- •Предмет тмм : основні розділи науки та їх характеристика.
- •Короткі відомості про розвиток тмм в нашій країні та за кордоном.
- •Основні види механізмів. Їх коротка характеристика.
- •Основні поняття тмм: машина, механізм, прилад, аппарат, знаряддя праці, механічний пристрій, деталь, ланка, кінематичний елемент ланки, кінематична пара.
- •Класифікація кінематичних пар.
- •Кінематичні ланцюги
- •Кінематичні зєднання
- •Вхідні, вихідні, початкові, ведучі, ведені ланки.
- •Кінематична схема механізму. Масштаб у тмм.
- •Задачі структурного синтезу механізмів. Структурна схема.
- •Число степенів вільності просторового та плоского механізмів.
- •Надлишкові зв”язки та їх вплив на точність виготовлення ланок та умови передачі сил.
- •До появи надлишкових зв'язків призводять:
- •Надлишкові зв'язки:
- •Усунення надлишкових зв”язків зміною класу кінематичної пари.
- •Зайві степені вільності (місцеві рухомості) механізму.
- •Заміна в плоских механізмах вищих кінематичних пар нижчими.
- •Утворювання механізмів шляхом нашарування структурних груп (груп Ассура).
- •Класифікація механізмів. Структурна класифікація за Ассуром. Формула будови механізму.
- •Задачі кінематичного дослідження механізмів.
- •Визначення положень ланок механізму. Плани положень.
- •Побудова траєкторій, що описують точки механізму.
- •Аналоги швидкостей та прискорень.
- •4.2.2. Аналоги прискорень
- •Властивості планів швидкостей та прискорень.
- •Кінематичне дослідження механізмів методом планів швидкостей та прискорень.
- •Визначення кутових швидкостей та прискорень ланок механізму за його планами
- •Задачі кінетостатичного дослідження механізмів. Принцип кінетостатики.
- •Сили, що діють на ланки механізму.
- •Урахування сил інерції при плоскопаралельному русі ланки.
- •5.4.1. Плоско паралельний рух ланки
- •Урахування сил інерції при поступальному та обертальному рухах.
- •5.4.2. Поступальний рух ланки
- •29.. Умови статичної визначуваності кінематичного ланцюга (кл)
- •5.5.2. Кінематичний ланцюг із вищими парами
- •5.5.3. Умова статичної визначуваності просторового
- •32 Теорема м.Є. Жуковського
- •10. Запишемо остаточно рівняння у формі “елементарних переміщень”:
- •34. Тертя в поступальній парі
- •35 Тертя в обертальній парі.
- •36. Тертя в гвинтовій кінематичній парі
- •37. Рідинне тертя (тертя ковзання змащених тіл).
- •38. Тертя кочення
- •40. Задачі динамічного дослідження механізмів
- •41. Метод зведення мас і сил при динамічному аналізі механізмів
- •Умови динамічної еквівалентності:
- •42. Зведена маса (зведений момент інерції).
- •Властивості зведеної маси (зведеного моменту інерції):
- •50.Задачі зрівноважування та віброзахисту машин.
- •51.Умови зрівноваженості обертової ланки.
- •52.Статичне та динамічне балансування обертових мас.
- •53. Зрівноважування механізмів на фундаменті.
- •54. Віброзахист машин. Засоби віброзахисту.
- •55. Види кулачкових механізмів та області їх застосування.
- •56 Основні закони руху вихідної ланки кулачкового механізму.
- •Кути тиску та передачі руху кулачкового механізму
- •58 Визначення основних розмірів кулачкового механізму
- •59.Профілювання кулачкового механізму методом обернення руху.
- •60 Задачі синтезу зубчастих зачеплень. Види зачеплень.
- •61. Геометричні елементи зубчастого колеса.
- •Основний закон зачеплення
- •63. Евольвента кола та її властивості. Властивості евольвентного зачеплення.
- •Евольвента описується точкою прямої, яка називається твірною, що котиться без ковзання по основному колу. Властивості:
- •64. Кінематика евольвентного зачеплення.
- •65. Методи виготовлення зубчастих коліс Метод копіювання
- •66. Якісні показники зачеплення
- •Багатоланкові зубчасті механізми з нерухомими осями. Метод Смирнова-Куцбаха.
- •68. Планетарні зубчасті передачі. Умови синтезу планетарних редукторів.
5.5.2. Кінематичний ланцюг із вищими парами
Нехай до ланки ВС із вищою парою С прикладені головний вектор і головний момент усіх сил, ураховуючи й сили інерції (рис. 5.10).
Невідомими є: - реакція в шарнірі В (невідома за величиною та напрямком); - реакція в поступальній парі (невідома за величиною), точка прикладання її відома.
Умова статичної визначуваності плоского КЛ із вищими парами:
або
, |
(5.12) |
отже, , 3=3.
Умова справедлива тільки для плоскої системи сил.
5.5.3. Умова статичної визначуваності просторового
кінематичного ланцюга (КЛ)
Для просторового КЛ справедлива умова:
або
. |
(5.13) |
32 Теорема м.Є. Жуковського
Якщо зрівноважену систему сил, що діють на ланки механізму, перенести в однойменні точки повернутого на 900 плану швидкостей механізму, то сума моментів цих сил відносно полюса плану дорівнює нулю.
Доведемо цю теорему (див. рис. 5.13):
1. Нехай маємо механізм , на ланки якого діють сили ., що є рівнодіючими всіх сил і прикладені відповідно в т. (рис. 5.13,а).
2. На повернутий на 900 план швидкостей у однойменні точки (знайдені за подібністю) переносимо сили (рис. 5.13,б).
3. Для доведення теореми скористаємося принципом можливих переміщень, відомий з курсу теоретичної механіки.
Сума елементарних робіт на можливих переміщеннях дорівнює нулю.
-
.
Треба довести, що .
4. Позначимо плечі сил , а також кути між векторами швидкостей та цими плечами.
5. Складаємо рівняння суми моментів усіх сил відносно полюса плану .
Скористаємося поняттям доведення від зворотного, тобто прирівнюємо суму моментів сил не нулю, а деякій величині А,
далі треба довести, що .
-
Рис. 5.13: До теореми Жуковського:
а. – план механізму; б. – план швидкостей, повернутий на 900
6. Із плану швидкостей бачимо, що плечі сил , можна виразити таким чином:
. |
(5.44) |
7. Якщо помножити всі складові цього рівняння на масштаб , маємо швидкості точок :
.
або . |
(5.45) |
8. Розглянемо, що це за кути . Для цього переносимо вектори швидкостей на план механізму в точки , повертаючи їх попередньо на кут 900 проти напряму повороту плану швидкостей (рис. 5.13,б). Як бачимо, це кути між векторами сил і векторами швидкостей (два останніх – між їх продовженнями).
9. Помножимо всі частини попереднього рівняння на ( у лівій частині отримаємо елементарні переміщення точок ), а також урахуємо знаки “cos”:
|
(5.46) |
Примітка: знаки “+” з'явилися за рахунок напрямів швидкостей.