- •Предмет тмм : основні розділи науки та їх характеристика.
- •Короткі відомості про розвиток тмм в нашій країні та за кордоном.
- •Основні види механізмів. Їх коротка характеристика.
- •Основні поняття тмм: машина, механізм, прилад, аппарат, знаряддя праці, механічний пристрій, деталь, ланка, кінематичний елемент ланки, кінематична пара.
- •Класифікація кінематичних пар.
- •Кінематичні ланцюги
- •Кінематичні зєднання
- •Вхідні, вихідні, початкові, ведучі, ведені ланки.
- •Кінематична схема механізму. Масштаб у тмм.
- •Задачі структурного синтезу механізмів. Структурна схема.
- •Число степенів вільності просторового та плоского механізмів.
- •Надлишкові зв”язки та їх вплив на точність виготовлення ланок та умови передачі сил.
- •До появи надлишкових зв'язків призводять:
- •Надлишкові зв'язки:
- •Усунення надлишкових зв”язків зміною класу кінематичної пари.
- •Зайві степені вільності (місцеві рухомості) механізму.
- •Заміна в плоских механізмах вищих кінематичних пар нижчими.
- •Утворювання механізмів шляхом нашарування структурних груп (груп Ассура).
- •Класифікація механізмів. Структурна класифікація за Ассуром. Формула будови механізму.
- •Задачі кінематичного дослідження механізмів.
- •Визначення положень ланок механізму. Плани положень.
- •Побудова траєкторій, що описують точки механізму.
- •Аналоги швидкостей та прискорень.
- •4.2.2. Аналоги прискорень
- •Властивості планів швидкостей та прискорень.
- •Кінематичне дослідження механізмів методом планів швидкостей та прискорень.
- •Визначення кутових швидкостей та прискорень ланок механізму за його планами
- •Задачі кінетостатичного дослідження механізмів. Принцип кінетостатики.
- •Сили, що діють на ланки механізму.
- •Урахування сил інерції при плоскопаралельному русі ланки.
- •5.4.1. Плоско паралельний рух ланки
- •Урахування сил інерції при поступальному та обертальному рухах.
- •5.4.2. Поступальний рух ланки
- •29.. Умови статичної визначуваності кінематичного ланцюга (кл)
- •5.5.2. Кінематичний ланцюг із вищими парами
- •5.5.3. Умова статичної визначуваності просторового
- •32 Теорема м.Є. Жуковського
- •10. Запишемо остаточно рівняння у формі “елементарних переміщень”:
- •34. Тертя в поступальній парі
- •35 Тертя в обертальній парі.
- •36. Тертя в гвинтовій кінематичній парі
- •37. Рідинне тертя (тертя ковзання змащених тіл).
- •38. Тертя кочення
- •40. Задачі динамічного дослідження механізмів
- •41. Метод зведення мас і сил при динамічному аналізі механізмів
- •Умови динамічної еквівалентності:
- •42. Зведена маса (зведений момент інерції).
- •Властивості зведеної маси (зведеного моменту інерції):
- •50.Задачі зрівноважування та віброзахисту машин.
- •51.Умови зрівноваженості обертової ланки.
- •52.Статичне та динамічне балансування обертових мас.
- •53. Зрівноважування механізмів на фундаменті.
- •54. Віброзахист машин. Засоби віброзахисту.
- •55. Види кулачкових механізмів та області їх застосування.
- •56 Основні закони руху вихідної ланки кулачкового механізму.
- •Кути тиску та передачі руху кулачкового механізму
- •58 Визначення основних розмірів кулачкового механізму
- •59.Профілювання кулачкового механізму методом обернення руху.
- •60 Задачі синтезу зубчастих зачеплень. Види зачеплень.
- •61. Геометричні елементи зубчастого колеса.
- •Основний закон зачеплення
- •63. Евольвента кола та її властивості. Властивості евольвентного зачеплення.
- •Евольвента описується точкою прямої, яка називається твірною, що котиться без ковзання по основному колу. Властивості:
- •64. Кінематика евольвентного зачеплення.
- •65. Методи виготовлення зубчастих коліс Метод копіювання
- •66. Якісні показники зачеплення
- •Багатоланкові зубчасті механізми з нерухомими осями. Метод Смирнова-Куцбаха.
- •68. Планетарні зубчасті передачі. Умови синтезу планетарних редукторів.
Урахування сил інерції при плоскопаралельному русі ланки.
5.4.1. Плоско паралельний рух ланки
Згадаємо спочатку поняття маси і моменту інерції.
Маса – це міра інертності тіла при поступальному русі.
Момент інерції – це аналог маси при обертальному русі.
Зв'язок між масою і моментом інерції:
де - маса, кг; - радіус інерції, м.
Розглянемо ланку ВС, яка здійснює плоскопаралельний рух (рис. 5.4,а) та її план прискорень (рис. 5.4,б).
Елементарна сила інерції для матеріальної точки визначається за формулою:
, |
(5.5) |
де - елементарна маса; - прискорення матеріальної точки.
Урахування сили інерції при плоскопаралельному русі ланки:
а. – ланка, що здійснює плоскопаралельний рух;
б. – план прискорень ланки
Виділяємо на ланці ВС (рис. 5.4,а) матеріальну точку D, тоді для неї:
.
Аналогічно для матеріальної точки К:
.
Але ланка – це система матеріальних точок, отже, для ланки маємо головний вектор сил інерції, Н:
, |
(5.6) |
де - маса ланки, кг; - прискорення центра мас ланки, м/с2.
Ураховується також головний момент сил інерції, Нм:
, |
(5.7) |
де - момент інерції, кгм2; - кутове прискорення ланки, с-2.
, |
(5.8) |
де - тангенціальне прискорення, м/с2; - довжина ланки, м.
Для спрощення розрахунків головний вектор і головний момент сил інерції замінюються результуючою силою , плече якої h дорівнює (рис. 5.5):
або в масштабі: . |
(5.9) |
|
|
Рис. 5.5. Прикладання результуючої сили інерції |
Із центра мас ланки S проводимо коло радіусом , результуюча сила прикладається по дотичній до цього кола, паралельно та протилежно (s), і утворює момент проти (рис. 5.5).
Урахування сил інерції при поступальному та обертальному рухах.
5.4.2. Поступальний рух ланки
При поступальному русі ланки враховується тільки головний вектор сил інерції , а головний момент сил інерції , т. щ. (рис. 5.6).
|
|
Рис. 5.6. Урахування сил інерції при поступальному русі
|
Рис. 5.7. Урахування сил інерції при обертальному русі навколо центральної осі |
5.4.3. Обертальний рух ланки навколо центральної осі
При обертальному русі навколо центральної осі враховується тільки головний момент сил інерції , а головний вектор сил інерції ,т. щ. (рис. 5.7).
29.. Умови статичної визначуваності кінематичного ланцюга (кл)
5.5.1. Кінематичний ланцюг із нижчими парами
Нехай до ланки ВС із нижчими парами прикладені головний вектор і головний момент усіх сил, ураховуючи й сили інерції (рис. 5.9).
Невідомими є: - реакція в шарнірі В (невідома за величиною та напрямком); - реакція в поступальній парі (невідома за величиною та точкою прикладання).
Позначимо: – число рухомих ланок КЛ; – число рівнянь, які можна скласти; – число кінематичних пар (КП) 5-го класу; - число невідомих реакцій.
Перевіряємо умову статичної визначуваності для ланки:
замість умови маємо або .
Висновок:
У кінематичному ланцюгу з нижчими парами ланка з прикладеними до неї силами є статично невизначеною системою.
Отже, і механізм із нижчими парами є статично невизначеною системою.
Перевіряємо умову статичної визначуваності для групи Ассура:
|
(5.11) |
або - умова статичної визначуваності групи Ассура.
Висновок: для визначення реакцій у кінематичних парах механізму його треба розділити на групи Ассура і для цих груп обчислювати невідомі реакції.