- •2. Розвиток інфраструктури під-ва
- •4. Економ. Зміст та класифікація витрат на вир-во прод.
- •5. Поняття і форми міжнародної підприємницької діял.
- •6. Кошторис витрат і калькуляція собіварт. Окремих виробів
- •7.Сутність та основні функції управління підприєм.
- •8. Сутність, методи встанов. Та регулюван. Цін на прод.
- •9.Загальна характеристика та основні типи управління
- •10.Особливість формування програми випуску продукції
- •11.Органи держ. Управління підприємством та організ.
- •12. Матеріально-технічне забезпечення ворибництва
- •13.Сутність, структура та класифікація персоналу
- •14.Контроль за якістю виробництва
- •15. Визначення чисельності працівників
- •16.Загальна хар-ка фінансової діяльності підпр
- •17. Механізм управління персоналом
- •18.Сутність , показники формув і викор. Прибутку.
- •19.Продуктивністьпраці як економічна категорія
- •20.Показники оцінки фінансово-економічн. Стану підпр
- •22 Поняття та загальна характеристика виробничої інфраструктури підприємства.
- •23. Критерії класифікації та основні види під-ств:
- •24.Соціальна діяльність та соціальна інфраструктура підприємства.
- •25.Основні форми та системи оплати праці.
- •26. Чинники зростання ефективності діяльності підпр.
- •27.Додаткові форми заробітної плати
- •28. Державне регулювання діяльності підприємств
- •29. Розподіл заробітку в умовах колективної оплати праці
- •30.Сучасні принципи та методи прогнозування розвитку підприємств
- •31.Поняття капіталу та виробничих фондів.
- •32.Особливості та основні етапи стратегічного планування.
- •7.Розробка функціональних і ресурсних субстратегій.
- •8.Запровадження , контроль та оцінка результатів.
- •33.Структура основних фондів. Амортизація і відтворення основних фондів.
- •34.Стуктура та джерела фінансування інвестицій
- •35.Склад, структура та використання оборотних фондів підприємства
- •36. Формування та регулювання руху портфельних інвестицій
- •37.Загальна характеристика та види нематеріальних ресурсів.
- •38.Роль іноземних інвестицій для розвитку вітчизняного виробництва.
- •39.Поняття нематеріальних активів.
- •40.Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень та фінансових інвестицій.
- •41.Загальна характеристика та методи розрахунку нормативів оборотних коштів.
- •42.Поняття та класифікація інноваційних процесів.
- •43.Ефективність використання оборотних коштів
- •Роль науково-технічного прогресу (нтп) у підвищенні ефективності виробництва
- •45.Техніко-технічна база виробництва.
- •46. Сутність економічної безпеки підприємства.
- •47.Механізм управління технічним розвитком підприємства.
- •48.Основні напрями організації економ. Безпеки.
- •49.Лізинг як форма оновлення технічної бази
- •50.Причини організації служби безпеки підприємства.
- •51.Визначення та використання виробничих потужностей.
- •52. Необхідність, сутність та мета реструктуризації підприємств.
- •53.Загальні принципи організації виробничого процесу.
- •54.Механізм санації суб’єктів господарювання
- •55.Типи виробництва та особливості виробничого циклу.
- •56.Порядок здійснення реструктуризації підприємства.
- •57.Технічна підготовка виробництва.
- •7)Проектування й виготовлення технологічного оснащення
- •58.Сутність, ознаки, причини банкрутства підприємства
- •59.Суспільні форми організації виробництва.
- •60.Процедура ліквідації збанкрутілих підприємств.
27.Додаткові форми заробітної плати
У вигляді доплат і у вигляді надбавок (додаткові форми оплати праці) основне призначення: необхідне стимулювання праці, можуть як застосовуватись і не застосовуватись. Всі передбачено законодавством.
ДОПЛАТИ: 1) які не мають обмежень щодо сфер виробничої діяльності (за роботу в над нормований час; за роботу осіб, які не досягли працездатного віку; які працюють в скорочений робочий день; робітникам, які виконують роботу,що за кваліфікацією нижче ніж встановлений розряд; у разі простого невиконання норми виробітку оюа допущенного браку не з вини працюючого); 2) які здійснюються тільки в окремих сферах виробничої діяльності (роботи відхиляються ві нормальних умов праці: сезонна праця, праця в нічний час).
НАДБАВКИ: носять хар-р: витрати праці і часу, певне заохочення.
ПРЕМІЮВАННЯ: пов’язані з виконанням основної роботи.
Організація преміювання за основними видами виробничої діяльності мають охоплювати: преміювання окремих працівників, преміювання колективів, преміювання всього підприємства. Треба визначитись з диференціацією премій.
По практиці господарювання найчастіше використовуються преміювання: за виконання окремих завдання, що стоять перед окремими працівниками і групами робітників незалежно від кінцевих результатів д-сті усього під-ва; окремих робітників, їх груп – здійснюється за умови досягнення високих кінцевих результатів п-ва в цілому.
28. Державне регулювання діяльності підприємств
Будь-яка держава виконує низку функції, що з них першочерговою є функція регулювання економіки, тобто ступінь втручання держави в процеси формування стратегії і тактики розвитку народного гос-ва в цілому, його окремих ланок, включаючи підприємства. Метою держ регул економіки є досягнення найбільш ефективного екон, соц, наукового й культурного розвитку країни. Таке регулювання здійснюється як економічними, так і адміністративними методами. Основними принципами держ регулювання економіки є: 1 мінімальне втручання державних органів у економічні процеси; 2 вплив відповідних владних структур на розвиток соціально-економічних процесів за допомогою встановлюваних державою економічних регуляторів , і нормативів. Обов'язковою передумовою державного регулювання економіки є створення необхідної правової бази. Правову основу такого регулювання становлять законодавчі та нормативні акти.
Одна з головних функцій держави полягає в розробці та сприянні здійсненню стратегії економічного розвитку народного господарства. Стратегічні напрямки розвитку економіки мають бути визначені в процесі макроекономічного планування, котре треба визнати центральною ланкою державного регулювання.
Дуже вагомою функцією держави у сфері управління економікою має стати регулювання інноваційних процесів та інвестиційної діяльності, бо економічний розвиток кожної країни є наслідком її науково-технічного прогресу й відбувається насамперед через науково-технічні та організаційні інновації.
З метою реалізації економічної, науково-технічної та соціальної політики здійснюється управління інвестиційною діяльністю. Державне регулювання Інвестиційної діяльності включає як пряме управління інвестиціями, так і визначення державою належних економічних передумов для цієї діяльності.
Важливою економічною функцією будь-якої держави є перерозподіл консолідованих (централізованих) доходів і ресурсів, стабілізація економіки й соціальний захист населення з метою сприяння збалансованому й стабільному розвитку народного господарства та нормальному життєзабезпеченню всіх верств суспільства і сфер його діяльності. Практична реалізація цієї функції передбачає: установлення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсій; трансфертні платежі (допомога багатодітним сім'ям, безробітним тощо); надання неподільних суспільних благ і послуг (шляхи сполучення, зв'язок, комунальні послуги тощо); регулювання цін; надання податкових пільг і застосування особливих податків (відрахувань); регулювання граничне допустимих розмірів Інфляції та безробіття; забезпечення функціонування на належному рівні освіти, культури, охорони здоров'я, через (переважно) безпосереднє бюджетне фінансування й матеріал-технічне постачання.
Ще одна дуже важлива соціально-економічна функція держави —моніторинг і регулювання процесів охорони і відтворення навколишнього природного середовища: 1 гарантування екологічної безпеки, охорона та ефективне використання довкілля на засаді багатоманітності форм власності й прав користування відповідними видами природних ресурсів; 2 створення необхідних соціально-економічних умов для сприятливого спілкування людини з навколишнім природним середовищем; 3 опрацювання довгострокових і поточних екологічних програм, що передбачають не лише постійний моніторинг стану довкілля та здоров'я людини, а й низку заходів для ощадливого використання і відтворення природних ресурсів.
