- •Лекція 1.Соціально-психологічні особливості підприємництва.
- •Особистісні якості, що перешкоджають успіху в бізнесі
- •У структурі управлінської діяльності керівника-бізнесмена можна виділити кілька найважливіших функцій:
- •Суб'єктивні, психологічні особливості – це об'єктивні обмежувальні фактори поведінки.
- •Етапи вироблення управлінських рішень
- •Психологічні механізми, що впливають на прийняття управлінських рішень
- •Психологічні труднощі, що заважають виявленню проблем
- •Тема 2.
- •Дихотомія «екстраверсія—інтроверсія» конкретизується іншою парою понять: «раціональність—ірраціональність».
- •Типи трансакцій
- •Тема 3. Сприйняття і розуміння у підприємницькій діяльності
- •Механізми міжособистісної перцепції:
- •1) Пізнання і розуміння людьми один одного (ідентифікація, емпатія, атракція);
- •2) Пізнання себе в процесі спілкування (рефлексія);
- •3) Прогнозування поведінки партнера по спілкуванню (каузальна атрибуція).
- •«Ефекти», що виникають під час сприйняття людьми один одного:
- •У більш широкому плані всі ці ефекти можна розглядати як прояв особливого процесу, що супроводжує сприйняття людини людиною, а саме — явища стереотипізації.
- •Соціальні стереотипи є однією з основ формування першого враження.
- •На сприйняття і розуміння іншої людини впливає також соціальна дистанція між людьми.
- •Це регулятор наступної поведінки.
- •Тому можна сказати, що перше враження завжди правильне?
- •Основне інформативне навантаження несуть брови й зона навколо рота (губи).
- •Міміка обличчя досить добре контролюється людиною, у багато разів краще, ніж тіло.
- •Успішності самопрезентації сприяють:
- •Гальмуючі фактори:
- •Виділення переваги зовнішніми, видимими засобами завжди дуже істотне.
- •Дуже важливо вміти показати партнеру своє ставлення до нього: частіше добре, але іноді й не дуже.
- •Дуже важливо, щоб вербальні сигнали самоподачі відносин збігалися з невербальними.
- •Складові елементи іміджу:
- •Пріоритетні якості, що формують позитивний імідж людини:
- •Тема 4.
- •П'ять рівнів настанов на взаємодію в міжособистісних відносинах:
- •Види впливу конструктивні і неконструктивні:
- •Психологічні засоби впливу:
- •Руйнівний ефект маніпуляції:
- •Причини маніпулятивної поведінки:
- •Характерні риси маніпулятора:
- •Джерела маніпулювання:
- •Системи маніпулятивної поведінки:
- •Маніпулятивні ролі (чи типи маніпуляторів):
- •Використання мішені та приманок
- •Захист від маніпуляцій
- •1. Не показуйте своїх слабких сторін
- •2. Усвідомте, що вами маніпулюють
- •3 А). Пасивний захист
- •Маніпуляції
- •Захист від маніпулювання
- •Якщо ж необхідність у цьому дійсно є, то спочатку треба «розставити крапки над і».
- •Інший варіант класифікації психологічних захистів:
- •У спілкуванні з маніпулятором повинні переважати:
- •Тема 5. Управління конфліктними ситуаціями
- •1 Питання. Поняття та типологія конфліктогенів. Правила безконфліктної поведінки
- •Типи конфліктогенів
- •Прагнення до зверхності
- •Вияви агресивності
- •Порушення правил
- •Несприятливий збіг обставин
- •2 Питання. Формула конфлікту. Типологія конфліктів. Невипадкові конфлікти
- •Ключова роль у розв’язанні – правильне формулювання конфліктної ситуації.
- •Найбільшої похвали заслуговує керівник, який не допускає конфліктів, або ліквідує їх у зародку.
- •1 Етап – визначити, де знаходяться справжні причини конфлікту.
- •Ключове питання: кому вигідно?
- •2 Етап. Що робити?
- •Поради відомих юристів.
- •1. Усвідомлення наявності проблеми
- •2. Виявлення причини
- •3. Вироблення можливих варіантів рішення
- •4. Оцінка можливих варіантів
- •5. Ухвалення рішення
- •6. Реалізація рішення
- •7. Два погляди на ухвалення рішень
- •Тема 6. Поняття психотерапії, її різновиди
- •Емоції обов'язково спричиняють певні зміни у фізіологічному стані організму.
- •50 Способів перемогти стрес:
- •Питання модульного контролю
Це регулятор наступної поведінки.
Завжди сприйняття когось іншого водночас є правильним і неправильним, воно більш точне відносно головних у даний момент характеристик, за якими ми будуємо поведінку, і менш точне відносно інших.
Розглянемо, наприклад, дію фактора «переваги» у ситуаціях нерівності соціального статусу. Правильна оцінка статусу викликає конкретну і найчастіше виправдану в даній ситуації поведінку. Але якщо дія даної схеми призводить до адекватної поведінки спілкування, то де починається помилка? Справа в тому, що «добудовування» образу іншого за схемою «переваги» відбувається за соціальним стереотипом, тобто шляхом, виробленим якоюсь соціальною групою (професійною, статевою, національною) для спілкування її представників із представниками інших соціальних груп. Скажімо, представники групи «маленьких» людей завжди повинні кланятися представникам групи «великих» людей. Як у «маленьких», так і у «великих» є уявлення один про одного — стереотип. «Маленькі» вважають, що всі «великі» — розумні, освічені, але байдужі до ближніх, люблять насолоди, і також дуже люблять, щоб їм кланялися. А «великі» люди — що всі «маленькі» нерозумні, докучливі, нічого не можуть вирішити самі і вічно чіпляються зі своїми дрібними проблемами, без допомоги вони просто пропадуть, і тому повинні кланятися. Кожному важливо вчасно визначити, хто в даний момент перед ним — «маленький» чи «великий». Визначити потрібно швидко, щоб зрозуміти — «кланятися» чи ні. І всі визначають швидко й легко («це видно неозброєним оком») — і роблять потрібні рухи тіла. Якщо спілкування обмежене (з тих чи інших причин) тільки цим міжгруповим рівнем, тоді в цілому необхідно спілкуватися тільки як представники груп (кланятися, наприклад), і ця схема сприйняття завжди приводить до успіху. Таким чином, у міжгруповій взаємодії схематичне, стереотипне сприйняття найчастіше буває виправданим і приводить до потрібних результатів, оскільки воно в даному випадку правильне. |
Ситуації першого знайомства належать саме до міжгрупового рівня спілкування, оскільки для людей як соціальних істот головне — визначення питання про групову приналежність партнера.
Тому можна сказати, що перше враження завжди правильне?
Проте: помилка, в тому, що стереотипізація викликає певну оцінку також невідомих, «не стосовних до справи» властивостей і якостей, а це може призвести до неадекватного спілкування надалі — за межами ситуації першого враження, коли спілкування стає міжособистісним, і буде потрібна точність у визначенні саме цих психологічних якостей.
Питання 3.
Особливості сприйняття за умов постійного спілкування
У постійному спілкуванні дія законів і результатів першого враження триває. Однак постійне спілкування не може задовольнитися тим списком приписаних партнеру рис і властивостей, що сформувалися в результаті першого враження.
У постійному спілкуванні стає важливим більш глибоке й об'єктивне розуміння партнера:
його актуального емоційного стану,
динаміки його ставлення до нас,
сприйняття ним ситуації.
Тут стереотипи мало допомагають, скоріше заважають.
У реальному спілкуванні ми майже завжди приблизно розуміємо, що відбувається з нашим партнером. Сприйняття іншої людини у спілкуванні дає нам матеріал для висновків. Інша справа, що ми не знаємо, який це матеріал, що ми, власне, сприйняли, і як це нам удалося.
Проте реальні підстави для розуміння іншої людини за її зовнішністю й елементами поведінки існують. Майже всі деталі зовнішнього вигляду людини можуть нести інформацію про її емоційні стани, ставлення до навколишніх людей і до людей взагалі, про її ставлення до себе, про те, як вона почуває себе у спілкуванні в даній ситуації.
Основні орієнтири, що несуть у собі соціально-перцептивний зміст:
обличчя людини,
жести,
міміка,
загальний стиль експресивної поведінки,
хода,
манера стояти,
сидіти,
звичні пози і їхня зміна під час розмови,
просторова орієнтація стосовно партнерів,
різні сполучення цих факторів.
Обличчя.
Головне, що відбивається на обличчі людини — це емоції.
Люди мають великі здібності до розпізнавання основних емоцій за виразом обличчя.
Існує сім основних виразів обличчя — конфігурацій міміки, що виражають сім емоцій:
щастя,
подив,
страх,
страждання,
гнів чи відраза,
зневага
інтерес.
Спробуйте виділити їх на схемі:
Всі люди, незалежно від національності і культури, у якій вони виросли, з достатньою точністю і погодженістю інтерпретують ці мімічні конфігурації як вираження відповідних емоцій.