1. Риси структура та функції ринку.

Ринок — це зворотний бік товарного виробництва. Тому цілком природно, що вивчення характеристик ринкової економіки неможливо без чіткого усвідомлення категорії «ринок», її основних ознак, механізмів функціонування і ролі.

Багатогранне поняття «ринок» у міру розвитку суспільного виробництва та обміну неодноразово змінювалося. Спочатку ринок розглядався як базар, місце роздрібної торгівлі, ринкова площа, оскільки ринок з’явився ще у період розпаду первісного суспільства, коли обмін між общинами ставав більш-менш регулярним, лише набував ознак регулярності і здійснювався у визначеному місці й у визначений час. З розвитком ремесла і міст торгівля, ринкові відносини розширюються, за ринками закріплюються певні місця.

В міру поглиблення суспільного поділу праці і розвитку товарного виробництва поняття «ринок» дістає дедалі складніше трактування, що знаходить висвітлення у світовій економічній літературі.

Сьогодні термін «ринок» характеризується, виходячи з його ознак: сфери обігу; форм руху сукупного суспільного продукту; типу господарських зв’язків і т. п. У політико-економічному аспекті ринок розглядають як тип господарських зв’язків між суб’єктами господарювання, тобто форми господарського зв’язку між товаровиробниками через купівлю-продаж товарів.

Існують два типи господарських зв’язків: натурально-речовинні, безвідплатні (відповідно до обсягу і структури); товарні, здійснювані за допомогою ринку. Характерними рисами останнього типу відносин є взаємні угоди сторін, що обмінюються, еквівалентна винагорода, вільний вибір партнерів, наявність конкуренції, вільні ціни. Товарні (ринкові) зв’язки можливі тільки на підставі вільної купівлі-продажу товарів і послуг. Пряме жорстке фондування, використання продуктових карток, гіпертрофовані масштаби бартеру та інші обмеження (у вигляді, наприклад, виїзної торгівлі) свідчать про деформацію ринкових зв’язків, хоча і супроводжуються формальними фактами купівлі-продажу.

Структура ринку

Під структурою ринку розуміють кількість і потенціал покупців і продавців, співвідношення між покупцями й можливостями їх споживання, з одного боку, і продавцями, їх здатністю створювати товари й надавати послуги, з іншої сторони

Оскільки кількість і потенціал покупців і продавців не однакові на різний товар і в різних регіонах, виникають різні типи ринкових структур, або моделі ринку. Аналіз кожної з них - дуже складна річ. Тому в економічній літературі розглядаються тільки деякі укрупнені ринкові структури (моделі). Досліджуються, в основному, чотири моделі ринку, які найбільше чітко відрізняються між собою: ідеальний або чисто конкурентний ринок, чисто монопольний, монополістично конкурентний і олигополистический. Ці ринкові структури відрізняються між собою:

• кількістю фірм і часткою кожної з них у ринковому обсязі попиту або пропозиції;

• ступенем однорідності продукції на ринку;

• можливістю входу нових фірм на ринок і виходу з нього;

• умовами взаємодії продавців і покупців між собою, можливістю домовленості між учасниками ринку;

• можливістю одержання необхідної інформації для визначення поведінки на ринку

Ринок ідеальної або чистої конкуренції – це такий тип ринку, на якім жоден із продавців або покупців не здатний суттєво впливати на формування рівня поточних цін.

Функції ринку

Ринок виконує багато функцій. Основними є: регулююча, розподільн, що стимулює, інформаційна

Регулююча – найважливіша функція. Ринок – найбільш зроблений механізм саморегулювання товарного проведення, формування основних пропорцій суспільного відтворення й розподілу ресурсів між окремими регіонами й галузями економіки. Він визначає “що”, “скільки”, “коли”, “ для кого” і “ як провадити”. Він регулює зміни в економіці. Ринкова конкуренція шляхом переливу капіталу з однієї галузі в іншу сприяє формуванню оптимальної структури економіки, дає можливість розвиватися найбільш перспективним галузям народного господарства

Розподільна функція. Ринок сприяє ефективному розподілу ресурсів, забезпечує ефективну безперервність відтворення пропорцій, збалансованість економіки

Стимулююча функція. Ринок виступає стимулятором економічного розвитку, прискорення науково-технічного й суспільного прогресу. Примушує виробників створювати громадсько-корисні, необхідні споживачам товари з найменшими видатками. Спонукує виробників використовувати науково-технічні нововведення, знижувати видатки ресурсів на проведення одиниці продукції, поліпшувати якість товарів і послуг

Санаційна функція. Через ринкову конкуренцію відбувається очищення суспільного виробництва від економічно слабких, нестійких, нежиттєздатних підприємницьких структур і, навпаки, активно стимулюється розвиток ефективних. “ Природний добір” здійснюється твердо й навіть жорстко стосовно слабких підприємств

Інформаційна функція. Ринок являє собою багате джерело інформації, знань про стан справ у господарськім житті, необхідних усім його суб'єктам. Через ціни, які постійно змінюються, ринок подає об'єктивну інформацію про кількість, асортименти і якості товарів і послуг, які залишаються на ринок. У результаті цього виробники можуть порівнювати свої індивідуальні видатки на зроблені товари з видатками конкурентів; споживачі – зрівняти величину своїх доходів з ринковими цінами, з можливістю задовольнити свої потреби.