39.Поняття нематеріальних активів.

Нематеріальні активи – це категорія , яка виникає внаслідок володіння правами на об’єкти інтелектуальної власності або на обмежені ресурси та їхнього використання в господарській діяльності з отриманням доходу.

До складу нематеріальних активів включають:

1) права, що з’являються внаслідок володіння підприємством:

- патентами на винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

- свідоцтвами на знаки для товарів та послуг, найменування місця походження товару, фірмове найменування;

2)права, що виникають внаслідок володіння підприємством об’єктами авторського права ( твори науки, мистецтва, літератури, комп’ютерні програми, бази даних, топології інтегральних мікросхем) та суміжні права( права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення).

3) права на використання створених на підприємстві нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності ( раціоналізаторських пропозицій, ноу-хау, комерційних таємниць)

4) права на користування земельними ділянками та природними ресурсами;

5) монопольні права та привілеї на використання рідкісних ресурсів, включаючи ліцензії на здійснення певних видів діяльності;

6) організаційні витрати на створення підприємства;

7)права, що з’являються внаслідок укладених підприємством з іншими організаціями ліцензійних угод на використання об’єктів інтелектуальної власності.

Принцип юридичного захисту об'єктів інтелектуальної власності досить простий: забороняється використання нематеріальних активів без дозволу їхнього власника, або їхня підробка. Проте форми правового захисту дуже різняться між собою залежно від типу активів інтелектуальної власності

40.Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень та фінансових інвестицій.

Високий рівень ефективності виробничих Інвестицій значною мірою пояснюється прогресивністю елементно-технологічної та відтворювальної їхньої структури. Що вища за величиною частка. витрат на створення чи оновлення активної частини основних фондів підприємств, то більшою є віддача капітальних вкладень.

Чи не найбільші можливості підвищення ефективності використання капітальних вкладень зумовлюються організацією сучасної проектно-кошторисної справи і забезпеченням завдяки цьому високої економічної ефективності проектних рішень. Великим і досі мало використовуваним резервом підвищення ефективності капітальних вкладень є значне скорочення тривалості всіх стадій інвестиційного циклу — від проектування до освоєнння введених в дію виробничих об'єктів та об'єктів соціальної інфраструктури.

Здійснювані з метою збільшення віддачі з кожної грошової одиниці капітальних вкладень технічні, технологічні та організаційні заходи не можуть забезпечити досягнення очікуваних результатів, якщо вони не будуть супроводжуватись дійовими економічними методами управління інвестиційними процесами в цілому.

Найвагомішим організаційно-економічним важелем ефективного формування та використання фінансових інвестицій можна вважати розвиток фондового ринку в Україні

Чинники підвищення ефективності використання фінансових інвестицій:

1.Формування й дальший розпиток фондового ринку, дотримання загальновизнаних принципів його функціонування

2.Поліпшення організації державного регулювання фондового ринку України

3.Удосконалення системи економічного обґрунтування емітування різних видів та обсягів цінних паперів

4..Ширше залучення стратегічних інвесторів до процесу придбання цінних паперів високодохідних і високоліквідних підприємств

5.Максимально можливе розширення посередницької діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів

6.Здійснення виключно грошової приватизації державних підприємств

7.Посилення контролю за виконанням інвестиційних зобов'язань

8.Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів ,які займаються формуванням і використання; фінансових інвестицій

9.Оптимізація обсягів купівлі пакетів різних видів цінних паперів вітчизняними та зарубіжними інвесторами