Дослідження торгівлі людьми: Білорусь, Молдова, Україна

Підготовлено ІП «ГФК Юкрейн» для Міжнародної Організації з Міграції, Представництво в Україні

Менеджер проекту ГФК Юкрейн: Інна Волосевич

Офіс 601, 34 бул. Лесі Українки, 01601 Київ

Тел.: +380 44 230-0260

Факс: +380 44 230-0262

E-mail: Inna.Volosevych@gfk.com

Січень, 2012 р.

Зміст

Зміст 2

Ключові результати 4

Ключові результати 4

1. Масштаби трудової міграції 10

1. Масштаби трудової міграції 10

2. Масштаби торгівлі людьми 12

2. Масштаби торгівлі людьми 12

3. Схильність до міграції та обізнаність про потенційні ризики 17

3. Схильність до міграції та обізнаність про потенційні ризики 17

4. Визначення груп, уразливих до торгівлі людьми 49

4. Визначення груп, уразливих до торгівлі людьми 49

5. Розуміння явища торгівлі людьми та обізнаність із ним 58

5. Розуміння явища торгівлі людьми та обізнаність із ним 58

Методологія 75

Методологія 75

Додаток: регіональна структура України 80

Додаток: регіональна структура України 80

Ключові результати

Третя хвиля дослідження масштабів торгівлі людьми та трудової міграції в Білорусі, Молдові та Україні, що проходила в жовтні-листопаді 2011 року, має суттєві методологічні розбіжності з попередніми хвилями 2006 і 2008 років (див. розділ МЕТОДОЛОГІЯ). Для забезпечення співставності даних деякі результати попередніх хвиль дослідження були перераховані.

Масштаби трудової міграції

У порівнянні з попередньою хвилею дослідження, оцінкова кількість трудових мігрантів значно скоротилася в Молдові (з 321 тисяч трудових мігрантів, які працювали за кордоном на момент опитування у 2008 році, до 258 тис. у 2011 році) і Україні (від 750 тис. до 504 тис. відповідно), але залишилася стабільною в Білорусі (близько 141 тисяч згідно з поточною оцінкою). Зниження рівня зовнішньої трудової міграції в Молдові та Україні ймовірно пояснюється зниженням попиту на ринку праці за кордоном в посткризовий період. Водночас бажання знайти роботу за кордоном збільшилося в Молдові (24% молдаван знайшли або планує знайти роботу за кордоном, порівняно з 20% в 2008 році) і залишалося стабільними в Україні (5%) і Білорусі (8%). У всіх трьох країнах чоловіки бажають знайти роботу за кордоном у два або три рази частіше, ніж жінки.

У Молдові рівень зовнішньої трудової міграції стабільно найвищий (на момент опитування 2011 року члени 40% розширених сімей¹ в Молдові працювали за кордоном, в порівнянні з 7% білоруських сімей і 6% українських сімей), так само, як і рівень нелегальної міграції (на момент опитування 37% молдавських трудових мігрантів працювали нелегально у порівнянні з 28% в Україні та 22% в Республіці Білорусь²). Рівень нелегальної міграції в Молдові значно збільшився, якщо порівняти з показником 26% в 2008 році. У всіх трьох країнах чоловіки в 1,5-2,5 рази частіше прагнуть знайти роботу за кордоном, ніж жінки.

У той час як для білоруських і українських потенційних мігрантів (тих, хто знайшов або планує влаштуватися на роботу за кордоном) законність працевлаштування та інформація про роботодавця є на другому і третьому місці за важливістю при прийнятті рішення про роботу за кордоном (після рівня заробітної плати), для потенційних молдавських мігрантів ці фактори мають менший пріоритет у порівнянні з умовами праці. У всіх трьох країнах законність працевлаштування за кордоном є значно більш важливою для жінок, ніж для чоловіків.

Масштаби торгівлі людьми

З 2009 року 3,4% розширених сімей постраждали від торгівлі людьми в Молдові, 0,6% в Білорусі і 0,3% в Україні. Відповідно, оцінкова кількість тих, хто постраждав від торгівлі людьми протягом останніх трьох років, становить близько 13,3 тисячі в Молдові, близько 8 тис. в Білорусі і 16,75 тис. в Україні. Крім того, члени 1,8% розширених сімей в Молдові та 0,1% розширених сімей в Україні поїхали за кордон і зникли без вісти, тому не виключено, що частина з них стали жертвами торгівлі людьми.

За поширеністю різних ситуацій торгівлі людьми серед соціального оточення опитаних в усіх трьох країнах найбільш поширеними є трудова експлуатація на підприємстві/будівництві/у сільському господарстві, на другому місці – трудова та/або сексуальна експлуатація при домашній праці по господарству/догляду за літніми чи хворими людьми; менш поширені трудова або сексуальна експлуатація при поїздках за кордон для укладення шлюбу, примус працювати в секс-бізнесі або жебракувати на користь третіх осіб; і найменш поширеним зараз є примус до вилучення органів або тканин для трансплантації.

Торгівля людьми серед трьох країн залишається найбільш загрозливою проблемою в Молдові у зв'язку з:

• Найвищим рівнем зовнішньої трудової міграції та нелегальної міграції серед трьох країн;

• Найвищою часткою осіб, уразливих до торгівлі людьми (тих, хто схильний погодитися принаймні на одну з ризикованих пропозицій щодо роботи за кордоном - вони були визначені в цьому дослідженні як Уразлива група³);

• Найнижчим рівнем розуміння того, що кожен (а не тільки молоді жінки) може стати жертвою торгівлі людьми, а також усвідомлення ризиків, пов'язаних з ненадійними пропозиціями щодо роботи за кордоном.

Уразливість до торгівлі людьми

Тридцять (30) відсотків молдаван схильні погодитися принаймні з однією з небезпечних пропозицій щодо роботи за кордоном⁴ порівняно з 22% білорусів і 14% українців. У даному дослідженні ці люди були визначені як Уразлива група.

Ключові фактори уразливості в трьох країнах є такі:

• Готовність працювати за кордоном – ті, хто вже знайшов роботу за кордоном чи готовий працювати за кордоном, набагато частіше належать до Уразливої групи, ніж ті, хто не бажає працювати за кордоном. У той же час частка тих, хто не бажає працювати за кордоном, становить 18% -26% Уразливих груп у всіх трьох країнах. Тобто незважаючи на загальне небажання працювати за кордоном, вони погодилися б на ризиковані, але вигідні пропозиції. Близько половини потенційних мігрантів належать до Уразливої групи: 58% потенційних мігрантів в Білорусі належать до Уразливої групи порівняно з 54% потенційних мігрантів в Молдові і 43% в Україні.

• Усвідомлення небезпеки стати жертвою торгівлі людьми при прийнятті ризикованих пропозицій закордонних заробітків (згода працювати за кордоном без офіційного працевлаштування, на незаконному виробництві, у закритому приміщенні, незаконно перетнути кордон, віддати свій паспорт роботодавцю). У всіх трьох країнах тим, хто схильний прийняти ненадійні пропозиції працювати за кордоном, значно менше відомо про ризик торгівлі людьми у відповідній ситуації, ніж тим, хто відмовляється від таких пропозицій.

• Стать: чоловіки переважають в Уразливих групах у всіх трьох країнах;

• Вік: люди віком до 44 років переважають в Уразливих групах у всіх трьох країнах;

• Регіон: в усіх трьох країнах серед населення деяких регіонів спостерігається значно вища частка Уразливої групи в порівнянні з населенням інших регіонів. Такі відмінності можна пояснити різницею в географічному розташуванні та економічному становищі регіонів. За даними опитування, в Республіці Білорусь Брестська область має найбільшу частку Уразливої групи, в Молдові такими регіонами є Кагул-Кантемир-Тараклія-Гагаузія, Бричени-Єдинці-Окніта-Дондушени, а в Україні найбільша частка Уразливої групи зафіксована в Західному регіоні (Львівська, Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Тернопільська області).

Таким чином, поряд із соціальними і економічними чинниками, недостатнє усвідомлення небезпеки торгівлі людьми при прийнятті ризикованих пропозицій закордонних заробітків є важливим фактором уразливості до торгівлі людьми.

Обізнаність з явищем торгівлі людьми

Обізнаність про торгівлю людьми вимірювалася за такими показниками:

• Загальна обізнаність про торгівлю людьми – частка тих, хто чув про торгівлю людьми та різні її типи;

• Обізнаність про ризик торгівлі людьми в конкретних ситуаціях (згода працювати за кордоном без офіційного працевлаштування, на незаконному виробництві, в закритому приміщенні, незаконно перетнути кордон, віддати свій паспорт роботодавцеві);

• Сприйняття особистого ризику стати жертвою торгівлі людьми і груп ризику (чоловіки, жінки, діти і т.д.);

• Обізнаність про організації, які надають допомогу жертвам торгівлі людьми.

Від вісімдесяти шести до дев'яноста (86-90) відсотків громадян у трьох країнах знають про торгівлю людьми. Загалом, 76% українців, 67% молдаван і 54% білорусів чули про хоча б одну з ситуацій торгівлі людьми, яка сталася з їхніми співвітчизниками.

У той же час, загальна обізнаність про торгівлю людьми не має жодного впливу на уразливість до торгівлі людьми, оскільки вона скоріше теоретична і не пов'язана з конкретними ситуаціями ризику. Незважаючи на досить високий рівень загальної поінформованості про торгівлю людьми, менше третини громадян трьох країн усвідомлюють ризик стати жертвою торгівлі людьми при згоді працювати за кордоном неофіційно, на незаконному виробництві, платити штрафи за помилки в роботі, незаконно перетнути кордон. Більше половини білорусів і українців та лише 27% молдаван знають про ризик стати жертвою торгівлі людьми у випадку згоди віддати паспорт роботодавцю за кордоном, і 46% білорусів, 34% українців та 30% молдован – у випадку роботи за кордоном в закритому приміщенні без права залишати робоче місце. Жінки в Білорусі та Україні більшою мірою обізнані про ризик торгівлі людьми в різних ситуаціях, ніж чоловіки, у той час як в Молдові істотних відмінностей між рівнем обізнаності серед чоловіків і жінок не виявлено. У всіх трьох країнах обізнаність про небезпеку торгівлі людьми при прийнятті ризикованих пропозицій закордонних заробітків суттєво знижує схильність до прийняття даних пропозицій. Молдавани демонструють найнижчу поінформованість про ризик стати жертвою торгівлі людьми при прийнятті ризикованих пропозицій і, відповідно, найвищу готовність прийняти такі пропозиції.

Негативною тенденцією 2011 року в усіх трьох країнах є зниження рівня визнання особистого ризику стати жертвою торгівлі людьми (в 2011 році тільки по 39% українців і молдаван і 36% білорусів не заперечують можливості стати жертвами торгівлі людьми, в той час як в 2008 році ці показники становили 51%, 47% і 53% відповідно). Близько половини представників Уразливої групи в Білорусі та Молдові та 59% представників Уразливої групи в Україні впевнені, що вони не можуть стати жертвами торгівлі людьми.

У той же час у 2011 році в Білорусі та Україні зафіксовано певний прогрес у подоланні стереотипу щодо того, що тільки молоді жінки можуть стати жертвами торгівлі людьми: 27% білорусів вважають, що кожен може стати жертвою торгівлі людьми (в порівнянні з 18% в 2008 році), 20% вважають, що молоді чоловіки можуть стати жертвами торгівлі людьми (в порівнянні з 15% в 2008 році), в Україні ці показники становлять 27% проти 20% і 24% проти 19% відповідно. Тільки 15% молдаван усвідомлюють, що кожен може стати жертвою торгівлі людьми; ще 12% знають, що молоді чоловіки можуть стати жертвами торгівлі людьми, в той час як більшість схильна вважати, що лише молоді жінки є основною групою ризику торгівлі людьми. Неповнолітні дівчата сприймаються як можливі жертви торгівлі людьми частіше, ніж хлопчики, у всіх трьох країнах.

Більшість респондентів в трьох країнах при загрозі стати жертвою торгівлі людьми при легальних закордонних поїздках будуть звертатися в посольство своєї країни, 30-40% звертатимуться до місцевої влади, 10-20% зателефонують на гарячу лінію допомоги жертвам торгівлі людьми, звернуться у міжнародні та громадські організації. Значно менше респондентів звернулися б до цих організацій при нелегальних закордонних поїздках – у такій ситуації значно більше респондентів покладаються тільки на себе, родичів і друзів. Ці дані доводять, що нелегальні мігранти можуть боятися звернутися до органів влади та до інших організацій за допомогою. Жінки у всіх трьох країнах частіше, ніж чоловіки, готові звернутися до різних організацій при загрозі стати жертвою торгівлі людьми під час нелегальних закордонних поїздок.

Рекомендації дослідження

Результати опитування показують, що кампанії з протидії торгівлі людьми необхідно зосередити на таких аспектах:

• надання інформації про ризик стати жертвою торгівлі людьми в разі згоди на роботу за кордоном без офіційного працевлаштування, на незаконному виробництві, в закритих приміщеннях (без права залишати робоче місце), на штрафи за помилки у роботі та незаконний перетин кордону, навіть якщо такі пропозиції надходять від довірених осіб – з конкретними прикладами реальних історій жертв;

• надання інформації про різні форми експлуатації жінок і чоловіків, щоб побороти стереотип, що торгівля людьми – це зазвичай сексуальна експлуатація молодих жінок;

• розробка спеціальних кампаній, орієнтованих на чоловіків, оскільки вони більш схильні до ризикованої поведінки і менше поінформовані про торгівлю людьми, ніж жінки;

• поширення інформації про гарячі лінії допомоги жертвам торгівлі людьми в основних країнах призначення трудових мігрантів;

• поширення інформації, що нелегальні мігранти в разі загрози стати жертвою торгівлі людьми повинні звертатися по допомогу в посольство своєї країни, закордонні органи влади та/або неурядові організації.

Кампанії з протидії торгівлі людьми рекомендовано сфокусувати на цільовій групі населення віком 18-55 років.

Регіони, на які передусім мають бути спрямовані кампанії - це території з найвищими частками Уразливої групи серед населення, а саме:

• Білорусь: Брестська область.

• Молдова: Кагул-Кантемир-Тараклія-Гагаузія, Бричени-Єдинці-Окніта-Дондушени.

• Україна: Західний регіон (Львівська, Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська та Тернопільська області).

	Ключові результати дослідження 2006-2011
Показники		Білорусь				Молдова				Україна
		2006	2008	2011	2006		2008	2011	2006		2008	2011
Поточний рівень трудової міграції (% відповідей хтось з близьких родичів (батьки, діти, чоловік/дружина, брати або сестри) працює закордоном зараз , базою є загальна вибірка)		8.1	8.0	7.3	34.3		41.8	40.0	10.2		7.0	5.5
Потенційний рівень трудової міграції (% тих, хто знайшов або планує знайти роботу за кордоном у найближчому майбутньому, базою є загальна вибірка)		6.9	7.2	8.4	18.8		20.4	24.6	3.6		3.8	5.4
Рівень легального працевлаштування за кордоном (частка розширених сімей*, члени яких працюють за кордоном легально: співвідношення середньої кількості членів розширених сімей, які працюють закордоном легально, до середньої кількості всіх членів розширених сімей, які працюють за кордоном)		65.9	72.5	77.5	65.9		74.5	63.1	69.9		79.4	72.4
Загальна обізнаність про торгівлю людьми (% відповідей Так на запитання Чи вам доводилося чути про таке явище, як «торгівля людьми», базою є загальна вибірка)		83.2	88.1	86.2	87.8		86.9	89.1	77.6		81.1	89.6
Сприйняття ризику стати жертвою торгівлі людьми (сума % всіх відповідей на питання, крім “Зі мною ніколи не станеться нічого подібного”: “Існує незначна вірогідність, що таке станеться зі мною”, “Існує значна вірогідність, що таке станеться зі мною” та “Важко сказати”, базою є всі респонденти, які чули про торгівлю людьми)		49.2	53.1	35.7	43.1		47.3	38.5	49.0		51.4	39.4
*Тут і далі у дослідженні розширена сім'я включає батьків, дітей, подружжя, сестер/братів, незалежно від того, чи живуть вони разом, чи окремо.