- •2. Розвиток інфраструктури під-ва
- •4. Економ. Зміст та класифікація витрат на вир-во прод.
- •5. Поняття і форми міжнародної підприємницької діял.
- •6. Кошторис витрат і калькуляція собіварт. Окремих виробів
- •7.Сутність та основні функції управління підприєм.
- •8. Сутність, методи встанов. Та регулюван. Цін на прод.
- •9.Загальна характеристика та основні типи управління
- •10.Особливість формування програми випуску продукції
- •11.Органи держ. Управління підприємством та організ.
- •12. Матеріально-технічне забезпечення ворибництва
- •13.Сутність, структура та класифікація персоналу
- •14.Контроль за якістю виробництва
- •15. Визначення чисельності працівників
- •16.Загальна хар-ка фінансової діяльності підпр
- •17. Механізм управління персоналом
- •18.Сутність , показники формув і викор. Прибутку.
- •19.Продуктивністьпраці як економічна категорія
- •20.Показники оцінки фінансово-економічн. Стану підпр
- •22 Поняття та загальна характеристика виробничої інфраструктури підприємства.
- •23. Критерії класифікації та основні види під-ств:
- •24.Соціальна діяльність та соціальна інфраструктура підприємства.
- •25.Основні форми та системи оплати праці.
- •26. Чинники зростання ефективності діяльності підпр.
- •27.Додаткові форми заробітної плати
- •28. Державне регулювання діяльності підприємств
- •29. Розподіл заробітку в умовах колективної оплати праці
- •30.Сучасні принципи та методи прогнозування розвитку підприємств
- •31.Поняття капіталу та виробничих фондів.
- •32.Особливості та основні етапи стратегічного планування.
- •7.Розробка функціональних і ресурсних субстратегій.
- •8.Запровадження , контроль та оцінка результатів.
- •33.Структура основних фондів. Амортизація і відтворення основних фондів.
- •34.Стуктура та джерела фінансування інвестицій
- •35.Склад, структура та використання оборотних фондів підприємства
- •36. Формування та регулювання руху портфельних інвестицій
- •37.Загальна характеристика та види нематеріальних ресурсів.
- •38.Роль іноземних інвестицій для розвитку вітчизняного виробництва.
- •39.Поняття нематеріальних активів.
- •40.Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень та фінансових інвестицій.
- •41.Загальна характеристика та методи розрахунку нормативів оборотних коштів.
- •42.Поняття та класифікація інноваційних процесів.
- •43.Ефективність використання оборотних коштів
- •Роль науково-технічного прогресу (нтп) у підвищенні ефективності виробництва
- •45.Техніко-технічна база виробництва.
- •46. Сутність економічної безпеки підприємства.
- •47.Механізм управління технічним розвитком підприємства.
- •48.Основні напрями організації економ. Безпеки.
- •49.Лізинг як форма оновлення технічної бази
- •50.Причини організації служби безпеки підприємства.
- •51.Визначення та використання виробничих потужностей.
- •52. Необхідність, сутність та мета реструктуризації підприємств.
- •53.Загальні принципи організації виробничого процесу.
- •54.Механізм санації суб’єктів господарювання
- •55.Типи виробництва та особливості виробничого циклу.
- •56.Порядок здійснення реструктуризації підприємства.
- •57.Технічна підготовка виробництва.
- •7)Проектування й виготовлення технологічного оснащення
- •58.Сутність, ознаки, причини банкрутства підприємства
- •59.Суспільні форми організації виробництва.
- •60.Процедура ліквідації збанкрутілих підприємств.
7.Сутність та основні функції управління підприєм.
Перша-особливість підприємства як системи полягає в тім, що підприємство — це відкрита система, яка може існувати лише за умови активної взаємодії з навколишнім середовищем Інша особливість підприємства як системи: воно є штучною системою, створеною людиною заради її власних інтересів, передовсім спільної праці. Тому очевидною характеристикою будь-якого підприємства є поділ праці
Розрізняють дві форми поділу праці: горизонтальну та вертикальну Перша — це поділ праці через поділ трудових операцій на окремі завдання. Результатом горизонтального поділу праці є формування підрозділів підприємства, які виконують певні частини загального трансформаційного процесу. Оскільки роботу на підприємстві поділено між підрозділами та окремими виконавцями, хтось має координувати їхні дії, щоб досягти загальної мети діяльності.
Тому об'єктивно виникає потреба у відокремленні управлінської праці від виконавчої. Отже, необхідність управління зв'язана з процесами поділу праці на підприємстві.
Управління, яке є діяльністю, спрямованою на координацію роботи інших людей (трудових колективів), є складною системою. Диференціація та координація управлінської праці, формування рівнів управління здійснюються за допомогою вертикального поділу праці.
функції управління — об'єктивно зумовлені загальні напрями або сфери діяльності, сукупність яких забезпечує ефективне кооперування спільної праці.
керуючий елемент виконує функцію планування — процесу визначення мети діяльності, передбачення майбутнього розвитку та поєднання колективних (індивідуальних) завдань для одержання очікуваного загального результату.
Організація -- це процес формування структури системи, розподіл завдань, повноважень і відповідальності між працівниками фірми для досягнення загальної мети її діяльності.
Мотивація — це, власне, причина, яка спонукає членів трудового колективу до спільних погоджених дій, аби забезпечити досягнення поставленої мети.
Для того, щоб запобігти появі зовнішніх перешкод і можливих відхилень від очікуваних результатів діяльності системи, керуючий елемент повинен встановлювати параметри діяльності ефектора, вимірювати досягнуті результати роботи, порівнювати їх із запланованим обсягом, за необхідності — коригувати діяльність, накопичувати досвід для вдосконалення планування. Саме цим пояснюється необхідність виконання керуючим елементом контролюючих функцій.
Ці чотири основні функції тісно зв'язані між собою в єдиному процесі управління. Незадовільне планування чи недосконала організація, так само як і слабка мотивація праці або поганий контроль, негативно впливають на результати діяльності фірми в цілому.
З урахуванням цього важливо наголосити, що управління підприємством відображає сукупність взаємозв'язаних процесів планування, організації, мотивації та контролю, які забезпечують формування й досягнення цілей підприємства.
8. Сутність, методи встанов. Та регулюван. Цін на прод.
Ціна – грошовий вираз вартості товарів. Ціни на основі дії різних законів завжди коливають навколо своєї вартості. Виконують ф-ції: обліково-вимірювальна, стимулююча, регулююча.
Структура цін:
1) оптова ціна під-ва = собівартість + прибуток.
2)оптова ціна реалізації= оптова ціна під-ва+ПДВ+акцізний збір+(мито)+оптово-збутова надбавка (витрати постачальників і збутовиків+прибуток постачальників і збутовиків)
3) роздрібна ціна= оптова ціна реалізації+купівельна надбавка (витрати торгових ор-цій+ прибуток цих ор-цій).
Критерій видів цін: 1) за ознакою рівня встановлення та регулювання ціни діляться: централізовані, регульовані і фіксовані; договірні і вільні. 2) залежно від купівлі-продажу і сфери економіки: світові і внутрішні; оптові, закупівельні, роздрібні; специфічний вид цін, що пов’язаний з наданням послуг (в цьому випадку говорять про тарифи на надання платних послуг і тарифи на перевезення вантажів і людей). В сучасних умовах існує система франкування цін. Франко (вільний) – вид зовн.-торгів. угоди купівлі-продажу, коли в ціну товарів включають витрати на його страхування і доставку в місце призначення.
2 види Франко-цін: 1) ціна Франко станції відправлення (включає витрати на доставку продукції від станції відправлення до місця споживання за рахунок одержувача). 2) Франко станція призначення ( включає всі транспортні витрати, які відшкодовує або виробник, або збувач постачання продукції.)
Чинники, що впливають на рівень цін: гнучкість попиту, високі технічні параметри товарів, орієнтація на одержання прибутку та оцінка ефективності товару з боку покупця.
Методи розрахунку цін: 1) середні витрати+прибуток=ціна. 2) розрахунок ціни на підставі фіксованого прибутку( ціну поставлено залежно від прибутку). 3) становлення ціни на засаді суб’єктивної цінності товару (маржиналістський підхід)