Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка під-ва шпори.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
360.45 Кб
Скачать

1.ПІДПРИЄМСТВО В СИСТЕМІ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

Ринок являє собою сист. екон. відносин між відповідними суб’єктами з приводу в-ва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг.

Ринок – сукуп. продавців і покупців. Засади ринку:

1. наявність якомога більшої маси юридично і економічно обособлених товарови-робників; 2. наявн. ринкового механізму ціноутворення; 3. створення достатнього конкурентного середовища в економіці.

Ф-ї, які стоять перед ринком:

1. Регулююча (диференційована); 2. Стимулююча (ринок стимулює, ініціює в-во тих товарів та послуг, які очікує споживач; 3. контрольна (враховуючи дію об’єктивних екон. законів, в економіці формуються відповідні відтворювальні пропорції, оптиці-зується розподіл основних ресурсів та забезпечується відповідний економічний контроль за додержанням оптимальних суспільно-необх. витрат.

Структура ринку: з точки зору основних суб’єктів можна говорити про 5 типів ринку: 1) ринок споживачів (домогос-ва, окремі суб’єкти, які купують необхідні товари і послуги). 2) ринок виробників – сукупність осіб, підприємців, які здійснюють в-во тов. і послуг за рахунок закупівлі і викор-ня у в-ві інших товарів. 3) ринок проміжних продавців (посередників) – сукуп. осіб та організацій, які закуповують товари і послуги з метою їх перепродажу. 4) ринок громадських установ – ор-ції купують товари і послуги для забезп. сусп. потреб. 5) зовн. ринок; 6) технологічні ринки (ринки ЗВ, послуг, інновацій, інвестицій). 7)місцевий, регіональний, національний, транснаціональний, світовий ринок – за територіальною ознакою.

Ринкова інфраструктура: виробнича, соціальна.

Принцпи ор-ції ринку:

  • принцип свободи п-ва;

  • принцип матеріальної зацікавленості;

  • принцип відповідальності (матеріальної).

2. Розвиток інфраструктури під-ва

За умов постійного вдосконалення матер.-техн. бази вир-ва великого значення набувають проблеми раціонального використання допоміжного та обслуговуючого процесу.

Інфраструктура під-ва – це комплекс відповідних цехів, служб і господарств, які забезпечують необхідні умови для нормального функціонування під-ва. Складові частини: виробнича (допоміжні та обслуговуючі підрозділи, комунікаційні мере-жі, природо-охоронні об’єкти ), соціальна (житлово-комунальне гос-во, заклади громадського харчування, постанови охорони здоровя, заклади освіти) інфраст-руктура під-ва, підрозділ, що здійснює капітальне будівництво.

До сфери капітального будівництва відносять: спорудження об’єктів виробничої та соціальної Інфраструктури; монтаж виробничого і невиробничого обладнання; проектно-пошукові та інші роботи, які пов’язані з будівництвом та реконстру-кцією, ремонт. Основним документом за яким здійснюється будівництво є кошторисна вартість будівництва – витратні нормативні витрати на здійснення: монтажних робіт, придбання устаткування, проведення пошукових робіт та інше.

3 осн. види витрат, які зафіксовані в кошторисній вартості:

1) прямі витрати, що визначають: осн. зарплату будівельників, витрати на будівельні матеріали, витрати на експлуатацію будівельних машин.

2) накладні витрати – пов’язані з обслуговування та управління будівництва.

3) планові накопичення – нормативний прибуток будівельних орг-цій, що встанов. у % до прямих і накладних витрат. Титульний список – плановий документ, де зазначено строки початку та закінчення будівництва об’єктів та потужніст, заг. витрати та будівельно-монтажні роботи. В цей список включають розміри введених в дію основних фондів, визначається основні підрядні та проектні ор-ції, що здійсн. цю роботу, зазначаються постачальники.

Способи здійснення будівельних робіт: підрядний (здійснення робіт постійно діючими будів.-монтажними організаційними підрозділами, які виконують роботу за договором підряду), господарські (виконання всіх робіт власними силами)

3. ЗМІСТ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДП-КОЇ Д-СТІ

Під підприємством слід розуміти самостійну. зацікавлену, ініціативну, господарсько-комерційну д-сть юр. і фіз.. осіб з метою одержання прибутку.

Ф-ї підприємства: - організаційна; - творча; - ресурсна (полягає в тому, що підприємець повністю залежить від ресурсів).

Види: класична модель, інноваційна модель, екстенсивна модель, інтенсивна модель.

1. Одноосібна власність. Переваги: спрощена процедура заснування; повна самостійність та оперативна база діяльності; достатні стимули до ефективного господарювання. Недоліки: проблеми з залученням достатніх інвестиційних ресурсів та одержання кредитів; повна відповідальність за результати діяльності і можливі борги; невизначеність щодо перспектив розвитку.

2. Господарські товариства. Переваги: широка можливість для здійснення виробничо-комерційної діяльності; зростання фінансової незалежності і дієздатності фірми; можливість залучення до бізнесу висококваліфікованих спеціалістів. Недоліки: зростання ризиків здійснення комерц-господарської діяльності; загроза окремим співвласникам бізнесу в результаті банкрутства.

3. Корпорація (акціонерне товариство). Переваги: реальна можливість залучення необхідних інвестицій; існування індивідуальної відповідальності на рівні окремих акціонерів; можливість нарощування обсягів виробництва і реалізації. Недоліки: наявність розбіжностей між правом власності і функції контролю діяльності; можливість посадових осіб впливати на діяльність корпорації в особистих інтересах.

Підприємницька діяльність (виробнича і посередницька) є основна і допоміжна. Однієї з поширених форм посередницької підприємницької діяльності є агентування. Це така форма, за допомогою якої агент (посередник) діє від імені і на користь окремого виробника або споживача.

Посередницькі функції одноразового агента здійснює брокер. Як суб’єкт торгової комерції, які виконують відповідні функції під-кі структури поділяються на: оптово-роздрібна фірма, торговий дім (здійснення експортно-імпортних оперцій, організації виставок, може засновувати представництво в інших країнах), дистриб’ютор (особа, яка придбає продукцію для подальшої реалізації безпосередньо у виробника), дилер (перепродаж від свого імені за власний рахунок), комівояжер ( займається продажем товарів із доставкою до покупця), аукціон (проводиться в присутності людей, с попереднім оголошення стартової ціни), лот , біржа (постіно діючий оптовий ринок).

Види бірж: товарна, фондова, валютна, біржа праці.