Етнопсихологія

Вступ…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ЕТНОПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА, ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ ЕТНОПСИХОЛОГІЇ

1. Етнопсихологія як галузь психологічної науки……………………………5

2. Зв'язок етнопсихології з іншими науками

3. Предмет і об'єкт дослідження етнопсихології

4. Основні етапи розвитку уявлень про предмет етнопсихології

4.1. Стародавній світ і дослідження відмінностей між народами

4.2. Європейські вчені про психологію народів (середина XVIII — перша половина XIX ст.)

4.3. Друга половина XIX ст. — становлення етнічної психології

4.4. Етнопсихологічні дослідження в Росії та Україні

4.5. Етнічна психологія 20-30-х років XX ст. у Росії та її дискредитація

4.6. Психологічна сутність основних понять етнопсихології

4.7. Основні напрями розвитку сучасної етнопсихологічної науки

4.8. Відродження вітчизняної етнопсихології

5. Методологічні принципи та методи етнопсихології

5.1. Методологічні принципи етнопсихології

5.2. Основні методи етнопсихології

5.3. Природний експеримент в етнопсихології

5.4. Лабораторний експеримент в етнопсихології

5.5. Метод інтерв'ю як засіб побудови моделі етнічних ситуацій

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМА ЕТНОСУ ТА НАЦІЇ В ЕТНОПСИХОЛОГІЇ

1. Психологічна характеристика етносу

2. Умови походження та модифікації етносу

3. Поняття маргінальності

4. Соціально-психологічна сутність поняття "нація", оосновні етнічні та культурологічні ознаки нації

5. Поняття про національну ідентифікацію, сучасні процеси національного та державного будівництва

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ СТАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕТНОСУ

1. Психічний склад етносу

1.1. Структурні компоненти психічного складу

1.2. К. Юнг про архетипи колективного підсвідомого як основи психічного складу етносу

2. Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака нації

2.1. Ментальність та її компоненти

2.2. Поняття про національну ідею та шляхи її реалізації

3. Психологічна суть і зміст національного характеру

3.1. Основні структурні компоненти національного характеру

3.2. Діалектика національного та загальнолюдського в національному характері, фактори розвитку національного характеру

3.3. Д. Чижевський про риси українського національного характеру

4. Національна свідомість

4.1. Визначення національної свідомості, її головні ознаки

4.2. Мова та національна свідомість етносу

5. Етнічна самосвідомість

РОЗДІЛ 4. ОСНОВНІ ДИНАМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕТНОСУ

1. Проблема етнічної установки в етнопсихології

2. Етнічні стереотипи, їхня структура та зміст, причини стереотипізації

2.1. Основні соціальні функції стереотипів

2.2. Психологічні механізми засвоєння соціотипової поведінки: соціалізація, наслідування, ідентифікація

2.3. Поняття про автостереотипи та гетеростереотипи. Явище "ефекту призми"

2.4. Етноцентризм: його ознаки та умови виникнення

2.5. Етноцентризм і націоналізм. Роль масової інформації у формуванні етностереотипів

2.6. Роль практичного психолога у розв'язанні проблеми зниження етноцентризму та стереотипізації оцінок

3. Етнічні конфлікти

3.1. Сутність етнічних конфліктів, їх об'єктивні та суб'єктивні умови виникнення

3.2. Види етнічних конфліктів і стадії їх розвитку

3.3. Стратегії поведінки в етнічному конфлікті та шляхи його подолання

РОЗДІЛ 5. ЕТНОПСИХОЛОГІЯ УКРАЇНЦІВ

1. Загальний підхід до вивчення особливостей українського етносу

2. Екологічний чинник

3. Взаємодія з іншими народами та формування українського національного характеру

4. Вплив геополітичного чинника на український національний характер

5. Вплив історичного чинника на формування української самосвідомості

6. Вплив релігії

7. Сім'я і формування українського національного характеру

РОЗДІЛ 6. ЕТНІЧНІ ТРАДИЦІЇ ТА ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ

1. Знайомство, звертання, привітання

2. Ділове листування і телефонні розмови

3. Подарунки діловим партнерам

4. Діловий етикет у різних країнах

4.1. Особливості британського ділового стилю

4.2. Американці й ділові стосунки

4.3. Ділове співробітництво у Франції

4.4. Мова ділового спілкування в Німеччині

4.5. Ділове спілкування з японцями

4.6. Діловий стиль та етикет у Китаї

4.7. Діловий світ Швеції

4.8. Ділове спілкування з італійцями

4.9. Особливості ведення бізнесу в Іспанії

4.10. Партнерство з корейськими бізнесменами

4.11. Бізнес в арабському світі

Етнопсихологія

Вступ

Етнічна психологія — наука про психічну своєрідність людей, які на­лежать до різних етнічних об'єднань (родоплемінних спільнот, народ­ностей, націй). У нашій Вітчизні вона була приречена, як і багато при­родничих і гуманітарних дисциплін, таких, як генетика, психодіагности­ка, соціальна психологія.

Етнопсихологія як наука пережила період якщо не прямої заборони, то явної зневаги. Настанова на швидке злиття націй у "нову спільноту — радянський народ", яка домінувала в СРСР, призвела до того, що влада та широке коло спільноти виявилися не готовими до бурхливих процесів відродження національної свідомості в ході перебудови суспільства.

Неозброєність психологічної науки як у теоретичному плані, так і у плані достатньої бази емпіричних даних, призвела до того, що вона ви­мушена була поступитись правом гасити численні етнічні конфлікти вій­ськовим, політичним і релігійним діячам, які навпаки ще дужче їх розпа­лювали.

В Україні проблеми міжетнічних конфліктів не стоять так гостро, як у деяких інших країнах колишнього СРСР, таких, як Росія, Молдова, Грузія. Але тут існують інші проблеми — відродження української нації, національної ідеї, пробудження волі нації, зміцнення почуття національ­ної гідності та національної єдності.

Останнім часом виникла необхідність розвитку етнопсихологічної науки і для потреб практичної психології. Наприклад, знання з етнопси­хології необхідні і для психологічного консультування інтернаціональ­них подружніх пар, і для відродження національних традицій у вихован­ні, оскільки, як показує досвід, упровадження методів виховання, що не властиві певному народові і не відповідають його психічному складу, може призвести до негативних наслідків.

Розширення зв'язків України з іншими державами поставило перед етнопсихологами нову задачу: допомогти ці зв'язки укріпити і зробити їх плідними. Етнопсихолог у цьому контексті має вивчати психологічні особливості спілкування різних націй, таких, наприклад, як психологіч­на дистанція при спілкуванні, психологія жестів, мистецтво ведення роз­мови, символіка квітів і кольорів при підношенні дарунків тощо.

У сферу свого впливу включив Україну й міжнародний криміналітет, тому тут теж є чимало роботи для етнопсихологів.

Крім того, Україна бере участь у розв'язанні етнічних конфліктів за її межами. У цьому випадку допомога етнопсихолога стає незамінною.

Усі ці обставини зумовили необхідність знань у сфері науки етнопси­хології та подальший розвиток цієї науки.

Етнопсихологія як наука, предмет і методи етнопсихології

1. Етнопсихологія як галузь психологічної науки

Етнопсихологія (від гр. ethnos — плем'я, народ) — це галузь психології, що вивчає етнічні особливості психіки людей, національний харак­тер, закономірності формування та функціонування національної самос­відомості, етнічних стереотипів та установок.

Роком народження цієї науки прийнято вважати 1859 р., коли приват- доцент кафедри загального мовознавства Берлінського університету Г. Штейнталь разом із філософом М. Лацарусом почали видавати "Жур­нал етнічної психології та мовознавства". У своїй програмній статті "Думки про народну психологію" редактори проголосили народження нової науки — науки про пізнання народного духу.

Штейнталь та Лацарус тлумачили поняття "народний дух", по-пер­ше, як особливе замкнуте утворення, що виражає психічну схожість ін­дивідів, які належать до певної нації, а по-друге, як їхню самосвідомість. Зміст поняття "народний дух" може бути розкритий шляхом порівняль­ного вивчення мови, міфології та культури.

На початку ХХ ст. ці ідеї розвивалися і частково реалізувалися у "Психології народів" В. Вундта. У своїй грандіозній праці, робота над якою тривала з 1900 по 1920 р., він спробував визначити зміст міфу, ре­лігії, мистецтва та інших явищ культури різних народів.

У сучасній етнопсихології існує кілька відносно самостійних напря­мів:

1.       Порівняльні дослідження етнічних особливостей психофізіології, пізнавальних процесів, пам'яті емоцій, мови тощо, що теоретично та ме­тодично складають невід' ємну частину відповідних розділів загальної та соціальної психології.

2.       Культурологічні дослідження, що вивчають особливості символів і ціннісних орієнтацій народної культури та нерозривно пов'язані з від­повідними розділами етнографії, фольклористики та мистецтвознавства.

3.       Дослідження етнічних особливостей соціалізації дітей, понятій­ний апарат і сприйняття яких найближчі до соціології та дитячої психо - логії.

4. Дослідження етнічної свідомості та самосвідомості, що послугову­ються понятійним апаратом і методами з тих розділів соціальної психо­логії, які вивчають соціальні установки, міжгрупові стосунки та взаєми­ни всередині групи [4].

Отже, етнічна психологія як самостійна наука виділилась з інших га­лузей знань, але залишилась з ними в тісному взаємозв'язку.