- •1. Поняття підприємства, місія й різноманітні цілі. Головні напрямки діяльності підприємства.
- •2. Правові основи функціонування підприємства.
- •3. Класифікація підприємств та її практичне значення.
- •4. Поняття, функції, методи управління підприємством.
- •5. Добровільні та інституціональні об'єднання підприємств та організацій
- •7. Сутність, функції, принципи здійснення, форми підприємницьке діяльності.
- •8. Персонал підприємства. Його склад і класифікація.
- •9. Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •10. Сутнісно-змістова характеристика капіталу підприємства.
- •11. Основні виробничі фонди. Їх характеристика, оцінка.
- •12.Спрацювання, амортизація та відтворення основних фондів.
- •13. Показники ефективності відтворення та використання основних фондів
- •14. Структура, нормування та використання оборотних фонді підприємства
- •15. Нематеріальні ресурси, їх види.
- •16.Нематеріальні активи, їх оцінка, амортизація.
- •17. Інвестиції підприємства, їх види. Структура, напрями використання.
- •18.Визначення необхідності обсягу та джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •19. Оцінка і чинники підвищення ефективності використання виробничих інвестицій.
- •20.Оборотні кошти, їх структура, нормування, ефективність використання. (14)
- •21. Інноваційні процеси: сутність, види і вплив на виробництво.
- •22. Науково-технічний прогрес, його напрямки та оцінка ефективності,
- •23. Організаційний прогрес, його основні напрямки та тенденції розвитку.
- •24. Державне економічне регулювання діяльності підприємств.
- •25. Прогнозування розвитку підприємств.
- •26. Планування діяльності підприємств.
- •27. Бізнес-планування: сутність, призначення і роль.
- •28. Виробничий процес, його поняття, структура та принципи організації.
- •29. Організація виробничого процесу в часі.
- •30. Організаційні типи виробництва, порівняльна характеристика за ступенем їх ефективності.
- •31. Методи організації виробництва:
- •32. Загальна характеристика потокового виробництва, тенденції його розвитку.
- •33. Форми організації виробництва, їх сутність, тенденції розвитку.
- •34. Поняття, види і значення інфраструктури підприємства.
- •35. Система технічного обслуговування підприємства.
- •36. Загальна характеристика продукції.
- •37. Маркетингова діяльність і формування виробничої програми.
- •38.Формування і використання виробничої потужності підприємства.
- •39. Матеріально-технічне забезпечення підприємства.
- •40. Якість і конкурентоспроможність продукції.
- •41.Стандартизація і сертифікація продукції. Державний нагляд за якістю.
- •42. Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та чинники зростання.
- •43.Мотивація трудової діяльності працівників.
- •45.Форми та система оплати праці.
- •47.Кошторис виробництва, його зміст та порядок складання.
- •48. Собівартість окремих виробів, калькулювання і прогнозування.
- •49.Поняття , роль та функції ціни в ринковій системі господарювання.
- •50. Види цін і сфера їх застосування.
- •51.Методи ціноутворення.
- •52. Прибутковість і рентабельність виробництва.
- •53. Формування й використання прибутку підприємства.
- •54. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
- •55. Ефективність виробництва: сутнісна характеристика, вимірювання та чинники підвищення.
- •56. Економічна безпека як важливий елемент антикризової системи діяльності підприємства.
- •57.Реструктуризація підприємства, її сутнісна характеристика й можливі форми.
- •58. Суть механізму санації та її цілі.
- •59. Банкрутство підприємств як економічне явище.
- •60. Основні етапи та процедура порушення справи про банкрутство підприємств
16.Нематеріальні активи, їх оцінка, амортизація.
Нематеріальні активи - це категорія яка виникає внаслідок володіння правами на об'єкти інтелектуальної власності або на обмежені ресурси та їхнього використання в господарській діяльності з отриманням доходу.
До нематеріальних активів належать немонетарні активи які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року або одного операційного циклу, якщо він довший за рік, для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншим особам.
Елементний склад нематеріальних активів:
право користування природними ресурсами
право користування майном
право на знаки для товарів і послуг
право на об'єкти промислової власності
авторські та суміжні права
гудвіл
інші нематеріальні активи
Оцінка нематеріальних активів, зокрема об'єктів інтелектуальної власності найчастіше здійснюється із застосуванням дохідного, а також витратного підходу. У ряді випадків, зокрема при визначенні вартості права користування земельною ділянкою, може бути використаний також порівняльний підхід. Наявність нематеріальних активів у складі необоротних активів підприємства визначається наявністю патентів, ліцензій, прав користування природними ресурсами і т.д.
Особливістю оцінки нематеріальних активів (майнових прав інтелектуальной власності) є практично повна відсутність ринку подібного майна, що робить неможливим застосування порівняльного підходу.
Найчастіше використовується витратний підхід, - метод заміщення і метод прямого відтворення.
Також для оцінки нематеріальних активів (майнових прав інтелектуальной власності) може бути використаний дохідний підхід, - метод розділення прибутку, метод додаткового прибутку, метод роялті і ін.
Нематеріальні активи можуть бути переоцінені. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості активу на його залишкову вартість.
Амортизація нематеріального активу здійснюється на протязі строку його корисного використання, але не більш 20 років. Метод амортизації вибирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.
17. Інвестиції підприємства, їх види. Структура, напрями використання.
Інвестиції— це довгострокові вкладення капіталу (грошей) у під-ку діяльність для одержання прибутку. Той, хто має капітал (гроші) і вкладає його (їх) у ту чи іншу комерційну справу, називається інвестором, а сам процес вкладення капіталу — інвестуванням. Деякі зарубіжні автори часто визнають інвестиції тільки в грошовій формі, а інвестування трактують як придбання цінних паперів з метою отримання дивідендів. Разом з тим інвестування капіталу може здійснюватися в будь-якій формі, а не тільки в грошовій.
За об'єктами вкладання коштів (майна) розрізняють інвестиції реальні й фінансові. Реальні інвестиції – це вкладання коштів (майна) у реальні активи - матеріальні й нематеріальні. Вкладання коштів у різні фінансові активи, насамперед цінні папери або інші інструменти фінансового ринку розглядають як фінансові інвестиції. Інвестиції в нематеріальні активи, пов'язані з науково-технічним прогресом (патенти, ліцензії, ноу-хау, пакети програм, сукупність науково-технічних знань і практичного досвіду; прав використання землі, води, ресурсів, споруд і ін. майнових прав), відносять до інновацій.
У нашій країні термін "інвестування" ідентифіковано з терміном "капітальні вкладення". Проте термін "інвестування" значно ширший.
Поняття "капітальні вкладення" трактується більш вузько, ніж "інвестиції". У відповідності до своєї назви капітальні вкладення являють собою вкладення тільки в основний капітал, тоді як вкладення у інші види економічних ресурсів, такі як інформаційні ресурси, цінні папери, духовний потенціал, матеріальні запаси іменувати капітальними вкладеннями не прийнято або це робиться з застереженнями. Капіталовкладення слід розглядати лише як частку інвестицій у відтворення основних фондів (будинків, споруд, передавальних пристроїв, устаткування та ін.). Вони складаються із витрат на реконструкцію, розширення, технічне переоснащення діючих та спорудження нових підприємств, заміни основних фондів, що вибули, новими.
Загальний обсяг інвестування , що спрямоване на нове будівництво, реконструкцію або розширення, придбання товарно-матеріальних засобів виробництва за розрахунковий період називають - валовими інвестиціями.
На відміну від них, чисті інвестиції – це сума валових інвестицій зменшена на величину амортизаційних відрахувань.
За характером участі в інвестуванні розрізняють прямі й непрямі інвестиції. Пряме інвестування виконують інвестори, які безпосередньо беруть участь у виборі об'єктів інвестування та вкладанні в них коштів (майна, активів). Непрямі інвестиції здійснюють інвестиційні чи фінансові посередники.
За періодом інвестування - короткострокові інвестиції здійснюються на період до одного року( короткострокові депозитні вклади, придбання короткострокових ощадних сертифікатів тощо). Довгострокові інвестиції проводяться на період понад рік (до 2 , від 2 до 3; від 3 до 5; понад 5 років.)
За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні, державні, іноземні й спільні. Приватніздійснюються фізичними особами, а також юридичними особами з приватним капіталом, державні — державними й місцевими органами влади, державними (казенними) підприємствами з бюджетних і позабюджетних фондів, власних і позичкових коштів, іноземні — фізичними та юридичними особами іноземних держав, спільні — суб'єктами цієї держави та іноземних держав.
За регіональною ознакою розрізняють внутрішні й іноземні інвестиції. До них належить також придбання різних фінансових інструментів інших держав — акцій закордонних компаній, облігацій тощо.