10 Сутність соціальної взаємодії, і її основні форми.

Виділення окремих соціальних дій вельми корисно при вивченні соціальних процесів. Разом з тим навіть просте спостереження показує, що соціальна дія розглядається як спроба одного індивіда або соціальної групи змінити поведінку іншого індивіда або групи, рідко на практиці зустрічається в одиничному, відокремленому вигляді. Коли хто-небудь намагалися переконати у своїй правоті іншого, то очевидно, що це не спілкування з неживою, безсловесним істотою. Цей інший може активно заперечувати, погоджуватися чи виявляти пасивність, так чи інакше він теж здійснює соціальну дію. В результаті цих дій у відповідь змінюється спосіб нашого переконання, його зміст. Нарешті, розмова може призвести до того, що людина змушена буде припинити впливати на поведінку свого співрозмовника. Очевидно, що, здійснюючи соціальні дії, кожна особистість відчуває на собі дії інших. Відбувається обмін діями, або соціальн взаємодія.

Під соціальною взаємодією розуміється система взаємообумовлених соціальних дій, пов'язаних циклічною причинною залежністю, при якій дії одного суб'єкта є одночасно причиною і наслідком відповідних дій інших суб'єктів. Це означає, що кожна соціальна дія викликається попередньою соціальною дією і одночасно є причиною подальших дій. Таким чином, соціальні дії - це ланки в нерозривному ланцюга, який називається взаємлдіями.

Велику роль у здійсненні взаємодій відіграє система взаємних очікувань, що пред'являються індивідами і соціальними групами один до одного перед здійсненням соціальних дій. Такі очікування можуть носити епізодичний і невизначений характер у разі короткочасного взаємодії, скажімо, при одному-єдиному побаченні, випадковою і неповторним зустріч, але можуть бути і стійкими при часто повторюваній або рольовій взаємодії. Зустрічаючись з незнайомою людиною, ми завжди уявляємо собі, що він буде робити і як буде вести себе відповідно до норм, прийнятих у групі або суспільстві. Загальноприйняті очікування дають нам можливість для оцінювання даного індивіда і для продовження взаємодії. При продовженні взаємодії до загальноприйнятих очікуванням приєднуються очікування, що носять індивідуальний характер, відповідні інтересам учасників взаємодії. Взаємодія може продовжуватися і стати стійкою, багаторазовою або навіть постійною. У ході сталого взаємодії, взаємні очікування індивідів постійно видозмінюються, але в той же час з'являється певний набір стійких соціальних очікувань, які надають взаємодії достатньо впорядкований і передбачуваний вигляд. Такі впорядковані і стійкі соціальні взаємодії називають соціальними відносинами.

Соціологи розрізняють два найзагальніших типи взаємодій: співробітництво та суперництво (іноді зване конкуренцією). Співпраця передбачає взаємозалежних дій індивідів, спрямовані на досягнення спільних цілей, з обопільною вигодою для взаємодіючих сторін. Взаємодії на основі суперництва включають в себе спроби відсторонення, випередження або придушення суперника, який прагне до ідентичних цілям. Очевидно, що ці типи взаємодій полярні, вони супроводжуються протилежними почуттями, установками і орієнтаціями у взаємодіючих індивідів, Якщо в ході взаємодій на основу співпраці часто проявляються почуття вдячності, потреби у спілкуванні, бажання поступитися, то при суперництві можуть виникати почуття страху, ненависті, злості , ненависті або заздрості. У результаті повторення того чи іншого типу взаємодій виникають різні види відносин між людьми.

Соціальні взаємодії — це форма соціальних зв’язків, що реалізуються в обміні діяльністю, інформацією, досвідом, здібностями, уміннями, навичками та у взаємному впливі людей, соціальних спільнот. Об’єктивною основою соціальної взаємодії є спільність чи розбіжність інтересів, близьких чи віддалених цілей, поглядів. Її посередниками, проміжними її ланками, наприклад у сфері праці, є знаряддя і предмети праці, матеріальні й духовні блага та досвід. Для позначення соціальної взаємодії в соціології використовується спеціальний термін «інтеракція». Інтеракція — динамічна взаємодія і співвідношення між двома чи більше перемінними, коли величина одної перемінної впливає на влечину інших перемінних. Головна особливість соціальної взаємодії полягає в тім, що вона є процесом впливу індивідів один на одного. Інакше кажучи, у процесі взаємодії має місце вплив свідомості, інтересів, потреб, поведінських установок однієї людини на іншу та навпаки. Соціальні взаємодії за формами прояву є більш складними, ніж соціальні дії. До складу соціальних взаємодій входять окремі соціальні дії, статуси, ролі, відносини, символи тощо.