1. Становлення та розвиток казначейської системи Росії.

Терміни "казна" і "казначейство" мають різні тлумачення в різних країнах. Це можна пояснити розвитком та еволюцією казни як суспільного фінансового інституту, який є частиною спадку, традицій і культури різних держав.

У найперших систематизованих працях, присвячених питанням казни, цей термін використовується і у широкому, і більш вузькому розумінні. Так, в "Арташастрі" (праці про гроші), яка була написана в Індії дві тисячі років тому, казна в широкому розумінні - це багатство держави, до якого включались окрім детально перерахованих доходів золото, коштовне каміння і метали, а також усі види сільськогосподарської продукції.

Перші Казначейства, як губернські, так і повітові, в Росії були створені Царським Указом 1775 року. Що залишалися після задоволення штатних видатків. У 1780 р. було створено два головні казначейства – у Москві та Санкт-Петербурзі, до яких надходили всі доходи держави Княжа казна Московських великих князів знаходилась на Казенному дворі у Москві.

Казначейство як спеціальний урядовий фінансовий орган, що відав касовим виконанням державного бюджету, в Росії було засновано в році, коли у складі Міністерства фінансів створили департамент державного казначейства, який проіснував до 1918 р. З ліквідацією департаментів ДК, функції щодо касового виконання державного бюджету перейшли до Державного банку Радянського союзу.

Перехід Росії до ринкових відносин і відмова від єдиної державної форми власності вже на початку 90-х років поставили державу перед необхідністю захисту своїх фінансових інтересів. Касове виконання бюджетів усіх рівнів через Центральний банк Росії та комерційні банки опинилось без належного контролю з боку держави. Надзвичайно актуальним стало забезпечення обліку, підконтрольності, захищеності і керованості фінансовими ресурсами держави. Об'єктивно назріла необхідність створення органів виконавчої влади, здатних забезпечити реалізацію вимог держави щодо управління фінансами бюджетної системи.

У грудні 1992 р. Президентом Російської Федерації було підписано указ "Про федеральне казначейство", що стало початком створення системи Федерального казначейства Росії. Воно створене з метою підвищення дієвості державної бюджетної політики, ефективного управління доходами та видатками у процесі виконання бюджету федерації, підвищення оперативності у фінансуванні державних програм, посилення контролю за надходженням, цільовим і економним використанням державних фінансових ресурсів.

2. Історичні умови започаткування казначейства

Термін казна і казначейство мають різне тлумачення в різних країнах. Визначення казни використовується в праці про гроші «Арташасті» в Індії 2 тисячі років тому. Казна – сукупність фінансових ресурсів держави; багатство держави, до якого входили, крім детально перерахованих доходів, також золото, коштовне каміння і метали, усі види сільськогосподарської продукції; місце, куди надходили гроші і звідки здійснювались платежі для конкретних цілей.

Початок створення казначейства належить до управління казною за тією доби, коли не існувало чіткого розмежування між особистою власністю титулованого володаря та власністю держави.

Перше Казн., як губернські, так і повітові в Росії були створені Царським Указом 1775 р. Княжа Казна Московських великих князів знаходилась на казенному дворі у Кремлі. Одним із перших Конституційне визначення Державної Казни зробив отаман Пилип Орлик.

В ст..9 Конституції П.Орлика було визначено хто має право і передбачалось, що державний скарб відділяється від гетьманського і передається в керування генеральному підскарбію.

Функції казначейства:- сховище матеріальних цінностей князівства; - написання указів; - складання грамот; - поточне листування.

В 1780 р. було створено 2 головних Казначейства у Москві і Петербурзі.

Функції Департаменту Державного казначейства Росії: - розпорядження рухом коштів, що надходили до загальних державних доходів; - центральне рахівництво по державних доходах і видатках; - перевірка фінансових кошторисів усіх міністерств і головних управлінь; - складання проекту державного розпису доходів і видатків; - розклад складених міністерствами законопроектів, прийняття яких призводило до нових видатків.

У 1922 році було ліквідовано департамент Державного казначейства Росії. З його ліквідацією функції щодо касового виконання державного бюджету перейшло до Державного банку Радянського союзу.