Академії митної служби

студента групи ЄФ11-2

Остапенко Карини

м.Дніпропетровськ

2011

Мистецтво одягатися по-діловому

ПЛАН

Вступ

1. Значення одягу в ділових стосунках

2. Діловий одяг для чоловіків

3. Одяг для жінок

Висновки

Використана література

Вступ

Bci знають прислів‘я "Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму". При цьому підкреслюється, що розум, звичайно, - це головне, але зустрічають все ж таки по одягу .

Форма одягу - найкраща характеристика людини, це свого роду ієрогліф, що відображає особистість зі всіма, як кажуть, звичками i нахилами. Естетика костюму має не менше значення в житті людини, ніж естетика поведінки. Неохайність в одязі рівноцінна моральному самогубству. Вміння одягатись відноситься як до науки i мистецтва, так i до звичок та почуттів. I як говорив Оноре де Бальзак "Справа не стільки в костюмі, скільки в умінні його носити".

1. Значення одягу в ділових стосунках

Феномен моди, що глибоко проникає в повсягденне життя, перш за все асоціюється з одягом. В умовах сучасного темпу життя людина багато часу проводить за роботою, а дозвілля нерідко поділяє з колегами та знайомими, що можуть згодом опинитися в ролі ділових партнерів. Тому дуже важливими стають дослідження, що вивчають сприйняття зовнішнього вигляду людини та його впливу на ділові стосунки.

Перше враження, що складається у оточуючих при погляді на люину, формується продовж 10-20 секунд з початку контакту. За цей час можна встигнути отримати інформацію про вік, соціально-економічний стан, належність до певної соціальної групи та прфесії, систему життєвіх цінностей, навички у міжособистістних відносинах. В результаті такого експрес-аналізу у оточуючих формується настанова для використання адекватного зразку поведінки, що панує в соціумі. Про це свідчать результати експеременту, в ході якого характеристика однієї і тієї ж людини змінювалася в залежності від нового вбрання та зачіски. Одже, первинне вреження може зумовити подальший розвиток сприймання суб’єкта та відношення до нього оточуючих.

Слід відзначити рад досліджень, що узагальнюють досвід вивчення моди з погляду ролевого спілкування. В історії багато пикладів, що ілюструють обмеження або цілеспрямований підбір та “канонізацію” певного виду одягу. Використання спеціального одягу завжди було засобом для отримання бажаної предбачуваної реакції оточуючих згідно з запрограмованим змістом соціальної ролі суб’єкта. При цьому одяг являє собою швидкісний невербальний сигнал, для сприйняття ти обробки якого потрібно дукілька секунд, після чого може бути використаний адекватний зразок поведінки об’єкту впливу (наприклад, дружнє рукостискання чи низький уклін). Говорячи про вплив одягу на сприйняття людини соціумом, слід підкреслити зворотній ефект: вплив одягу на свідомість ії володаря, в результаті чого покращується адаптація до нової ролі та надбання специфічних якостей, що їй притаманні.

До інформативних компонентів одягу окрім його видів обов’язково слід додати колір, силуетну, конструктивну лінію, лінію малюнка тканини та її фактуру. Дослідження оцінки особистості через вибір суб’єктом певних кольорів є цікавим підгрунттям для вивчення сприйняття кольору спеціалістами, що створюють модний одяг.

Якщо говорити про створення моделі оптимального іміджу згідно зі стратегіями ділового спілкування, слід приділити увагу вивченню мотивації суб’єктів спілкування. Залежно від мотивації, що конкретизує характер створюваного чи змінюємого іміджу, а також при виявленні конкретних адресатів іміджу, можна більш ефективно використовувати весь арсенал інших перелічених методик та надбаннів у галузі створення бажаного враження.

Оскільки, як було зазначено вище, сучасні ділові стосунки не обмежуються робочим часом, а при теперішньому рівні розвитку комунікації саме поняття робочий час стає досить умовним, слід враховувати чітку тенденцію до уніфікації в моді. Ця тенденція останнім часом приносить більше шкоди, аніж користі, якщо говорити про стирання умовностей етикету та массовий занепад смаку серед широких кіл споживачив модного одягу. Це призвело до створення еклектичного стилю в одязі, але частіше за все він межує з кічем. В пострадянському просторі ця тенденція має економічне підгрунття, але ж всі кризи минають – час верішувати їх соціально-психологічні наслідки.