- •Етнопсихологія
- •1. Етнопсихологія як галузь психологічної науки
- •2. Зв'язок етнопсихології з іншими науками
- •3. Предмет і об'єкт дослідження етнопсихології
- •4. Основні етапи розвитку уявлень про предмет етнопсихології
- •4.1. Стародавній світ і дослідження відмінностей між народами
- •4.2. Європейські вчені про психологію народів (середина XVIII — перша половина XIX ст.)
- •4.3. Друга половина XIX ст. — становлення етнічної психології
- •4.4. Етнопсихологічні дослідження в Росії та Україні
- •4.5. Етнічна психологія 20-30-х років XX ст. У Росії та її дискредитація
- •4.6. Психологічна сутність основних понять етнопсихології
- •4.7. Основні напрями розвитку сучасної етнопсихологічної науки
- •4.8. Відродження вітчизняної етнопсихології
- •5. Методологічні принципи та методи етнопсихології
- •5.1. Методологічні принципи етнопсихології
- •5.2. Основні методи етнопсихології
- •5.3. Природний експеримент в етнопсихології
- •5.4. Лабораторний експеримент в етнопсихології
- •5.5. Метод інтерв'ю як засіб побудови моделі етнічних ситуацій
- •1. Психологічна характеристика етносу
- •2. Умови походження та модифікації етносу
- •3. Поняття маргінальності
- •4. Соціально-психологічна сутність поняття "нація", оосновні етнічні та культурологічні ознаки нації
- •5. Поняття про національну ідентифікацію, сучасні процеси національного та державного будівництва
- •1. Психічний склад етносу
- •1.1. Структурні компоненти психічного складу
- •1.2. К. Юнг про архетипи колективного підсвідомого як основи психічного складу етносу
- •2. Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака нації
- •2.1. Ментальність та її компоненти
- •2.2. Поняття про національну ідею та шляхи її реалізації
- •3. Психологічна суть і зміст національного характеру
- •3.1. Основні структурні компоненти національного характеру
- •3.2. Діалектика національного та загальнолюдського в національному характері, фактори розвитку національного характеру
- •3.3. Д. Чижевський про риси українського національного характеру
- •4. Національна свідомість
- •4.1. Визначення національної свідомості, її головні ознаки
- •4.2. Мова та національна свідомість етносу
- •5. Етнічна самосвідомість
- •1. Проблема етнічної установки в етнопсихології
- •2. Етнічні стереотипи, їхня структура та зміст, причини стереотипізації
- •2.1. Основні соціальні функції стереотипів
- •2.2. Психологічні механізми засвоєння соціотипової поведінки: соціалізація, наслідування, ідентифікація
- •2.3. Поняття про автостереотипи та гетеростереотипи. Явище "ефекту призми"
- •2.4. Етноцентризм: його ознаки та умови виникнення
- •2.5. Етноцентризм і націоналізм. Роль масової інформації у формуванні етностереотипів
- •2.6. Роль практичного психолога у розв'язанні проблеми зниження етноцентризму та стереотипізації оцінок
- •3. Етнічні конфлікти
- •3.1. Сутність етнічних конфліктів, їх об'єктивні та суб'єктивні умови виникнення
- •3.2. Види етнічних конфліктів і стадії їх розвитку
- •3.3. Стратегії поведінки в етнічному конфлікті та шляхи його подолання
- •1. Загальний підхід до вивчення особливостей українського етносу
- •2. Екологічний чинник
- •3. Взаємодія з іншими народами та формування українського національного характеру
- •4. Вплив геополітичного чинника на український національний характер
- •5. Вплив історичного чинника на формування української самосвідомості
- •6. Вплив релігії
- •7. Сім'я і формування українського національного характеру
- •1. Знайомство, звертання, привітання
- •2. Ділове листування і телефонні розмови
- •3. Подарунки діловим партнерам
- •4. Діловий етикет у різних країнах
- •4.1. Особливості британського ділового стилю
- •4.2. Американці й ділові стосунки
- •4.3. Ділове співробітництво у Франції
- •4.4. Мова ділового спілкування в Німеччині
- •4.5. Ділове спілкування з японцями
- •4.6. Діловий стиль та етикет у Китаї
- •4.7. Діловий світ Швеції
- •4.8. Ділове спілкування з італійцями
- •4.9. Особливості ведення бізнесу в Іспанії
- •4.10. Партнерство з корейськими бізнесменами
- •4.11. Бізнес в арабському світі
5.3. Природний експеримент в етнопсихології
Природний експеримент в етнопсихології вперше був запропонований американським психологом Р. Лап'єром. У 1934 р. він подорожував Америкою з молодим подружжям китайців. (Нагадаємо, що на той час до китайців у США було негативне ставлення). За час подорожі вони зупинились у 67 готелях і пообідали в 184 ресторанах. Їм лише один раз відмовили у прийомі.
Через шість місяців, що минули з часу їхньої подорожі, Р. Лап'єр розіслав 250 листів власникам тих самих готелів і ресторанів з єдиним питанням: як вони поставляться до того, що представники китайського етносу будуть їхніми відвідувачами? Р. Лап'єр отримав 92 % негативних відповідей. Таким чином, було зафіксовано невідповідність реальних дій та словесних (вербальних) відповідей. Цей результат у подальшому отримав назву "Парадокс Лап'єра" і започаткував широку дискусію про співвідношення поведінки та вербальних установок.
Природний експеримент Р. Лап'єра став прототипом цілої серії схожих досліджень. Причому, якщо в експерименті Р. Лап'єра негативне вербальне ставлення вступало в суперечність з позитивними щодо представників іншої етнічної групи, то в інших дослідженнях спостерігалося зворотне співвідношення. Але важливим у цих дослідженнях був сам факт того, що невідповідність існувала, і з цього було зроблено певний висновок: якщо метою дослідження є прогнозування будь-яких осо- бистісних дій або вчинків, то ці дії та вчинки потрібно вивчати безпосередньо, а не покладатись на словесні заяви про наміри.
Таким чином, було створено основу для впровадження природного експерименту в практику.
У подальшому було розроблено кілька основних методик дослідження ставлення до певної етнічної групи.
Так, для вивчення ставлення до тієї чи іншої групи використовують техніку, запропоновану Р. Бохнером. В один і той самий день у "Рекламі" з'являються дві аналогічні об'яви: "Молода сім'я без дітей зніме невеличку квартиру..." Об'яви відрізняються тільки вказаною у них національністю подружжя. Даються два номери телефону, за яким помічники експериментатора фіксують кількість дзвінків за цими об' явами. Чим більше буде дзвінків на якусь конкретну об'яву, тим, як вважає автор, краще буде ставлення до зазначеної в об'яві етнічної групи.
За рубежем досить поширений "Метод загублених речей". У її первинному вигляді методика полягала в розкиданні в публічних місцях великої кількості начебто загублених листів — заклеєних конвертів із написаною адресою та вказаним адресатом. Перехожий постає перед вибором: або відправити листа, або проігнорувати його існування, або знищити. Той вибір, який зробить перехожий, що знайшов листа, є індикатором того, як він ставиться до персони, котрій адресовано листа. Зрозуміло, що відправка листа свідчить про позитивне ставлення. І відповідно, чим більше листів буде отримано за вказаною адресою, тим позитивнішим буде ставлення до певного етносу. Зазначимо, що листи підписувалися таким чином, щоб відразу, дивлячись на ім'я та прізвище адресата, можна було здогадатися про його етнічну належність.