4.2. Американці й ділові стосунки

Американська нація склалась наприкінці XVII ст. Її ядро склали анг­лійці, ірландці, валлійці, які пізніше змішались із голландцями, шведа­ми, німцями, французами, данцями та ін. Саме англійці принесли сюди свою мову та багато рис свого способу життя і культури.

Консолідація американської нації в наш час ще не завершена. Нащад­ки переселенців з різних країн Європи, Азії, Латинської Америки знахо­дяться на різних стадіях асиміляції, зберігаючи й понині певні відмін­ності. Особливе місце у формуванні американців як нації посідали афри­канці, які попали сюди спочатку як раби, та нечисельні аборигени — ін­дійці.

Американський діловий стиль. У діловому спілкуванні американці енергійні, налаштовані на інтенсивну працю. Цьому сприяє вся система освіти та виховання США. Зі шкільної лави в американцях виховується енергійність, вміння ставити ціль і досягати її, тому в подальшому вони жорстко відстоюють інтереси своїх фірм.

Діловий американець за своїм характером не дріб'язковий і не педан­тичний. Але він розуміє, що при організації будь-якої справи не може бу­ти дрібниць. Тому до переговорів він готується сумлінно, з урахуванням усіх елементів, від яких залежить успіх справи.

Американський бізнесмен дотримується виконання трьох правил:

•       аналізуй;

•      розділяй функції (обов'язки);

•       перевіряй виконання.

Це правила кваліфікованого керівництва.

Американці бережуть час і цінують пунктуальність. Вони користу­ються діловими щоденниками, живуть за розкладом, точно з' являються на призначену зустріч. На східному узбережжі країни (від Вашингтона до Бостона) цього правила дотримуються дуже суворо — спізнення не­припустиме і не може бути нічим виправдане, а на заході країни до цьо­го ставляться толерантно.

Американці значно вплинули на стиль ведення переговорів у всьому світі. Другу половину ХХ ст. іноді називають "ерою переговорів", вона збіглася зі зростанням впливу США на розвиток міжнародних ділових відносин.

Американці — нація людей самостійних і незалежних. З раннього дитинства вони звикають "твердо стояти на ногах", тобто сподіватися тільки на себе. Це прямодушні люди, що цінують в інших чесність і від­вертість. Вони швидко переходять до суті розмови та не марнують час на умовності.

Американці внесли значний елемент демократизму та прагматизму в практику ділового спілкування.

Прагматизм американців проявляється в тому, що під час ділових переговорів вони концентрують свою увагу на проблемі, яку обговорю­ють, причому намагаються виявити та обговорити не тільки загальні можливі підходи до її вирішення, а й деталі, що пов'язані з реалізацією домовленостей.

Американський прагматизм здебільшого обумовлюється об'єктивни­ми факторами. Як правило, представники США мають досить сильну позицію на переговорах, і це не може не вплинути на характер їх веден­ня: американці досить наполегливо намагаються реалізувати свої цілі, вони вміють і люблять торгуватись. Велику увагу при розв' язанні про­блем американці приділяють так званим "пакетним рішенням".

Вони самі часто пропонують "пакети" до розгляду. Для американсь­ких бізнесменів характерне обговорення спочатку загальних рамок мож­ливого договору, а потім деталей. У бесідах, на переговорах американці віддають перевагу причинно-наслідковим аргументам.

Демократизм американців у діловому спілкуванні проявляється у прагненні до неформальної атмосфери під час ведення переговорів і ді­лових бесід, у відмові від суворого дотримання протоколу. Між членами американської делегації досить розповсюджені дружні стосунки. Часто вони звертаються один до одного на ім'я, незалежно від віку та статусу. Аналогічним чином вони звертаються і до зарубіжних партнерів. Це оз­начає, що стосунки мають не тільки діловий, а й дружній характер. Аме­риканці цінують гумор, намагаються підкреслити дружнє ставлення до партнерів, відкритість. Вони мають значно більшу міру свободи при прийнятті остаточного рішення порівняно, наприклад, із представника­ми Франції, Японії чи Китаю.

Професіоналізм є визначним у стилі ділового спілкування американ­ських бізнесменів. В американській делегації важко зустріти людину, яка некомпетентна в питаннях, які узгоджуються.

Непередбачені обставини сприймаються американськими діловими людьми досить негативно, оскільки вони звикли все прораховувати та оцінювати долю ризику. Отже, непередбачене вони кваліфікують як ре­зультат некомпетентності партнера або нечесну гру. Як те, так і інше впливає на них дуже негативно.

Американський стиль ведення переговорів і ділових бесід має і зво­ротний бік. Вважаючи себе певними "законодавцями мод" у технології ділового спілкування, американці часто проявляють егоцентризм, вважа­ючи, що партнери повинні користуватись тими самими правилами, що й вони самі. За цієї ж причини представники США можуть оцінюватись партнерами як дуже напористі, агресивні, грубі, а їхня схильність до не­формального спілкування інтерпретується як фамільярність.

Американці, оскільки вони живуть у великій за розмірами та еконо­мічною могутністю країні, віддають перевагу масштабним угодам, а та­кож завжди підкреслюють масштабність власної фірми. Наприклад, во­ни можуть наголосити, що їхня фірма найбільша у Каліфорнії.

При спілкуванні з іноземцем на американця може позитивно вплину - ти високий суспільний статус першого, його знаність у власній країні. Дуже цінується, якщо іноземний партнер має зв'язки з яким-небудь із американських видавництв або університетів.

Специфіка спілкування з американськими партнерами. Оскільки американці — великі патріоти своєї країни, вони не схвалюють будь-які критичні зауваження, що висловлюються іноземцями на адресу чогось американського, наприклад, з приводу статті, надрукованої в американ­ській газеті або журналі, хоча самі мають право робити подібні заува­ження.

Американці — народ законослухняний, тому вони не підтримувати­муть ваше протистояння існуючій владі у вашій країні.

Під час спілкування з американцями не варто надто демонструвати свою чудову англійську та свою обізнаність у внутрішніх проблемах США. Іноді це може асоціюватись у них з існуючим у роки холодної вій­ни стереотипом, що такі відзнаки мали тільки представники російських спецслужб.

Для встановлення нових ділових контактів у США добре мати при собі кілька копій свого GV (від латин. currikula vitae — описання життє­вого шляху). В С V ви даєте інформацію про наявність у вас титулу, свою освіту (коли і що закінчили), які вчені праці та винаходи маєте, де і ким працювали, тобто значущі моменти вашої професійної діяльності.

Американці — нація, яка опікується своїм здоров'ям. Спиртного вживають дуже мало. В основному п'ють пиво та коктейлі, де льоду більше, ніж рідини. Тости не прийняті. Піднімаючи склянку зі спиртним, американці говорять просто "чіез" або "прозіт". Необхідно пам'ятати, що ділові прийоми у США досить короткі. Після їх закінчення учасники можуть вернутись на фірму та продовжити переговори.

До специфіки спілкування з американцями потрібно віднести й дис­танцію, яка вважається оптимальною. Справа в тому, що жителі США, як правило, ведуть розмову на відстані не ближче ніж 60 см. Тих людей, які намагаються наблизитись до американців ближче, вважають настирними та такими, що претендують на встановлення дуже близьких стосунків.

Але, дотримуючись досить великої відстані у спілкуванні, американ­ці мають звичку говорити голосно, а тиха розмова сприймається як "шептання" й викликає підозру.

Американський народ — правдивий. Якщо людину запідозрили у брехні, це може назавжди підірвати її репутацію.

А ще — вони життєрадісні та завжди усміхнені, особливо на роботі. Керівник повинен показати підлеглим, а підлеглі — клієнтам, покупцям, що все йде добре.

Американське суспільство характеризується високою активністю, динамічністю. На відміну від англійців та японців, вони не люблять па­уз у розмові та розмов у напівтонах і натяках, які асоціюються у них із нечесністю та невпевненістю. Американці звикли віддавати та отриму­вати прямі накази і, якщо вони отримують їх у непрямій формі, натяка­ми, то розуміють їх як спробу маніпулювати ними, щоб у випадку нега­тивного результату зняти із себе відповідальність.