5Понятійно-категоріальний апарат

Кожна наука має певну сукупність понять, які вона використовує, розв'язуючи дослідницькі завдання. Призначення понять — фіксувати різні істотні властивості досліджуваної дійсності, а також зв'язки й відносини між властивостями, процеси, які відбуваються, зміну властивостей і відносин. Та чи та наука характеризується своїм набором понять або, як кажуть, має "свою мову".

Використовувані наукою поняття складають поняттєвий або, як ще кажуть, "категоріальний" апарат науки. Категорії — це засадові, найважливіші для певної науки поняття. Оволодіння категоріями соціології — невід'ємний, понад те — один з найважливіших моментів підготовки соціологів. Оволодіння ж передбачає не просто розуміння того, про що йдеться, коли професіонали ведуть бесіду. Оволодіння —- це вміння використати відповідні категорії у соціологічному дослідженні й соціологічній роботі, це розуміння доречності й плідності ті користання певних категорій при розв'язанні тих чи тих завдань.Категорії соціології вводилися й діставали поширення мірою поширення й розвитку соціології.

Категоріальний апарат соціології, як і будь-якої науки, змінюється під впливом нових даних, необхідності пояснити виявлені зв'язки й відносини, завдяки використанню інших дослідницьких процедур, впливу суміжних соціальних дисциплін. Зміни ці полягають у тому, що в арсеналі соціології з'являються нові, не використовувані раніше поняття, коригуються сенс і спектр використання вже наявних, конкретизуються старі поняття з тим, щоб зафіксувати різновиди досліджуваної властивості та відношення.

Відомо, що одним з критеріїв науковості є "однозначність поняттєвого фонду". Це значить, що наукові поняття слід використовувати у тому самому змісті та обсязі. Проте для соціології, як і для інших наук про суспільство, дотримання цього правила пов'язане з особливими труднощами. Останні зумовлені недостатньою розвиненістю поняттєвого фонду цих наукових дисциплін у порівнянні з природничо-науковим знанням, необхідністю більш широкого використання "пов сякденної мови", в якій слова мають додаткові, часто не­відповідні науковій мові, значення. Так, якщо взяти терміни "інституція", "роль", "група", "взаємодія" тощо — про все-це ми чули у повсякденному житті. Й це може призвести до двозначності й нерозуміння, якщо використовуване у соціологічному дослідженні поняття не буде визначене якомога точніше. Як пише Дж.Тернер, "каркас теорії спирається 11.1 засновок про те, що вчені зроблять усе, що від них залежить, аби уникнути двозначності при визначенні понять"

23 Тиологія соціальних інститутів

соціальний інститут - це організована система зв'язків і соціальних норм, яка об'єднує значущі суспільні цінності і процедури, що задовольняють основні потреби суспільства. У цьому визначенні під суспільними цінностями розуміються колективні ідеї і цілі, під громадськими процедурами - стандартизовані зразки поведінки в групових процесах, а під системою соціальних зв'язків - сплетіння ролей і статусів, за допомогою яких ця поведінка здійснюється й утримується в певних рамках. Наприклад, інститут сім'ї включає в себе: 1) сукупність суспільних цінностей (любов, ставлення до дітей, сімейне життя); 2) громадські процедури (турбота про виховання дітей, їх фізичному розвитку, сімейні правила і зобов'язання); 3) переплетення ролей і статусів (статуси і ролі чоловіка, дружини, дитини, підлітка, тещі, свекрухи, братів і т.п.), за допомогою яких здійснюється сімейне життя

Типи соц. інститутів класифікують їх за функціями. Спенсер виділяє наступні типи: 1) інститути продовження роду(утворюють домашні інститути, пов’язані із сімейно-шлюбними відносинами завдяки яким людство зберігає своє існування. 2) система виробничих та розподільчих інститутів (включає промислові, професійні інститути і все, що пов’язане з ними, - розподіл людей на соціально-класові групиі зумовлену відповідну соц. структуру, відповідний суспільний поділ праці в масштабних суспільствах; 3)система регулюючих органів (складається з обрядових, політичних та церковних інститутів.

За Маліновським:

Продолжение рода (Кровные связи, установленные законным договором брака и распространенные в соответствии со специально определенным принципом родства no генеалогическому древу.)

Семья как группа совместно проживающих (domestic group) родителей и детей.Организация добрачного ухаживания .Правовое определение и организация брака как договора, соединяющего двух индивидов и связывающего две группы. Расширенная группа совместно живущих и ее правовая, экономическая и религиозная организация.

2.. Территориальный (Общность интересов, производная от смежности, общности границ и возможности сотрудничества.)

Клан — матрилинейный или патрилинейный. Система связанных кланов. Группа соседствующих муниципий, такая как кочующая орда, бродячая локальная группа, деревня, объединение селений или ферм, городское поселение, крупный город

3. Физиологический (Различия пола, возраста, телесных особенности или патологий.)

Организации, основанные на физиологических или анатомических половых различиях. Организации, производные от полового разделения функций и видов деятельности. Возрастные группы и возрастные классы в той мере, в какой они обладают специфической организацией. В примитивных обществах — организации людей с патологиями, психическими отклонениями, больных эпилепсией (часто связано с магическими или религиозны-ми идеями); на более высоких уровнях — заведения для больных, сумасшедших, людей с врожденными недостатками

4. Добровольные объединения

Примитивные тайные общества, клубы, группы для досуга (recreational teams), творческие союзы. На более высокой стадии — клубы, общества взаимопомощи и благотворительные фонды, ложи, добровольные союзы для организации досуга, спорта или достижения общей цели На примитивном уровне — прежде всего осведомленные в области магии, колдуны, шаманы и жрецы; также гильдии ремесленников и хозяйственные группы.

5. Трудовые и профессиональные (Организация людей в соответствии с их специализированной деятельностью ради общей цели и более полного проявления их способностей.)

По мере развития цивилизации — бесчисленные цеха, гильдии, предприятия, группы с экономическими задачами, профессиональные объединения работников медицины, права, образования и служителей культа. Специальные единицы для организованного обучения (школы, колледжи, университеты); для научной работы (лаборатории, академии, научные учреждения); для обеспечения правопорядка (законодательные органы, суды, полицейские силы); для защиты и нападения (армия, флот, авиация); для отправления культа (приход, секты, церкви).

6. Ранг и статус

Сословия и ордены знати, священнослужителей, горожан, крестьян, крепостных, рабов. Кастовая система.

7. Всеобъемлющая интеграция (Интеграция общностью культуры или политической властью.)

24 Соціальна організація

У повсякденній практиці часто використовується поняття "організація" причому в нього вкладається саме різний зміст. А.І. Пригожин дає три найпоширеніших значення терміну "організація"

По-перше, організація позначає деяку діяльність з розробки нових норм, налагодженню стійких зв'язків, а також координації зусиль окремих членів соціальної групи. Ця діяльність краще всього характеризується словом “організування ". Інакше кажучи, це діяльність, спрямована виключно на досягнення ефекту шляхом забезпечення умов для узгоджених дій, кооперації і інтеграції індивідів в групі. Наприклад, керівник організовує виробничий процес. Це означає, що він повинен розставити людей по робочих місцях таким чином, щоб забезпечувалася безперервність і швидкість виконання операцій. Крім того, він повинен забезпечити взаємозамінність і встановити норми виробітку, режим робочого дня, взаємодія робочих ділянки і постачальників і т.д. Ця діяльність називається організацією виробничого процесу.

По-друге, організація часто розуміється як атрибут будь-якого об'єкта, його властивість мати впорядковану структуру. Це означає, що соціальний об'єкт має деяку внутрішню будову і складається з частин, певним чином пов'язаних. Найчастіше термін "організація" в цьому сенсі застосовується для розрізнення організованих і неорганізованих структур. Кажуть, зокрема, що будь-яка група організована, якщо в ній існують стійкі соціальні ролі (тобто кожний виконує свою частину спільної справи), правила, які регулюють поведінку людей, а також упорядковані зв'язку з оточуючими групами.

В-третьих, под организацией понимается искусственно созданная социальная группа институционального характера, выполняющая определенную общественную функцию. Банк в этом отношении представляет собой организацию, члены которой участвуют в выполнении функции накопления, распределения и упорядоченного использования денег, а школа - организацию, коллектив которой участвует в выполнении функций передачи знаний молодому поколению и его социализации.

Все три значения понятия "организация" тесно связаны между собой. Всякая организованная группа (третье значение этого понятия) должна формироваться в ходе ее "организовывания", т.е. деятельности по формированию ее внутренней структуры, системы коммуникации, культурных особенностей, а также по распределению социальных ролей. Очевидно, что когда такая организованная группа оформится, то она будет обладать тем внутренним качеством, которое мы назвали организованностью.

Организации - это прежде всего социальные группы, ориентированные на достижение взаимосвязанных и специфических целей. Каждая организация целесообразна в том смысле, что действия ее членено определенным образом скоординированы для достижения общего для нее результата во вполне определенной области человеческой деятельности. Так, предприятие существует для обеспечения выпуска конкретной продукции, политическая партия - для реализации политической программы, больница - для лечения больных.

Кроме того, организации - это такие группы, которым свойственна высокая степень формализации. Их внутренняя структура высоко формализована в том смысле, что правила, регламенты, распорядок охватывают практически всю сферу поведения ее членов. Они ясно точно сформулированы и охватывают все роли и ролевые связи, предписывают ролевые действия независимо от личностных качеств индивидов, занимающих те или иные позиции в структуре организации. Директор, его помощники или рядовые исполнители - все они подчинены правилам, определяющим их обязанности, взаимоотношения на службе и субординацию независимо от их личностных качеств.

На основании перечисленных основных специфических черт можно дать определение организации как социальной группы, ориентированной на достижение взаимосвязанных специфических целей и на формирование высокоформализованных структур.

Часто к определению организации добавляют такие специфические черты, как наличие координирующего и управляющего органа и разделение труда между ее членами. Однако эти черты проявляются в основном в крупномасштабных организациях и не являются строго обязательными для всех организованных социальных групп.