9 Соціальна дія: сутність, структура, типологія.

Поняття "соціальне дію" - одне з центральних у соціології. Значення соціального дії обумовлено тим, що воно являє собою найпростішу одиницю, найпростіший елемент будь-якого виду соціальної діяльності людини. Дійсно, навіть такі соціальні процеси, як суспільні рухи, великі соціальні конфлікти, мобільність соціальних верств, складаються з окремих дій індивідів, пов'язаних між собою в складні ланцюги і системи.

Сутність соціальної дії. Вперше в соціологію поняття "соціальне дію" було запроваджено і науково обгрунтовано Максом Вебером. Соціальною дією він називав "дію людини (незалежно від того, чи носить вона зовнішній чи внутрішній характер, зводиться до невтручання або до терплячого прийняття), які співвідносяться з дією інших людей або орієнтується на нього" Соціальна дія має: 1) орієнтація на іншого; 2) встановлення соц. сенсу.

Таким чином, в розумінні М. Вебера соціальне дію має принаймні дві особливості: під-перше, воно має бути раціональним, усвідомленим, і по-друге, воно повинно бути з необхідністю орієнтовано на поведінку інших людей. Ці інші можуть бути знайомими, товаришами по службі, окремими особами або невизначеним безліччю. Виходячи з такого розуміння соціальної дії, не можна називати соціальними діями вчинки людей, пов'язані з орієнтацією на несоціальні, речові об'єкти. Наприклад, виготовлення знарядь праці, рибна ловля, полювання самі по собі не є соціальними діями, якщо вони не співвідносяться з поведінкою інших людей. Самогубство не буде соціальною дією , якщо його наслідки не матимуть впливу на поведінку знайомих або родичів самовбивці. Характереним в цьому відношенні прикладом є, наведений М. Вебером: випадкове зіткнення двох велосипедистів може бути не більше ніж похідною, подібно явищу природи, але спроба уникнути зіткнення, лайка, подальша за зіткненням, бійка чи мирне врегулювання конфлікту - то вже соціальна дія. Очевидно, що провести чітку грань між соціальними і несоціальними діями вкрай складно. Всякій соц. дії передують соціальні контакти(просторовий, зацікавленості, обміну) проте на відміну від них соціальна дія - досить складне явище. Будь-яка соціальна дія повинна включати в себе: 1)діючу особу 2) потреба в активізації поведінки, 3) мета дії, 4) метод дії, 5) інша дійова особа, на яку спрямована дія, 6) результат дії. Перелік елементів, що становлять окрему соціальну дію, не буде повним, якщо не приділити увагу зовнішньому оточенню дійової особи, або ситуації. Відомо, що будь-який діючий індивід не знаходиться в ізоляції. Його оточує матеріал, матеріальний світ, соціальне середовище (що виражається груповому взаємодії), культурне середовище (що виражається в оточуючих індивіда нормах і цінностях). Сукупністьматеріальних , соціальних і культурних умов створює ситуацію, яка знаходить вираз в умовах дії і засобах дії. Під умовами дії розуміються ті елементи оточення, які дійова особа не може змінити, а засоби - це ті елементи, які дійова особа контролює. Жоден індивід не здійснює соціальні дії без урахування ситуації. Ситуація входить в а тему соціального дії через орієнтацію індивіда. При цьому слід розрізняти оціночну і мотиваційну орієнтацію індивіда на ситуацію. Це означає, що кожен діючий індивід повинен оцінити своє оточення (інших діючих індивідів, умови кошти навколишнього середовища) і за допомогою мотивації внести корективи в мету і методи здійснення соціальної дії. Якщо уявити собі, наприклад, двох відокремлених від інших людей індивідів, один з яких намагається свідомо впливати на іншого, то навіть відсутність соціального оточення не позбавить їх від необхідності-ності враховувати культурні норми їхнього колишнього досвіду.

Механізм скоєння соціальної дії. Соціальні дії, про які йде мова, на відміну від рефлексивних, імпульсивних дій ніколи не відбуваються миттєво. До їх скоєння в свідомості будь-якого чинного індивіда повинно виникнути досить стійке спонукання до активності. Таке спонукання до вчинення дій називається мотивацією. Мотивація - це сукупність факторів, механізмів і процесів, що забезпечують виникнення спонукання до досягнення необхідних для індивіда цілей. Іншими словами, мотивація - це сила, що штовхає індивіда до скоєння певних дій. Механізм соціальної дії містить, таким чином, потреба, мотивацію сама дія.