Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка під-ва шпори.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
360.45 Кб
Скачать

43.Ефективність використання оборотних коштів

Для оцінки ефек­тності використання оборотних коштів виробничих підприємств застосовують певні показники, а для підвищення ефективності — Відповідні конкретні заходи .

Ефективність використання оборотних коштів характеризуєтьсяI швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) розраховується діленням вартості реалізованої продукції за діючими оптовими цінами за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період. Показник, що є оберненим стосовно коефіцієнта оборотності, заведено називати коефіцієнтом завантаження. Він показує, скільки оборотних коштів (у частках одиниці) припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції. Тривалість одного обороту в днях (або швидкість обороту) оборотних коштів визначається як співвідношення кількості днів у розрахунковому періоді (для кварталу — 90 днів, року — 360 днів) і коефіцієнта оборотності за той самий період. Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів може застосовуватисяпоказник їхньої рентабельності, обчислюваний як відношення прибутку підприємства до суми його оборотних коштів.

Унаслідок прискорення оборотності фінансових (грошових) коштів зменшується потреба в них, відбувається процес вивільненя цих коштів з обороту. Розрізняють абсолютне (зменшення потрібні н суми коштів) та відносне (реалізація більшої кількості продукції чи фіксованої суми коштів завдяки поліпшенню їхнього використання) вивільнення грошових коштів з обороту.

З-поміж заходів для підвищення ефективності використання оборотних коштів чільне місце належить оптимізації виробничих запасів. Саме з оптимізацією зв'язані найбільші резерви скорочення запасів на підприємствах, особливо з матеріаломістким виробництвом. Зменшення тривалості виробничого циклу на таких підприємствах усього на один день дає змогу зменшити обсяг незавершеного виробництва на суму понад 2 млн грош. од.

  1. Роль науково-технічного прогресу (нтп) у підвищенні ефективності виробництва

НТП у буквальному розумінні означає безперервний взаємозумовлений процес розвитку науки і техніки; у широкому суттєво-змістовому значенні – це постійний процес створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

Науково-технічна революція (НТР) відбиває докорінну якісну трансформацію суспільного розвитку на засаді новітніх наукових відкрить (винаходів), що справляють революціонуючий вплив на зміну знарядь і предметів праці праці, технології, організації та управління виробництвом, характер трудової діяльності людей. Зміст сучасної НТР найбільш повно розкривається через її особливості, зокрема:

  • Перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу

  • Новий етап суспільного поділу праці,зв’язаний з перетворенням науки на провідну царину економічної і соц. діяльності, що набирає масового характеру

  • Прискорення темпів розвитку сучасної науки і техніки

  • Інтеграція багатьох галузеі науки, самої науки з виробництвом

  • Якісне перетворення всіх елементів процесу виробництва – засобів праці, предметів праці, самої праці

НТП є домінантою (визначальним чинником) розвитку продуктивних сил,невпинного підвищення ефективності виробництва. Він безпосередньо впливає передовсім на формування й підтримування високого рівня техніко-технологічної бази вир-ва, забезпечуючи неухильне зростаня продуктивності суспільної праці.

Ступінь технічної досконалості виробництва та рівень економічного потенціалу в цілому визначаються прогресивністю використовуваних технологій – способів одержання та перетворювання матеріалів, енергії, інформації, виготовлення продукції.Технологія стає завершальною ланкою і формою матеріалазації фундаментальних досліджень, засобом безпосереднього впливу науки на сферу вир-ва.

Технологічні методи все більше і все частіше визначають конкретну форму і функції засобів та предметів праці, а отже, ініціюють появу інших напрямків НТП, витискують з вир-ва технічно та економічно застарілі знаряддя праці, породжують нові машини та устаткування, засоби амортизації. Зараз принципово нові види техніки розробляються й виготовляються під нові технології, а не навпаки, як це було раніше, коли панував примат засобів праці.