
- •4.9. Особливості ведення бізнесу в Іспанії
- •4.10. Партнерство з корейськими бізнесменами
- •4.11. Бізнес в арабському світі
4.8. Ділове спілкування з італійцями
Італійський характер. Безумовно, немає сенсу в намаганнях вивести для певного народу загальний знаменник, наприклад, навішувати на іспанців ярлик "гордих", а на шведів — ярлик "флегматичних". Але все ж кожному народу властиві свої відмінні риси, з'ясувавши які, легше переходити від загальних схем і стереотипних образів до повнішого та об' єктивнішого аналізу національного характеру.
Італійці — народ, у характері якого домінує експресивність, тобто схильність повністю підкорятись своїм емоціям і відкрито виражати їх. Любити й ненавидіти, радіти чи сумувати — значить у їхній уяві повністю віддаватись своїм почуттям всередині й зовні. Стримування емоцій вони вважають чимось протиприродним, ототожнюючи це із лицемірством.
Італієць поєднує в собі французьку життєрадісність з іспанською серйозністю, твердістю. Важлива риса італійця — людяність. Йому властивий гострий розум, винахідливість, тонке сприймання усього прекрасного, художній смак.
Ділові контакти з італійцями. Ділові контакти з італійцями характеризуються деякими особливостями. Так, при встановленні партнерських стосунків активніші представники малих і середніх фірм. Італійці не затягують розв'язання організаційних питань, оскільки в них відсутня складна бюрократична процедура прийняття рішень. Як правило, для налагодження ділових зв'язків буває достатньо обміну офіційними листами, в яких викладено коротку інформацію про фірму та вказано предмет ділового інтересу.
Італійські бізнесмени приділяють велику увагу тому, щоб переговори велись між людьми, які мають приблизно однаковий статус у діловому світі та в суспільстві. У зв'язку з цим перед діловими зустрічами вони намагаються отримати інформацію про трудову біографію партнерів, їхній вік, посаду.
Неофіційні зустрічі. Італійці люблять вирішувати ділові питання не за столом переговорів, а в неофіційній обстановці, наприклад, у невеличкому ресторані, але легкість у спілкуванні та традиційна відкритість італійців не повинні подіяти на вас розслаблююче, оскільки в бізнесових питаннях ви зустрінете досить офіційний підхід.
Для ділових зустрічей потрібно одягтись у добротний одяг, що користується авторитетом на ринках Європи.
Характерно, що в Італії ви майже не зустрінете жінок на керівних посадах. Традиції суспільства утримують жінку у стінах дому більше, ніж у будь-якій іншій європейській країні. Тому, якщо ви тут у діловій подорожі, і якщо ви — жінка, вважайте, що одягаєтесь для чоловіків. Не забудьте, що італійці звертають увагу на стильний фасон. Вдягніть свої найкращі туфлі, візьміть модну сумку. Приберіть подалі дешеву біжутерію і купіть (або позичте) для подорожі справжні золоті прикраси. Італійці легко відрізняють справжню річ від підробки.
Вечірній наряд потребує особливої ретельності, якщо ви вечеряєте у ресторані зі своїми колегами. Жінкам бажано надіти який-небудь іскристий, сяючий наряд з шовку або атласу та добавити до нього діамантові сережки або брошку.
І нарешті, слід зазначити, що хоча італійські бізнесмени легкі на підйом, після підписання спільних ділових документів продовження контактів з ними ускладнюється.
Крім того, італійці — народ не дуже організований та пунктуальний. Отже, якщо вас не зустріли, коли ви приїхали в цю країну, не впадайте у відчай: це не означає неповагу, це просто прояв неорганізованості. У такому випадку потрібно просто зателефонувати вашим партнерам.