84 . Поняття та принципи законодавчого процесу.

Поняття і стадії законодавчого процесу; законодавча ініціа­тива; попередній розгляд законопроекту в комітетах Верховної Ради України; обговорення законопроекту на пленарних засідан­нях Верховної Ради України з його наступним прийняттям або відхиленням; підписання та оприлюднення закону.

Законодавчий процес - чітко врегульована Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України діяльність, яка полягає у творенні законів. Ця діяльність здійснюється в кілька послідовних етапів або стадій. Звичайно виділяють основні стадії законодавчого процесу:Законодавчий процес започатковує, як відомо, вияв законодавчої ініціативи, перелік суб’єктів якої вичерпується ст. 93 Конституції України.

Основною формою реалізації права законодавчої ініціативи є внесення підготовлених і належним чином оформлених законопроектів, тобто документів, а не просто побажань, пропозицій, міркувань прийняти або скасувати той чи інший закон.

Цілком очевидно, що разом з проектами законів до Верховної Ради вносяться допоміжні матеріали, зокрема, пояснювальна записка, фінансово-економічне обґрунтування, розгорнутий коментар запропонованого тексту майбутнього закону, перелік актів, що втрачають силу з прийняттям нового закону тощо.

Це неодмінна умова доведення до належної “кондиції” поданих проектів. Таке обговорення починається задовго до того, як проект надходить до Верховної Ради України.

У Верховній Раді проект спочатку розглядається та обговорюється відповідними комітетами, де вирішується питання про готовність проекту, доцільність його прийняття, відповідність існуючій концепції тощо.

Комітети готують проект до другого читання. Допрацьований проект разом з пояснювальними матеріалами знову подається депутатам.

Відповідно до регламенту Верховної Ради наступним етапом роботи над проектом є включення його до порядку денного.

Законопроект обговорюється в трьох читаннях: концептуально, постатейно, а потім по розділах і в цілому.

Після завершення обговорення Верховна Рада приймає рішення про схвалення проекту в першому читанні та про доручення відповідним постійним комісіям доопрацювати проект і внести його на розгляд Верховній Раді. Можливе й інше рішення: проект відхиляється і направляється на доопрацювання.

85. Поняття та видис стадий Законодавчийо процесу ( стадії)

З аконодавчий процес - чітко врегульована Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України діяльність, яка полягає у творенні законів. Ця діяльність здійснюється в кілька послідовних етапів або стадій. Звичайно виділяють такі основні стадії законодавчого процесу:

1. розробка законопроекту (законодавчої пропозиції) та вне­сення його до Верховної Ради України - законодавча ініціатива;

2. попередній розгляд законопроекту в комітетах Верховної Ради України;

3. обговорення законопроекту на пленарних засіданнях Верхов­ної Ради України з його наступним прийняттям або відхиленням (повністю чи частково);

1. підписання (санкціонування) та оприлюднення закону¹.

Крім основних, може виникнути потреба в додатковій стадії-обговорення вмотивованих пропозицій Президента України в разі повернення ним прийнятого закону до Верховної Ради України (повторний розгляд).

Розробка законопроекту та внесення його до Верховної Ради України. Згідно з Регламентом Верховної Ради України розробка проектів законів здійснюється за правом, визначеним законом, за дорученням Верховної Ради України, на замовлення на договірній основі, а також в ініціативному порядку. Верховна Рада України може доручити розробку проекту закону (його структурної частини) комітету або тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради Украї­ни, а також Кабінету Міністрів України.

Законодавча ініціатива - офіційне внесення до Верховної Ради України уповноваженим суб'єктом законопроекту або законо­давчої пропозиції. Законопроект та законодавча пропозиція - дві основні форми реалізації права законодавчої ініціативи. При цьому під законопроектом розуміється текст майбутнього закону з усіма його атрибутами (преамбулою, статтями, параграфами тощо), а під законодавчою пропозицією - ідея або концепція майбутнього зако­ну. Регламент Верховної Ради передбачає можливість застосування ще й такої форми, як поправка.

Поправкою вважається пропозиція до іншої пропозиції, що до­повнює, змінює чи виключає частину основної пропозиції. Законопроекти та законодавчі пропозиції, які вносяться на ім'я Верховної Ради України, реєструються в Апараті Верховної Ради. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України мають особи та органи, визначені в ст. 93 Конституції України. До них належать: Президент України; народні депутати України; Кабінет Міністрів України.

Попередній розгляд законопроекту в комітетах Верховної Ради України. Законодавча пропозиція чи законопроект після поширення їх серед депутатів для попереднього розгляду і підго­тування висновку про доцільність їх прийняття і включення до по­рядку денного сесії, а також про порядок подальшої роботи над ними передаються відповідним комітетам Верховної Ради України з" визначенням терміну виконання і одночасно передаються комі­тету, до компетенції якого входять питання конституційності ак­тів. При цьому для підготування висновку визначається головний комітет, якому інші комітети у визначений термін подають свої висновки про наслідки розгляду ними законодавчої пропозиції чи законопроекту. Законодавча пропозиція чи законопроект після попереднього розгляду у відповідних комітетах з їхніми висновками передаються на розгляд Верховної Ради України для постановлення рішення що­до внесення їх до порядку денного сесії.

Обговорення законопроекту на пленарних засіданнях Вер­ховної Ради України здійснюється впродовж трьох читань. - За першого читання обговорюються основні положення зако­нопроекту. При цьому Верховна Рада України заслуховує доповідь його ініціатора, співдоповіді ініціаторів внесення кожного альтер­нативного законопроекту (якщо такі є) в порядку їх надходження, співдоповідь головного комітету; заслуховує відповіді на запитан­ня, обговорює основні положення законопроекту і його структуру (частини, розділи, глави, статті, повноту й послідовність їх викла­дення); заслуховує пропозиції та зауваження щодо них, розглядає пропозиції про опублікування законопроекту для народного обго­ворення.

1. За наслідками обговорення законопроекту в першому читанні Верховна Рада України може прийняти рішення про: відхилення законопроекту; передання законопроекту на доопрацювання з установлен­ням терміну доопрацювання і повторне подання його на перше читання; опублікування законопроекту для народного обговорення, доопрацювання його з урахуванням наслідків обговорення і по­вторне подання на перше читання (кількість повторних перших читань необмежена); прийняття законопроекту за основу (з можливим доопрацю­ванням) і доручення відповідним комітетам підготувати законо­проект на друге читання.

Друге читання полягає в постатейному обговоренні законопро­екту і внесених депутатами пропозицій, поправок. Під час другого читання законопроекту Верховна Рада Украї­ни здійснює постатейне голосування. На голосування ставиться окремо кожна стаття законопроекту.

Друге читання завершується прийняттям Верховною Радою України рішення про: відхилення законопроекту; повернення законопроекту на доопрацювання з подальшим поданням його на повторне друге читання; опублікування для народного обговорення; повернення законопроекту на доопрацювання з подаль­шим поданням його на третє читання; прийняття законопроекту в другому читанні, підготування його і подання на третє читання.

Третє читання проводиться з метою внесення редакційних поправок, узгодження структурних частин схваленого в другому чи­танні законопроекту між собою, узгодження розглянутого законо­проекту з іншими законами. Під час третього читання також розглядаються і приймаються рішення щодо тих статей і поправок, розгляд яких за рішенням Верховної Ради України виносився на третє читання.

На третє читання законопроект подається головним комітетом у вигляді кінцевої його редакції. Внесені на третє читання пропо­зиції та поправки, відхилені за рішенням відповідного головного комітету, подаються ним у вигляді додатку до законопроекту.

Підписання та оприлюднення закону. Текст прийнятого Верховною Радою закону оформляється Апаратом Верховної Ради і в п'ятиденний строк підписується Головою Верховної Ради України, після чого закон невідкладно направляється Президентові України. Отож, Конституцією України (ст. 94) передбачено можливість відкладального вето, тобто права Президента України відмовити в затвердженні прийнятого Верховною Радою України закону.

Офіційне оприлюднення законів та інших нормативно-правових актів, що їх приймає Верховна Рада України, здійсню­ється в порядку, визначеному Указом Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 р. Згідно з цим Ука­зом закони України, інші акти Верховної Ради України не пізніше як у 15-депний строк після їх'прийняття в установленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офі­ційних друкованих виданнях. При цьому офіційними друкованими виданнями, в яких здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України, є: «Офіційний вісник України»; газета «Урядовий кур'єр». газета «Голос України»; «Відомості Верховної Ради».