Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
кпу 63-128йо.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
259.29 Кб
Скачать

§ 72. Поняття і види предмет референдумів в Украини .Поняття предмету та формули всеукраїнського референдуму Особливости актив прийнятихшля хом референдумив

Особлива роль у системі народовладдя в Україні належить референдумові, як найбільш органічній і природній формі народовладдя.

Справді, за своєю суттю референдум, як і інші форми народовладдя – вибори, народне обговорення і опитування, є правом реальної суверенної і верховної волі народу, проте за своїм змістом і формою здійснення тобто за предметом і методом правового регулювання референдум істотно відрізняється від інших форм народовладдя. Волевиявленням народу у вигляді результаті голосування стверджується або ні винесений на референдум закон чи рішення. Це дає підстави характеризувати референдум як нормотворчу форму народовладдя.

За територіальною ознакою референдуми поділяються на:

  1. всеукраїнський;

  2. місцевий, причому останній має два підвиди:

а) референдум, що провадиться у межах Автономної Республіки Крим;

б) референдум, що провадиться у межах інших адміністративно-територіальних одиниць.

Наступна класифікація видів референдумів пов’язана з предметом референдуму. Теоретично предмет референдуму – це питання, вирішення якого відбувається шляхом народного голосування. В даному разі залежно від предмету розрізняють наступні референдуми:

  1. обов’язкові;

  2. факультативні.

Обов’язкові мають місце у випадках, коли з певних питань рішення не може бути прийняте іншим шляхом, окрім народного голосування, причому законом завжди чітко окреслено коло цих питань.

Факультативні референдуми – це референдуми, проведення яких можливе, проте не обов’язкове. Призначення референдуму в такому разі залежить від рішення органів, що компетентні призначати референдуми, а також від наявності іншої ініціативи проведення референдуму, передбаченої законодавством.

Всеукраїнський референдум (схема 25) може призначатися Президентом України, Верховною Радою України (ст. 72 Консти­туції України) або проголошуватися за народною ініціативою Президентом України (п. 6 ст. 106 Конституції України).

При цьому Верховна Рада України призначає лише обов'язковий референдум із питання про зміну території України, а Президент України- обов'язковий референдум щодо внесення змін до Кон­ституції України (розділу І «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України»).

Всеукраїнський референдум також проголошується Президен­том України за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, котрі мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кож­ній області. Зокрема, всеукраїнський референдум 16 квітня 2002 р. був проголошений Президентом України за народною ініціативою.

Предметом референдуму є питання, що виноситься на референ­дум, або сукупність запропонованих варіантів кількох питань. Конституція України визначає межі використання всеукраїнського референдуму, зокрема його предмет не можуть становити питання податків, бюджету та амністії (ст. 74).

Питання зміни території України (ст. 73 Конституції України) та внесення змін до розділів І, III, ХШ Конституції (ст. 156 Кон­ституції України) віднесено до предмета обов'язкового всеукраїн­ського референдуму, тобто вони не можуть бути вирішені будь-яким органом державної влади.

73??

74.Відповідальність за порушення виборчих прав громадян. Однією з гарантій реального здійснення вільного волевиявлення встановлена законом юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства, причому в кожному з базових виборчих законів містяться загальні статті, якими запроваджується інститут за порушення виборчого законодавства, а свою юридичну регламентацію цей інститут отримує відповідно, в чинному адміністративному, кримінальному, кримінально-процесуальному та цивільно-процесуальному законодавстві.

Так у кодексі України про адміністративні правопорушення міститься ст. 186-2, що передбачає адміністративну відповідальність за певні порушення законодавства про вибори Президента України і народних депутатів. Цією статтею встановлюється, що публічні заклики або агітація за бойкотування виборів, опублікування або поширення іншим способом неправдивих відомостей про кандидата в Президенти України або депутати, а так само агітація за або проти кандидата в день виборів - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Видача членом дільничної виборчої комісії виборчого бюлетеня для голосування за іншу особу - тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Втручання в роботу виборчих комісії, що перешкоджає виконанню ними обов'язків, пов'язаних з реєстрацією кандидатів в Президенти України або депутати, підрахунком голосів чи визначенням результатів або підбиттям загальних підсумків виборів, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До адміністративної відповідальності відповідно до ч.1 та 3 даної статті може бути притягнута будь-яка дієздатна особа, що досягла 16 віку. Нести відповідальність за порушення передбачені ч. 2 даної статті мають тільки спеціальні суб’єкти – члени виборчих комісій.

Кримінальні правопорушення пов’язані з порушенням виборчого законодавства належать до злочинів, які посягають на суспільні відносини, пов’язані з формами, завданнями, змістом діяльності держави і посягають на політичні права громадян: право брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраним до органів державної влади і місцевого самоврядування.

Так, ст. 157 ККУ встановлює кримінальну відповідальність у вигляді обмеження чи позбавлення волі за перешкоджання насильством, обманом, погрозами, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права обирати і бути обраним Президентом України, народним депутатом України, депутатом ВР АРК, депутатом місцевої ради або сільським, селищним, міським головою, вести передвиборну агітацію.

Ст. 158 ККУ встановлює кримінальну відповідальність у вигляді обмеження чи позбавлення волі за неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів, або неправильний підрахунок голосів чи не правильне оголошення результатів виборів.

Ст. 159 ККУ встановлює кримінальну відповідальність у вигляді штрафу, позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за порушення таємниці голосування.

Кримінальна відповідальність у вигляді штрафу, виправних робіт, позбавлення волі, встановлюється ст. 160 ККУ за порушення законодавства про референдум, а саме: перешкоджання насильством, обманом, погрозою, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права брати або не брати участь у референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.