- •2. Розвиток інфраструктури під-ва
- •4. Економ. Зміст та класифікація витрат на вир-во прод.
- •5. Поняття і форми міжнародної підприємницької діял.
- •6. Кошторис витрат і калькуляція собіварт. Окремих виробів
- •7.Сутність та основні функції управління підприєм.
- •8. Сутність, методи встанов. Та регулюван. Цін на прод.
- •9.Загальна характеристика та основні типи управління
- •10.Особливість формування програми випуску продукції
- •11.Органи держ. Управління підприємством та організ.
- •12. Матеріально-технічне забезпечення ворибництва
- •13.Сутність, структура та класифікація персоналу
- •14.Контроль за якістю виробництва
- •15. Визначення чисельності працівників
- •16.Загальна хар-ка фінансової діяльності підпр
- •17. Механізм управління персоналом
- •18.Сутність , показники формув і викор. Прибутку.
- •19.Продуктивністьпраці як економічна категорія
- •20.Показники оцінки фінансово-економічн. Стану підпр
- •22 Поняття та загальна характеристика виробничої інфраструктури підприємства.
- •23. Критерії класифікації та основні види під-ств:
- •24.Соціальна діяльність та соціальна інфраструктура підприємства.
- •25.Основні форми та системи оплати праці.
- •26. Чинники зростання ефективності діяльності підпр.
- •27.Додаткові форми заробітної плати
- •28. Державне регулювання діяльності підприємств
- •29. Розподіл заробітку в умовах колективної оплати праці
- •30.Сучасні принципи та методи прогнозування розвитку підприємств
- •31.Поняття капіталу та виробничих фондів.
- •32.Особливості та основні етапи стратегічного планування.
- •7.Розробка функціональних і ресурсних субстратегій.
- •8.Запровадження , контроль та оцінка результатів.
- •33.Структура основних фондів. Амортизація і відтворення основних фондів.
- •34.Стуктура та джерела фінансування інвестицій
- •35.Склад, структура та використання оборотних фондів підприємства
- •36. Формування та регулювання руху портфельних інвестицій
- •37.Загальна характеристика та види нематеріальних ресурсів.
- •38.Роль іноземних інвестицій для розвитку вітчизняного виробництва.
- •39.Поняття нематеріальних активів.
- •40.Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень та фінансових інвестицій.
- •41.Загальна характеристика та методи розрахунку нормативів оборотних коштів.
- •42.Поняття та класифікація інноваційних процесів.
- •43.Ефективність використання оборотних коштів
- •Роль науково-технічного прогресу (нтп) у підвищенні ефективності виробництва
- •45.Техніко-технічна база виробництва.
- •46. Сутність економічної безпеки підприємства.
- •47.Механізм управління технічним розвитком підприємства.
- •48.Основні напрями організації економ. Безпеки.
- •49.Лізинг як форма оновлення технічної бази
- •50.Причини організації служби безпеки підприємства.
- •51.Визначення та використання виробничих потужностей.
- •52. Необхідність, сутність та мета реструктуризації підприємств.
- •53.Загальні принципи організації виробничого процесу.
- •54.Механізм санації суб’єктів господарювання
- •55.Типи виробництва та особливості виробничого циклу.
- •56.Порядок здійснення реструктуризації підприємства.
- •57.Технічна підготовка виробництва.
- •7)Проектування й виготовлення технологічного оснащення
- •58.Сутність, ознаки, причини банкрутства підприємства
- •59.Суспільні форми організації виробництва.
- •60.Процедура ліквідації збанкрутілих підприємств.
35.Склад, структура та використання оборотних фондів підприємства
До складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення; витрати майбутніх періодів.
Виробничі запаси становлять найбільшу частину оборотних фондів. До них належать запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива й пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентарю (реманенту) та інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко зношуються.
Незавершене виробництво — це предмети праці, обробку яких не завершено підприємством. Вони перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого. До напівфабрикатів власногс виготовлення відносять ті предмети праці, що їх повністю оброблено (перероблено) у даному виробничому підрозділі підприємства, але які потребують дальшої обробки в інших підрозділах Витрати майбутніх періодів — це грошові витрати, які зроблено в даний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції (роботи, послуг) у наступні періоди. До них належать витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію і винахідництво, придбання науково-технічної та економічної інформації, передплату періодичних видань тощо.
Співвідношення оборотних фондів у розрізі окремих елементів і стадій функціонування (запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) характеризує їхню виробничо-технологічну (стадійну) структуру. Вона формується під впливом низки факторів (тип виробництва, особливості продукції та технології її виготовлення, умови забезпечення підприємства матеріальними ресурсами тощо) і змінюється в часі повільно, без різких коливань. Структура оборотних фондів на підприємствах різних галузей має значні відмінності, зумовлені конкретними технологіями і формами організації виробництва, умовами забезпечення матеріалами ресурсами, цінами на них тощо.
Раціональне та економне витрачання окремих елементів оборотних фондів підприємств має неабияке економічне значення. Це зумовлюється постійним збільшенням абсолютного споживання сировини, матеріалі енергії для виробництва продукції в різних галузях народного господарства, переважаючою часткою матеріальних витрат у загальній її вартості. Економія матеріальних ресурсів, що характеризуєте зниженням абсолютної та питомої витрати окремих видів ресурсі дає змогу з такої самої кількості сировини й матеріалів виготовляти більше продукції без додаткових затрат суспільної праці, підвищувати ефективність виробництва в цілому на кожному підприємстві.
Для вимірювання ступеня ефективності використання оборотних фондів існує відповідна система техніко-економічних показників.
36. Формування та регулювання руху портфельних інвестицій
Зовнішні прямі інвестиції — це вкладення капіталу за кордоном, що за величиною становить не менше 10% вартості того чи того конкретного проекту, закордонні інвестиції, менші за 10% вартості здійснюваного за їх допомогою капітального проекту, називаються портфельними. Періодичний аналіз співвідношення прямих і портфельних інвестицій має практичне значення для виявлення загальних масштабів і частки залучення іноземного капіталу у сферу розвитку й підвищення ефективності виробництва та інших напрямків діяльності суб'єктів господарювання.
Ефективність довгострокового фінансування модернізації існуючих і будівництва нових виробничих і невиробничих об'єктів багато в чому залежить від пропорцій між державними та приватними інвестиціями. Природно, що з активізацією розвитку роздержавлення і приватизації власності, акціонування державних підприємств усе більшою ставатиме частка приватного капіталу в загальному обсязі інвестицій. Це сприятиме підвищенню рівня ефективності як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій.