- •2. Розвиток інфраструктури під-ва
- •4. Економ. Зміст та класифікація витрат на вир-во прод.
- •5. Поняття і форми міжнародної підприємницької діял.
- •6. Кошторис витрат і калькуляція собіварт. Окремих виробів
- •7.Сутність та основні функції управління підприєм.
- •8. Сутність, методи встанов. Та регулюван. Цін на прод.
- •9.Загальна характеристика та основні типи управління
- •10.Особливість формування програми випуску продукції
- •11.Органи держ. Управління підприємством та організ.
- •12. Матеріально-технічне забезпечення ворибництва
- •13.Сутність, структура та класифікація персоналу
- •14.Контроль за якістю виробництва
- •15. Визначення чисельності працівників
- •16.Загальна хар-ка фінансової діяльності підпр
- •17. Механізм управління персоналом
- •18.Сутність , показники формув і викор. Прибутку.
- •19.Продуктивністьпраці як економічна категорія
- •20.Показники оцінки фінансово-економічн. Стану підпр
- •22 Поняття та загальна характеристика виробничої інфраструктури підприємства.
- •23. Критерії класифікації та основні види під-ств:
- •24.Соціальна діяльність та соціальна інфраструктура підприємства.
- •25.Основні форми та системи оплати праці.
- •26. Чинники зростання ефективності діяльності підпр.
- •27.Додаткові форми заробітної плати
- •28. Державне регулювання діяльності підприємств
- •29. Розподіл заробітку в умовах колективної оплати праці
- •30.Сучасні принципи та методи прогнозування розвитку підприємств
- •31.Поняття капіталу та виробничих фондів.
- •32.Особливості та основні етапи стратегічного планування.
- •7.Розробка функціональних і ресурсних субстратегій.
- •8.Запровадження , контроль та оцінка результатів.
- •33.Структура основних фондів. Амортизація і відтворення основних фондів.
- •34.Стуктура та джерела фінансування інвестицій
- •35.Склад, структура та використання оборотних фондів підприємства
- •36. Формування та регулювання руху портфельних інвестицій
- •37.Загальна характеристика та види нематеріальних ресурсів.
- •38.Роль іноземних інвестицій для розвитку вітчизняного виробництва.
- •39.Поняття нематеріальних активів.
- •40.Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень та фінансових інвестицій.
- •41.Загальна характеристика та методи розрахунку нормативів оборотних коштів.
- •42.Поняття та класифікація інноваційних процесів.
- •43.Ефективність використання оборотних коштів
- •Роль науково-технічного прогресу (нтп) у підвищенні ефективності виробництва
- •45.Техніко-технічна база виробництва.
- •46. Сутність економічної безпеки підприємства.
- •47.Механізм управління технічним розвитком підприємства.
- •48.Основні напрями організації економ. Безпеки.
- •49.Лізинг як форма оновлення технічної бази
- •50.Причини організації служби безпеки підприємства.
- •51.Визначення та використання виробничих потужностей.
- •52. Необхідність, сутність та мета реструктуризації підприємств.
- •53.Загальні принципи організації виробничого процесу.
- •54.Механізм санації суб’єктів господарювання
- •55.Типи виробництва та особливості виробничого циклу.
- •56.Порядок здійснення реструктуризації підприємства.
- •57.Технічна підготовка виробництва.
- •7)Проектування й виготовлення технологічного оснащення
- •58.Сутність, ознаки, причини банкрутства підприємства
- •59.Суспільні форми організації виробництва.
- •60.Процедура ліквідації збанкрутілих підприємств.
15. Визначення чисельності працівників
планова чисельність персоналу залежить від таких факторів: від характеру діяльності підприємтсва (п-ва серійного в-ва, п-ва одиничного в-ва), від хар-ру змін у діяльності п-ва.
Існує декілька методів розрахунку чисельності промислово-виробничого персоналу:
1. Метод коректування базової чисельності (розраховується чисельність промислово-виробничого персоналу, яка потрібна для забезпечення планового обсягу в-ва)
Чп=Чб*∆і/100%(+-) ∆ч, Чб- базова чисельність, і-планові темпи зростання обсягу в-ва.
2.Метод розрахунку планової чисельності персоналу на основі обліку повної трудомісткості виготовленої продукції.
3. Визначається чисельність робітників, що зайняті на роботах, які нормуються (можна встановити норму виробітку або норму обслуговування).
4. ...робітників, для яких не можливо встановити норму виробітку або обслуговування.
Планова чисельність управлінського персоналу розраховується на підставі типового штатного розкладу.
16.Загальна хар-ка фінансової діяльності підпр
Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругооборотом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу й використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами (сплата податків), персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.
Основні завдання фінансової діяльності такі: вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання з метою забезпечення стабільно високої прибутковості; балансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів; підтримування належної ліквідності та своєчасності розрахунків.
Головний зміст фінансової діяльності підприємства (організації) полягає в належному забезпеченні фінансування.
Відповідно до джерел коштів фінансування поділяється на внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здавання в оренду майна. Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов'язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал (безпосередньо або у формі купівлі акцій), кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії тощо.
Треба також розрізняти фінансування за рахунок власних і залучених коштів. До залучених коштів належать ті, які треба повертати, тобто кредит або інші боргові зобов'язання. Решта коштів виступає як власний капітал. При цьому кожна фірма, що намагається ефективно господарювати, об'єктивно повинна забезпечувати оптимальне (економічно доцільне) співвідношення власного й залученого капіталу.
Важливою формою фінансування є кредит — платне надання грошей або інших цінностей у борг на певний час. Залучення кредитних коштів розширює фінансові можливості підприємства, але одночасно створює ризик, пов'язаний із необхідністю повернення боргів у майбутньому і сплати відсотків за користування позиченими коштами. Відтак нині широко застосовуються кредити в не-грошових формах: товарний кредит, оренда та її різновид — лізинг. Товарний кредит — це короткостроковий кредит, який одне підприємство надає іншому в товарній формі через відстрочку платежу за поставлену продукцію (кредит постачальника). За товарного кредиту боржник може оформляти своє зобов'язання у вигляді векселя — документа, який дає право його власнику одержати зазначену у векселі суму в установлений термін. Спеціальною формою довгострокового кредиту є оренда — договірне строкове платне володіння і користування майном. Орендодавець надає в розпорядження орендаря певне майно на обумовлений термін за прийнятну для обох сторін орендну плату. лізинг, коли орендодавець—лізингова компанія (лізингодавець) купує об'єкти оренди (передусім устаткування) у підприємств-виробників і передає їх у оренду на певних умовах. По закінченні терміну оренди її об'єкти (залежно від умов договору) або повертаються лізингодавцю, або орендуються на новий термін або викупаються орендарем.