- •Лекція 1.Соціально-психологічні особливості підприємництва.
- •Особистісні якості, що перешкоджають успіху в бізнесі
- •У структурі управлінської діяльності керівника-бізнесмена можна виділити кілька найважливіших функцій:
- •Суб'єктивні, психологічні особливості – це об'єктивні обмежувальні фактори поведінки.
- •Етапи вироблення управлінських рішень
- •Психологічні механізми, що впливають на прийняття управлінських рішень
- •Психологічні труднощі, що заважають виявленню проблем
- •Тема 2.
- •Дихотомія «екстраверсія—інтроверсія» конкретизується іншою парою понять: «раціональність—ірраціональність».
- •Типи трансакцій
- •Тема 3. Сприйняття і розуміння у підприємницькій діяльності
- •Механізми міжособистісної перцепції:
- •1) Пізнання і розуміння людьми один одного (ідентифікація, емпатія, атракція);
- •2) Пізнання себе в процесі спілкування (рефлексія);
- •3) Прогнозування поведінки партнера по спілкуванню (каузальна атрибуція).
- •«Ефекти», що виникають під час сприйняття людьми один одного:
- •У більш широкому плані всі ці ефекти можна розглядати як прояв особливого процесу, що супроводжує сприйняття людини людиною, а саме — явища стереотипізації.
- •Соціальні стереотипи є однією з основ формування першого враження.
- •На сприйняття і розуміння іншої людини впливає також соціальна дистанція між людьми.
- •Це регулятор наступної поведінки.
- •Тому можна сказати, що перше враження завжди правильне?
- •Основне інформативне навантаження несуть брови й зона навколо рота (губи).
- •Міміка обличчя досить добре контролюється людиною, у багато разів краще, ніж тіло.
- •Успішності самопрезентації сприяють:
- •Гальмуючі фактори:
- •Виділення переваги зовнішніми, видимими засобами завжди дуже істотне.
- •Дуже важливо вміти показати партнеру своє ставлення до нього: частіше добре, але іноді й не дуже.
- •Дуже важливо, щоб вербальні сигнали самоподачі відносин збігалися з невербальними.
- •Складові елементи іміджу:
- •Пріоритетні якості, що формують позитивний імідж людини:
- •Тема 4.
- •П'ять рівнів настанов на взаємодію в міжособистісних відносинах:
- •Види впливу конструктивні і неконструктивні:
- •Психологічні засоби впливу:
- •Руйнівний ефект маніпуляції:
- •Причини маніпулятивної поведінки:
- •Характерні риси маніпулятора:
- •Джерела маніпулювання:
- •Системи маніпулятивної поведінки:
- •Маніпулятивні ролі (чи типи маніпуляторів):
- •Використання мішені та приманок
- •Захист від маніпуляцій
- •1. Не показуйте своїх слабких сторін
- •2. Усвідомте, що вами маніпулюють
- •3 А). Пасивний захист
- •Маніпуляції
- •Захист від маніпулювання
- •Якщо ж необхідність у цьому дійсно є, то спочатку треба «розставити крапки над і».
- •Інший варіант класифікації психологічних захистів:
- •У спілкуванні з маніпулятором повинні переважати:
- •Тема 5. Управління конфліктними ситуаціями
- •1 Питання. Поняття та типологія конфліктогенів. Правила безконфліктної поведінки
- •Типи конфліктогенів
- •Прагнення до зверхності
- •Вияви агресивності
- •Порушення правил
- •Несприятливий збіг обставин
- •2 Питання. Формула конфлікту. Типологія конфліктів. Невипадкові конфлікти
- •Ключова роль у розв’язанні – правильне формулювання конфліктної ситуації.
- •Найбільшої похвали заслуговує керівник, який не допускає конфліктів, або ліквідує їх у зародку.
- •1 Етап – визначити, де знаходяться справжні причини конфлікту.
- •Ключове питання: кому вигідно?
- •2 Етап. Що робити?
- •Поради відомих юристів.
- •1. Усвідомлення наявності проблеми
- •2. Виявлення причини
- •3. Вироблення можливих варіантів рішення
- •4. Оцінка можливих варіантів
- •5. Ухвалення рішення
- •6. Реалізація рішення
- •7. Два погляди на ухвалення рішень
- •Тема 6. Поняття психотерапії, її різновиди
- •Емоції обов'язково спричиняють певні зміни у фізіологічному стані організму.
- •50 Способів перемогти стрес:
- •Питання модульного контролю
У структурі управлінської діяльності керівника-бізнесмена можна виділити кілька найважливіших функцій:
цілепокладання,
прогнозування,
планування,
організація,
мотивування,
контроль,
найбільш істотний елемент – функція прийняття управлінських рішень.
Більшість інших функцій керівник
може делегувати своїм підлеглим,
але якщо він делегує
функцію прийняття рішень,
то відразу втрачає кермо влади
і можливість керувати ситуацією,
автоматично перестаючи бути керівником.
-
Хоча всі розуміють, що ефективна робота керівника немислима без уміння приймати якісні рішення, цьому вмінню підприємці, як правило, не навчені, і змушені навчатися цьому вмінню самостійно методом спроб і помилок.
Відмітною особливістю функції прийняття рішення є те, що її набагато важче стандартизувати і звести до обмеженого набору алгоритмів, в зв'язку з цим в ній дуже велика роль суб'єктивних власне психологічних факторів.
Існують, звичайно, численні правила, процедури та методи прийняття рішення, який полегшитьють цей процес, однак кожен бізнесмен за своїм особистим досвідом знає, як велика роль суб'єктивних і інтуїтивних факторів у цьому процесі.
В силу цього функція прийняття рішення є предметом вивчення двох наук – теорії управління, і психології. Це в рівній мірі і організаційно-економічна проблема і психологічна. Саме функція прийняття рішення з найбільшою виразністю змушує відчути, що управління – це не тільки наука, але й мистецтво.
Тривалий час теорія управління базувалася на постулаті раціональності поведінки в цілому та прийняття рішення зокрема:
керівник повинен і може будувати свою поведінку і приймати рішення, ориентуючись на максимальне врахування всіх факторів ситуації.
Це обумовило розвиток так званих жорстких схем управління, що виходять з уявлення про «людину раціональну». Проте надалі було доведено, що об'єктивно притаманні людині псіхофізіологічні обмеження роблять неможливими строго раціональну поведінку і прийняття рішення, а повний облік всіх об'єктивних факторів при цьому також в принципі неможливий.
У результаті була розроблена концепція «обмеженої раціональності»:
Суб'єктивні, психологічні особливості – це об'єктивні обмежувальні фактори поведінки.
Ці фактори чинять важливий, а часто – визначальний вплив і на процеси прийняття рішень, і на управління.
В результаті виникла «школа прийняття рішення», яка обгрунтувала необхідність переходу від жорстко-раціоналістичних уявлень до «м'яких» схем управління.
Вид рішення |
«Добре» |
« Погане» |
Ознаки рішення |
Ефективність, Обгрунтованість, Своєчасність, Реалізація, Конкретність, Поєднання жорсткості та гнучкості |
Рішення, прийняті на безальтернативній основі; Рішення, засновані на помилковому прогнозі розвитку ринку; Рішення, засновані на помилково вибраних критеріях.
|
Незважаючи на різноманіття умов і підходів, що роблять неповторним кожне управлінське рішення, можна виділити ряд універсальних критеріїв «хорошого» і «поганого» управлінського рішення: