Самостійна робота студентів 3– 4 год Завдання те методичні рекомендації для самостійної роботи Завдання 1

На основі вивчення тематичного матеріалу проаналізувати вищенаведені ситуації та підготувати письмові аргументовані відповіді на такі питання:

1. Є дві основні, альтернативні одна щодо одної доктрини організації державного апарату: доктрина троїстого розподілу влади (її творець – Ш.Монтеск’є), згідно з якою законодавча, виконавча і судова влади повинні взаємодоповнювати, стримувати і контролювати одна одну; доктрина єдності влади, згідно з якою мандат на здійсненя тих чи інших державних функцій дає представницька влада, тобто виконавчі і судові органи діють лише від особи влади, не будучи її суб’єктом. Яка доктрина візьме гору в політичній практиці майбутнього, якщо взяти до уваги:

а) “огромадянення” народу – первісного суб’єкта політики;

б) збільшення чисельності політичних партій як передумови підвищення ефективності діяльності парламенту;

в) прогресуючу бюрократизацію і корупцію державного апарату, що вимагає ефективного конституційного контролю?

2. Іспанський філософ Х. Ортеса-Гассет досить песимістично оцінював перспективи стосунків у системі “держава-маси”. Він стверджував, що маса жорстоко помиляється, коли вважає державу своїм “я”. Держава, на його погляд, є ідентичною масі лише в тому сенсі, в якому “Х” є ідентичним “У”, оскільки ніхто з них не є “Z”. Держава неодмінно остаточно придушить соціальну самодіяльність, суспільство буде вимушене жити для держави, людина – для державної машини. Сама держава, будучи лише машиною, стан якої залежить від живої сили оточення, витягне із суспільства всі соки, захиріє і вмре іржавою смертю механізму. Як Ви вважаєте, чи має підгрунтя такий сумний прогноз, якщо врахувати:

1. фактичну ізоляцію мас від ухвалення життєво важливих рішень;

2. функціональну непідкоренність влади електорату;

3. психологічний бар’єр, що розділяє державну номенклатуру та соціальні низи?

3. Чи можна ухвалити ефективну Конституцію та діяти за її нормами, якщо:

1. суспільство перебуває в кризі, що затягнулася, і в ньому переважають маргіналізовані верстви;

2. у суспільстві відсутня політична еліта, здатна відповідально нести тягар конституційної творчості;

3. у суспільстві переважає номенклатурна державна бюрократія;

4. у суспільстві утвердилась позаекономічна поляризація і різко відчувається дефіцит “середнього класу”.

4. Діяльність і творчість М.Грушевського за часів СРСР перекручувалась, не вивчались, його трактували в негативному плані як ідеолога “українського буржуазного націоналізму”. Водночас М.Грушевський – це вчений зі світовим ім’ям, автор майже 2000 наукових праць, перший президент УНР. Він писав: “Україна не тільки для українців, а для всіх, хто живе на Україні, а живучи, любить її, хоче працювати для добра краю і його людності, служити їй, а не обдирати, не експлуатувати для себе”. Дайте оцінку цитаті з правової точки зору. Про належність до якого напряму політико-правової думки свідчить наведене висловлювання М.Грушевського?

5.Легітимною є лише та влада, яка може ефективно функціонувати:

1. так;

2. ні.

6. У стабільному супільстві джерелом влади є лише авторитет, а не примус:

1. так;

2. ні.

7. Державне управління – це цілісна система органів і установ адміністративного апарату, що діють на національному, регіональному та місцевих рівнях з різним ступенем централізації і децентралізації функцій. При цьому:

1. централізоване управління означає, що всі рішення ухвалюють лише центральні органи управління;

2. децентралізоване управління надає регіональним і місцевим структурам влади право самостійно, в межах своєї компетенції, ухвалювати рішення щодо урегулювання проблем місцевого значення.

Яка система управління діє в Україні? Наведіть конкретні аргументи.

5. Корупція, як злочинна діяльність посадових осіб, проявляється у хабарництві за незаконне надання різного роду благ і пільг, у підкупі державних службовців, у протекціонізмі при висуненні працівників на посади на підставі особистої відданості, родинних та земляцьких зв’язків. Які з нижче вказаних чинників сприяли розквіту корупції в Україні?

1. бюрократизація й переродження управлінського апарату;

2. відчуження бюрократії від суспільства;

3. вихід державної бюрократії з-під контролю громадськості;

4. відсутність у влади реальних можливостей покінчити з цим явищем.