8. Персонал підприємства. Його склад і класифікація.

Персонал - це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

Всі працівники підрозділяються на дві групи:

1)Персонал основної діяльності - промислово-виробничий персонал, який поділяється на 4 категорії: керівники; спеціалісти; службовці; робітники - основні та допоміжні.

2)Персонал неосновної діяльності - непромисловий персонал, тобто працівники, які не зв'язані безпосередньо з процесами промислового виробництва.

При класифікації персоналу його розподіляють за:професіями; спеціальностями; кваліфікацією.

Професія - це вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

Спеціальність - це більш вузький різновид трудової діяльності в межах професії.

Кваліфікація - це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності.

У відовідності з характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяється звичайно на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

Керівники – це працевники, що займають посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів. До них відносяться директори (генеральні директори), начальники, завідуючі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах, головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік тощо), а також заступники відповідно до вищепереличених посад.

Спеціалісти – працівники, що займаються інженерно – технічними, економічними та іншими роботами, зокрема – інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо.

Службовці – працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема – діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретари – друкарки, стенографісти тощо.

Робітники – безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевозкою пасажирів, наданням матеріальних послуг та інші. Окрім того, до робітників відносяться двірники, прибіральниці, охоронці, кур”єри, гардеробники.

9. Визначення чисельності окремих категорій працівників.

Управління трудовими ресурсами підприємства потребує обов`язкового формування системи оцінки трудового потенціалу підприємства. Слід розрізняти такі види чисельності працюючих:

Явочна чисельність – кількість працівників, що з`явилися на робочі місця у визначений час.

Облікова чисельність – кількість всіх постійних, тимчасових і сезонних працівників, котрих прийнято на роботу терміном на один і більше днів незалежно від того, перебувають вони на роботі, знаходяться у відпустках, відрядженнях, на лікарняному листку тощо.

Середньооблікова чисельність – кількість працівників за певний період, яка визначається як сума середньомісячної чисельності поділена на кількість місяців у розрахунковому періоді.

На підприємствах найчастіше розраховують чисельність промислово-виробничого персоналу на плановий період методом коректування базової чисельності

Ч пл =  [(Ч б * DV) / 100] + DЧ, де Ч пл – чисельність промислово-виробничого персоналу, що необхідна для забезпечення планового обсягу виробництва; Ч б – базова (очікувана) чисельність; D V – плановий темп зростання обсягу виробництва продукції; D Ч – сумарна зміна чисельності за пофакторним розрахунком можливого  зростання продуктивності праці.

Чисельність робітників, що зайняті на роботах, які нормуються, розраховується за формулою

 Ч рнпл = (S t i * m i ) / (Т рп * К вн ), де t i – планова трудомісткість одиниці виробу або послуги;  m i  - кількість виробів (послуг); n – кількість видів виготовлюваних одиниць продукції або послуг; Т рп – розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника; К вн – очікуваний коефіцієнт виконання норм. 

Чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах, розраховується за нормами обслуговування Ч оспл = (m o * П зм * Кro) / Н об, де m o – кількість об`єктів, що обслуговуються; П зм – кількість змін роботи на добу; Кro- коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову; Н об – норма обслуговування одного об`єкту – кількість об`єктів на одного робітника.

Чисельність допоміжних робітників, для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати трудомісткість робіт Ч дпл = П рм * П зм * К ro , де П рм – кількість робочих місць. Чисельність працівників управління спеціалістів, службовців розраховується за кожною функцією методом прямого нормування.

При встановленні чисельності управлінського персоналу керуються типовими штатними розкладами.