Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка під-ва шпори.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
360.45 Кб
Скачать

41.Загальна характеристика та методи розрахунку нормативів оборотних коштів.

Оборотні кошти — це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

Відомі три методи розрахунку нормативів оборотних кошти аналітичний, коефіцієнтний і прямого рахунку. Аналітичний (дОслідно-статистичний) метод передбачає ретельний аналіз наявних товарно-матеріальних цінностей з наступним коригуванням фактичних запасів та вилученням з них надлишкових. Коефіцієнтній: метод полягає в уточненні чинних на початок розрахункового періоду нормативів власних оборотних коштів згідно зі змінами в цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих коштів. Метод прямого рахунку — це науково обґрунтований роз­рахунок нормативів за кожним нормованим елементом оборотних коштів (виробничим запасам, незавершеному виробництву, витра­там майбутніх періодів, залишкам готової продукції). У практиці господарювання він є основним, інші методи розрахунків викорис­товуються здебільшого як допоміжні.

Норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що відносять до оборотних фондів, визначається помноженням середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі на норму їхнього запасу в днях.

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві

Величина цього нормативу залежить від обсягу продукції, що виробляється, собівартості окремих її видів і характеру розподілу витрат протягом днів виробничого циклу.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується, виходячи з залишку коштів на початок періоду м суми витрат протягом розрахункового (планового) періоду з відрахунком величини наступного погашення витрат за рахунок собівартості продукції.

Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції визначається як добуток вартості одноденного випуску готових виробів на норму їхнього запасу на складі у днях. У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, необхідних для підготовки продукції до реалізації (продажу), тобто її комплектування, пакування та відвантажування споживачам, а також виписування і здавання в банк платіжних документів.

сукупний норматив оборотних коштів підприємства на розрахунковий (плановий) період є не що інше, як загальна сума нормативів, обчислених для окремих елементів (виробничих запасів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів та залишків готової продукції).

42.Поняття та класифікація інноваційних процесів.

Інноваційні процеси – сукупність прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі.

Результатом інноваційних процесів є новини, а запровадження їх у господарську практику визнається за нововведення.Інноваційні процеси започатковується певними галузями науки, а завершаються у сфері виробництва, сприяючи прогресивним змінам останнього.

Види:

--технічні новини та нововведення –появляться у виді нових продуктів , технологій їх виготовлення, засобів виробництва.

--організаційні нововведення – нові методи та форми організації всіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва.

-- економічні – методи господарського управління наукою та виробництвом через реалізацію функцій прогнозування і планування , фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності.

-- соціальні – різні форми активізації людського чинника

-- юридичні – нові та змінені закони та різноманітні нормативно-правові документи, що визначають та регулюють усі види діяльності підприємств та організацій.

За масштабністю і силою впливу на ефективність дія певних ланок суспільного виробництва всі новини та нововведення можна об'єднати у дві групи — локальні (поодинокі) та глобальні (великомасштабні). Якщо локальні новини (нововведення) ведуть переважно до еволюційних перетворень у сфері діяльності підприємств і через це не справляють якогось істотного впливу на ефективність функціонування та розвитку цих підприємств, то глобальні, що здебільшого є революційними (принципово новими) І кардинально підвищують організаційно-технічний рівень виробництва, а завдяки цьому забезпечують суттєві позитивні зрушення в економічних і соціальних процесах.