- •Лекція 1.Соціально-психологічні особливості підприємництва.
- •Особистісні якості, що перешкоджають успіху в бізнесі
- •У структурі управлінської діяльності керівника-бізнесмена можна виділити кілька найважливіших функцій:
- •Суб'єктивні, психологічні особливості – це об'єктивні обмежувальні фактори поведінки.
- •Етапи вироблення управлінських рішень
- •Психологічні механізми, що впливають на прийняття управлінських рішень
- •Психологічні труднощі, що заважають виявленню проблем
- •Тема 2.
- •Дихотомія «екстраверсія—інтроверсія» конкретизується іншою парою понять: «раціональність—ірраціональність».
- •Типи трансакцій
- •Тема 3. Сприйняття і розуміння у підприємницькій діяльності
- •Механізми міжособистісної перцепції:
- •1) Пізнання і розуміння людьми один одного (ідентифікація, емпатія, атракція);
- •2) Пізнання себе в процесі спілкування (рефлексія);
- •3) Прогнозування поведінки партнера по спілкуванню (каузальна атрибуція).
- •«Ефекти», що виникають під час сприйняття людьми один одного:
- •У більш широкому плані всі ці ефекти можна розглядати як прояв особливого процесу, що супроводжує сприйняття людини людиною, а саме — явища стереотипізації.
- •Соціальні стереотипи є однією з основ формування першого враження.
- •На сприйняття і розуміння іншої людини впливає також соціальна дистанція між людьми.
- •Це регулятор наступної поведінки.
- •Тому можна сказати, що перше враження завжди правильне?
- •Основне інформативне навантаження несуть брови й зона навколо рота (губи).
- •Міміка обличчя досить добре контролюється людиною, у багато разів краще, ніж тіло.
- •Успішності самопрезентації сприяють:
- •Гальмуючі фактори:
- •Виділення переваги зовнішніми, видимими засобами завжди дуже істотне.
- •Дуже важливо вміти показати партнеру своє ставлення до нього: частіше добре, але іноді й не дуже.
- •Дуже важливо, щоб вербальні сигнали самоподачі відносин збігалися з невербальними.
- •Складові елементи іміджу:
- •Пріоритетні якості, що формують позитивний імідж людини:
- •Тема 4.
- •П'ять рівнів настанов на взаємодію в міжособистісних відносинах:
- •Види впливу конструктивні і неконструктивні:
- •Психологічні засоби впливу:
- •Руйнівний ефект маніпуляції:
- •Причини маніпулятивної поведінки:
- •Характерні риси маніпулятора:
- •Джерела маніпулювання:
- •Системи маніпулятивної поведінки:
- •Маніпулятивні ролі (чи типи маніпуляторів):
- •Використання мішені та приманок
- •Захист від маніпуляцій
- •1. Не показуйте своїх слабких сторін
- •2. Усвідомте, що вами маніпулюють
- •3 А). Пасивний захист
- •Маніпуляції
- •Захист від маніпулювання
- •Якщо ж необхідність у цьому дійсно є, то спочатку треба «розставити крапки над і».
- •Інший варіант класифікації психологічних захистів:
- •У спілкуванні з маніпулятором повинні переважати:
- •Тема 5. Управління конфліктними ситуаціями
- •1 Питання. Поняття та типологія конфліктогенів. Правила безконфліктної поведінки
- •Типи конфліктогенів
- •Прагнення до зверхності
- •Вияви агресивності
- •Порушення правил
- •Несприятливий збіг обставин
- •2 Питання. Формула конфлікту. Типологія конфліктів. Невипадкові конфлікти
- •Ключова роль у розв’язанні – правильне формулювання конфліктної ситуації.
- •Найбільшої похвали заслуговує керівник, який не допускає конфліктів, або ліквідує їх у зародку.
- •1 Етап – визначити, де знаходяться справжні причини конфлікту.
- •Ключове питання: кому вигідно?
- •2 Етап. Що робити?
- •Поради відомих юристів.
- •1. Усвідомлення наявності проблеми
- •2. Виявлення причини
- •3. Вироблення можливих варіантів рішення
- •4. Оцінка можливих варіантів
- •5. Ухвалення рішення
- •6. Реалізація рішення
- •7. Два погляди на ухвалення рішень
- •Тема 6. Поняття психотерапії, її різновиди
- •Емоції обов'язково спричиняють певні зміни у фізіологічному стані організму.
- •50 Способів перемогти стрес:
- •Питання модульного контролю
П'ять рівнів настанов на взаємодію в міжособистісних відносинах:
1. Домінування. Ставлення до іншого як до речі чи засобу досягнення своїх цілей, ігнорування його інтересів і намірів. Прагнення володіти, розпоряджатися, здобути необмежену однобічну перевагу. Відкритий, без маскування, імперативний вплив — від насильства, придушення до навіювання, наказу.
2. Маніпуляція. Ставлення до партнера як до «речі особливого роду» — тенденція до ігнорування його інтересів і намірів. Вплив прихований, з опорою на автоматизми і стереотипи, із залученням більш складного, опосередкованого тиску. Найбільше використовувані способи впливу — провокація, обман, інтрига, натяк.
3. Суперництво. Партнер сприймається як небезпечний і непередбачений, на силу якого треба зважати. Прагнення переграти його, вирвати однобічну перевагу. Інтереси іншого враховуються в тій мірі, у який це диктується задачами боротьби з ним. Засобами ведення боротьби можуть бути окремі види «тонкої» маніпуляції, чергування відкритих і закритих прийомів впливу, «джентльменські» чи тимчасові тактичні угоди.
4. Партнерство. Ставлення до іншого як до рівного, що має право бути таким, який він є, з яким треба рахуватись. Прагнення не допустити втрат для себе, розкриваючи цілі своєї діяльності. Рівноправні, але обережні відносини, узгодження своїх інтересів і намірів, спільна рефлексія. Основні способи впливу будуються на договорі, що служить як засобом об'єднання, так і засобом створення тиску.
5. Співдружність. Ставлення до іншого як до самоцінності. Прагнення до об'єднання, спільної діяльності для досягнення близьких чи збіжних цілей. Основний інструмент взаємодії — вже не договір, а згода (консенсус).
Такі рівні, як домінування і маніпуляція, характеризуються крайньою несиметричністю ставлень, коли один суб'єкт панує над іншим. На іншому «полюсі» знаходяться рівноправні, симетричні відносини співдружності, які дозволяють партнерам об'єднуватися для вирішення проблем, що виникають.
Так само сила впливу на іншу людину є більш грубою і примітивною на рівнях домінування і маніпуляції, поступово стаючи усе більш м'якою і непомітною при переході до більш симетричних відносин.
Види впливу конструктивні і неконструктивні:
При неконструктивних видах впливу одна людина прагне уподібнити почуття чи дії іншого своїм планам, задумам, бажанням, почуттям або діям.
Особливість конструктивного впливу — у тому, що уподібнення партнерів один одному відбувається з їхньої взаємної згоди.
Психологічні засоби впливу:
переконання,
контраргументація,
конфронтація.
Чим вище рівень задоволення потреб людини (від фізіологічних і потреб безпеки до потреб самоповаги і самоактуалізації), тим більш творчим буде її вплив на іншу людину. Саме на вищому рівні ієрархії потреб люди найповніше розкривають свій потенціал, стають повноцінними творцями власного життя. Чим більш альтруїстичну і духовну з наших потреб ми задовольняємо, тим більше творчим, емпатичним й розвиваючим буде наш вплив на інших людей.
Питання 2.
Спроби управляти людиною або групою людей нерідко зустрічають опір. У цьому випадку перед суб’єктом управлінського впливу відкриваються два шляхи:
1) змусити виконати нав'язану дію, тобто зломити опір (відкрите управління);
2) замаскувати управлінський вплив так, аби він не викликав заперечення (приховане управління).
Застосувати другий спосіб після провалу першого неможливо —
намір розгаданий, і адресат насторожі.
До другого способу звертаються тоді,
коли передбачають опір, і тому
відразу роблять ставку на прихованість впливу.
Фактично в кожній групі людей є особа, що впливає на інших, причому часто непомітно, й усі несвідомо підкоряються їй.
Приховане управління здійснюється всупереч волі адресата і допускає можливу незгоду останнього з тим, що пропонується (інакше ініціатору немає причин приховувати свої наміри).
Маніпуляції можуть здійснюватися як на шкоду тому, ким маніпулюють, так і на користь йому.
Чи морально таємно управляти іншою людиною всупереч її волі?
Це залежить від моралі маніпулятора і від ступеня моральності його цілей. Якщо його ціль — одержати особисту вигоду за рахунок жертви, то, безумовно, аморально.
Якщо ж ціль — ненав'язливо, непомітно спрямувати дії того, ким маніпулюють, в потрібне русло, то така маніпуляція
не травмує іншу людину й може бути виправдана.
Приховане управління може мати і цілком шляхетні цілі. Наприклад, коли керівник замість наказів непомітно і безболісно керує підлеглим, ненав'язливо спрямовуючи його до дій у потрібному напрямі. У цьому випадку об'єкт управління зберігає свою гідність і свідомість власної волі.
Маніпулювання —
це вид прихованого управління,
зумовлений егоїстичними,
непорядними цілями маніпулятора,
що завдає шкоди (матеріальні чи психологічні) своїй жертві.
Під маніпуляцією звичайно розуміється один з видів психологічного впливу, який використовується для досягнення однобічного виграшу.
Підбираючи метафори до поняття «маніпуляція», часто говорять про прагнення «прибрати до рук», «заарканити», «запаморочити», «спіймати на гачок» при збереженні ілюзії самостійності рішень і дій у адресата впливу.
Після спілкування з маніпулятором у людини залишається відчуття, що її «пошили в дурні», що вона «сама не своя» чи як «вичавлений лимон».
Метафори ж неманіпулятивного особистісного впливу будуть іншими — це здатність «притягати, як магніт», «причаровувати», «надихати на подвиг», «давати імпульс до прозріння», «сприяти переродженню», «будити від сну». |
РОЗХОДЖЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ТА ОСОБИСТІСНОГО ВПЛИВУ
Маніпулятивний вплив |
Особистісний вплив |
— скритність і таємний характер намірів (використання іншого як засобу досягнення власної мети);
— ефект впливу, що руйнує особистість (у першу чергу негативний ефект позначається на особистості адресата, але опосередковано — на особистості маніпулятора) |
— щирість і відкритість почуттів, емоцій, намірів і мотивів людини, яка впливає; — наявність в акті впливу власної доброї волі й особистісних інтересів взаємодіючих людей; — ефект впливу, що збагачує, розвиває (у першу чергу особистість тієї людини, на яку здійснюється вплив) |