Стратегія та методи якісних досліджень

Стратегія та методи якісних досліджень

У класичній (кількісній) соціології індивід розглядається як представник соціального типу; його життя – це прояв не залежних від нього загальносоціальних законів.

У якісній соціології – розуміння особистісного змісту, який людина вкладає у судження та дії.

Кількісна соціологія зорієнтована на вивчення проблем соціальної взаємодії між структурами, соц інституціями та організаціями

Кількісна соціологія займається суб”єктивним аспектом реальної практики цих відносин

Різниця у стратегія дослідження теоретико- методологічна база

Парадигма кількісного підходу

• Реалізм

• Достовірне, об”єктивне знання

• Опис логічних зв”язків між окремими параметрами

Парадигма якісного підходу

• Феноменологія

• Релятивізм

• Опис загальної картини події чи явища

Фокус аналізу

Кількісний підхід

• Загальне, генеральне

• Класифікація шляхом ототожнення подій, випадків

• У центрі уваги – структури, зовнішнє: об”єктивне

Якісний підхід

• Особливе, часткове

• Опис подій, випадків

• У центрі уваги – людина; внутрішнє: суб”єктивне

Дослідницькі цілі, завдання

Кількісний підхід

• Надати причинні поясненн

• Виміряти взаємозв”язки

Якісний підхід

• Інтерпретувати, зрозуміти те, що спостерігається

• Концептуалізувати

Одиниці аналізу

Кількісний підхід

• Факти, події

Якісний

• Суб”єктивні значення, почуття

Валідність (надійність)

Кількісний

• Достовірне повторювання встановлених зв”язків

Якісний

• Реальне насичення інформації

В якісній соціології немає випадкової вибірки; відбмр респондентів завжди проводиться за чіктою процедурою, усі пункти якої прописанні.

Завжди прописуються критерії чому ми обираємо саме цю людину, а не іншу...

Надійність досягається через насичення інформацією

Логіка аналізу

Кількісний

• Дедуктивна: від абстракцій – до фактів шляхом операціоналізації

Якісний

• Індуктивна: від фактів з розпоідей про життя і т.п. – до концепцій

Стиль

Кількісний

• Жорсткий, холодний

• Систематизація

Якісний

• М”який, теплий

• Уява, уявлення про....

Послідовність дій та зразки стратегій якісного аналізу гіпотези

Кількісні методи

• Відбувається перевірка гіпотез, що формуються у програмі до почату збору даних

Якісні методи

• Значення фактів, явищ обмірковуються після “занурення” дослідника у дані

Концепції (поняття)

Кількісні методи

• Формулюються з теорій і перекладаються на мову даних

Якісні методи

• Концепції – наслідок послідовного узагальнення термінологічних “гнізд” живої мови, тем, понять

Процедури вимірювання

Кількісні

• Інструменти вимірювання розробляються і перевіряються у пілотажі, зазвичай формалізуються

Якісні

• Інструменти вимірювання формулюються як результат польового дослідження; часто є специфічними, відображають індивідуальний підхід дослідника.

Представлення данних

Кількісні

• Представлення у вигляді статистичних розподілів, шкальних показників, результатів виміру взаємозв”язків

Якісні

• Представлені у вигляді висловлювані, фрагментів документів, спостережень, транскриптів

Теорії

Кількісні методи

• Гіпотетико-дедуктивні, казуальні

Якісні

• Можуть бути як казуальними, так і інтерпретативними, переважно індиктивними

Процедури

Кількісні

• Стандартизовані, передбачено їх дублювання

Якісні

• Процедури дублюються рідко

Аналіз

Кількісні

• Відбувається статистичними методами

Якісні

• Відбуваються шляхом виділення тем чи узагальнення ідей із зібраних свідоцтв; організація даних спрямована на отримання цілісної картини

Типи методичних стратегій

• Хронологічна – дослідник багаторазово повертається до одних і тих самих об’єктів і визначає зміни, які відбулися (кейс-стаді); фіксування змін, які відбулися за певний проміжок часу

• Дослідження “дна” та “еліт” – порівняльне дослідження крайних суcпільних груп і певних проявів; бачення контрастів через індувідуальні долі людей. Гостре бачення протиріч, які існуюють у суспільстві.

• Стратегія “нежорстких передбачань” і пояснень – одне і те саме явище розглядажться з різних точок зору, знаходимо якумога більше пояснень одного явища. В результаті стратегії будуємо низку правдоподібних гіпотез.

• Стратегія “іронії” – якась подія отримає зовсім інше тлумачення в залежності від контексту

• Підтримання контакту зі спільнотою дослідження – дослідження має свій момент завершення. Після аналізу даних, після ПОВНОГО завершення дослідження, дослідник може звернутися до групи, яка приймала участь у досліджені і отримати від неї коментарі, доповнення, критику і тд....