- •Етнопсихологія
- •1. Етнопсихологія як галузь психологічної науки
- •2. Зв'язок етнопсихології з іншими науками
- •3. Предмет і об'єкт дослідження етнопсихології
- •4. Основні етапи розвитку уявлень про предмет етнопсихології
- •4.1. Стародавній світ і дослідження відмінностей між народами
- •4.2. Європейські вчені про психологію народів (середина XVIII — перша половина XIX ст.)
- •4.3. Друга половина XIX ст. — становлення етнічної психології
- •4.4. Етнопсихологічні дослідження в Росії та Україні
- •4.5. Етнічна психологія 20-30-х років XX ст. У Росії та її дискредитація
- •4.6. Психологічна сутність основних понять етнопсихології
- •4.7. Основні напрями розвитку сучасної етнопсихологічної науки
- •4.8. Відродження вітчизняної етнопсихології
- •5. Методологічні принципи та методи етнопсихології
- •5.1. Методологічні принципи етнопсихології
- •5.2. Основні методи етнопсихології
- •5.3. Природний експеримент в етнопсихології
- •5.4. Лабораторний експеримент в етнопсихології
- •5.5. Метод інтерв'ю як засіб побудови моделі етнічних ситуацій
- •1. Психологічна характеристика етносу
- •2. Умови походження та модифікації етносу
- •3. Поняття маргінальності
- •4. Соціально-психологічна сутність поняття "нація", оосновні етнічні та культурологічні ознаки нації
- •5. Поняття про національну ідентифікацію, сучасні процеси національного та державного будівництва
- •1. Психічний склад етносу
- •1.1. Структурні компоненти психічного складу
- •1.2. К. Юнг про архетипи колективного підсвідомого як основи психічного складу етносу
- •2. Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака нації
- •2.1. Ментальність та її компоненти
- •2.2. Поняття про національну ідею та шляхи її реалізації
- •3. Психологічна суть і зміст національного характеру
- •3.1. Основні структурні компоненти національного характеру
- •3.2. Діалектика національного та загальнолюдського в національному характері, фактори розвитку національного характеру
- •3.3. Д. Чижевський про риси українського національного характеру
- •4. Національна свідомість
- •4.1. Визначення національної свідомості, її головні ознаки
- •4.2. Мова та національна свідомість етносу
- •5. Етнічна самосвідомість
- •1. Проблема етнічної установки в етнопсихології
- •2. Етнічні стереотипи, їхня структура та зміст, причини стереотипізації
- •2.1. Основні соціальні функції стереотипів
- •2.2. Психологічні механізми засвоєння соціотипової поведінки: соціалізація, наслідування, ідентифікація
- •2.3. Поняття про автостереотипи та гетеростереотипи. Явище "ефекту призми"
- •2.4. Етноцентризм: його ознаки та умови виникнення
- •2.5. Етноцентризм і націоналізм. Роль масової інформації у формуванні етностереотипів
- •2.6. Роль практичного психолога у розв'язанні проблеми зниження етноцентризму та стереотипізації оцінок
- •3. Етнічні конфлікти
- •3.1. Сутність етнічних конфліктів, їх об'єктивні та суб'єктивні умови виникнення
- •3.2. Види етнічних конфліктів і стадії їх розвитку
- •3.3. Стратегії поведінки в етнічному конфлікті та шляхи його подолання
- •1. Загальний підхід до вивчення особливостей українського етносу
- •2. Екологічний чинник
- •3. Взаємодія з іншими народами та формування українського національного характеру
- •4. Вплив геополітичного чинника на український національний характер
- •5. Вплив історичного чинника на формування української самосвідомості
- •6. Вплив релігії
- •7. Сім'я і формування українського національного характеру
- •1. Знайомство, звертання, привітання
- •2. Ділове листування і телефонні розмови
- •3. Подарунки діловим партнерам
- •4. Діловий етикет у різних країнах
- •4.1. Особливості британського ділового стилю
- •4.2. Американці й ділові стосунки
- •4.3. Ділове співробітництво у Франції
- •4.4. Мова ділового спілкування в Німеччині
- •4.5. Ділове спілкування з японцями
- •4.6. Діловий стиль та етикет у Китаї
- •4.7. Діловий світ Швеції
- •4.8. Ділове спілкування з італійцями
- •4.9. Особливості ведення бізнесу в Іспанії
- •4.10. Партнерство з корейськими бізнесменами
- •4.11. Бізнес в арабському світі
5.2. Основні методи етнопсихології
Загальна характеристика двох основних стратегій етнопсихологічних досліджень
В етнопсихології умовно виділяють два основних типи досліджень.
Кроскультурні дослідження, котрі полягають у тому, що підбирається будь-яка психологічна методика, адекватна поставленим завданням, і за її допомогою проводяться дослідження двох або кількох груп, утворених представниками певних етнічних спільнот. Отже, специфіка кроскультурного етнопсихологічного дослідження полягає в тому, що дослідження проводяться паралельно в кількох групах піддослідних, що належать до різних культур. Результати, отримані в різних групах, порівнюються та аналізуються. Акцент, залежно від орієнтації дослідника, ставиться або на пошуку відмінностей у результатах вибірки, або на підкресленні схожості якихось суттєвих моментів.
Останнім часом стає очевиднішою недоцільність жорсткого протиставлення двох орієнтацій — або на пошуки відмінностей, або на пошуки схожості. Стає актуальною необхідність комплементарних досліджень і цілісного аналізу як загальних моментів, так і відмінних.
Слід зазначити, що у кроскультурних дослідженнях, попри їх простоту, доступність і легкість застосування, існує цілий ряд серйозних проблем. Наприклад, перед дослідниками постійно постає питання про ва- лідність1 методик. Справа в тому, що кожна конкретна методика створюється в певній країні та спрямовується на піддослідних даної культури. Отже, постає запитання: наскільки можливе її використання в інших країнах?
Ця проблема знайшла, зокрема, одне зі своїх розв'язань у створенні так званих "вільних від культури тестів", що мало особливе значення для дослідження інтелектуальних здібностей. Але ця задача виявилась складнішою, ніж уявлялося спочатку. Так, дослідники зіткнулись з тим, що навіть ставлення до процедури експерименту в різних етнічних групах не однакове.
Наприклад, В. Портеус, який створив тест-лабіринт для вивчення інтелектуальних здібностей, був впевнений, що його невербальний (тобто неопосередкований мовною діяльністю експериментатора) тест може вважатися вільним від впливу культури. Цей тест було запропоновано австралійським аборигенам, і тут з'ясувалося, що вони просто не в змо-
1 Валідність (від англ. valid — придатний) — один з основних критеріїв якості тесту. Чим вища валідність тесту, тим краще відображається в ньому та якість, заради виміру якої він власне створювався, і навпаки.
зі виконати інструкцію. Адже вони звикли, що рішення приймається тільки після колективного обговорення, тому вони, по-перше, відмовились приступати до виконання завдань без попереднього з'ясування думки старійшин племені. По-друге, вони не могли погодитися з тим, що сам експериментатор, якого вони урочисто проголосили почесним членом їхньої общини, відмовляється брати участь в обговоренні завдань тесту та допомагати їм.
Очевидно, що такі казуси і дали підставу Ф. Гудинафу, автору відомого тесту "Намалюй людину" (що також належав до розряду "вільних від культури") у 1950 р. стверджувати, що спроби створення "вільних від культури" методів приречені на невдачу. Ця позиція, котру підтримало багато дослідників, привела до того, що в останнє десятиріччя акцент у кроскультурних дослідженнях переміщується з кількісних показників на глибинний та різнобічний аналіз результатів.
Окрім зазначеної проблеми, перед психологами, які займались порівняльними міжетнічними дослідженнями, постають й інші питання. Наприклад, чи зможе дослідник об' єктивно та неупереджено порівнювати особливості своєї культури та "чужої", чи він має право вивчати тільки ті етнічні групи, до яких сам не належить. Перед ученими також завжди постає проблема комунікації. Наприклад, якщо дослідник приїхав вивчати чужу для нього культуру, то чи можна стверджувати, що він та його піддослідні будуть правильно розуміти одне одного і що зроблені ним висновки не будуть результатом помилок, які виникають при спілкуванні представників різних культур. Ці та інші проблеми постають щораз перед психологами, що займаються кроскультурними дослідженнями.
Дослідження етнопсихології певних груп
Отже, другий напрям, що може бути виділений в етнопсихології, не планує проведення міжкультурних досліджень. Об'єктом дослідження він вважає етнічну свідомість і самосвідомість, ставлення певного етносу до інших етнічних груп, специфіку автостереотипів і гетеростереоти- пів, етнічних установок тощо. Реалізація цього напряму вимагає або створення спеціальних оригінальних методів дослідження, або модифікації вже існуючих у психології методів дослідження свідомості та поведінки, які можна було б застосувати до вивчення специфічного об'єкта.
Найопрацьованішою сферою досліджень етнічної свідомості в цьому напряму є сфера етнічних стереотипів, що досить широко представлена як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі [4].