- •Предмет тмм : основні розділи науки та їх характеристика.
- •Короткі відомості про розвиток тмм в нашій країні та за кордоном.
- •Основні види механізмів. Їх коротка характеристика.
- •Основні поняття тмм: машина, механізм, прилад, аппарат, знаряддя праці, механічний пристрій, деталь, ланка, кінематичний елемент ланки, кінематична пара.
- •Класифікація кінематичних пар.
- •Кінематичні ланцюги
- •Кінематичні зєднання
- •Вхідні, вихідні, початкові, ведучі, ведені ланки.
- •Кінематична схема механізму. Масштаб у тмм.
- •Задачі структурного синтезу механізмів. Структурна схема.
- •Число степенів вільності просторового та плоского механізмів.
- •Надлишкові зв”язки та їх вплив на точність виготовлення ланок та умови передачі сил.
- •До появи надлишкових зв'язків призводять:
- •Надлишкові зв'язки:
- •Усунення надлишкових зв”язків зміною класу кінематичної пари.
- •Зайві степені вільності (місцеві рухомості) механізму.
- •Заміна в плоских механізмах вищих кінематичних пар нижчими.
- •Утворювання механізмів шляхом нашарування структурних груп (груп Ассура).
- •Класифікація механізмів. Структурна класифікація за Ассуром. Формула будови механізму.
- •Задачі кінематичного дослідження механізмів.
- •Визначення положень ланок механізму. Плани положень.
- •Побудова траєкторій, що описують точки механізму.
- •Аналоги швидкостей та прискорень.
- •4.2.2. Аналоги прискорень
- •Властивості планів швидкостей та прискорень.
- •Кінематичне дослідження механізмів методом планів швидкостей та прискорень.
- •Визначення кутових швидкостей та прискорень ланок механізму за його планами
- •Задачі кінетостатичного дослідження механізмів. Принцип кінетостатики.
- •Сили, що діють на ланки механізму.
- •Урахування сил інерції при плоскопаралельному русі ланки.
- •5.4.1. Плоско паралельний рух ланки
- •Урахування сил інерції при поступальному та обертальному рухах.
- •5.4.2. Поступальний рух ланки
- •29.. Умови статичної визначуваності кінематичного ланцюга (кл)
- •5.5.2. Кінематичний ланцюг із вищими парами
- •5.5.3. Умова статичної визначуваності просторового
- •32 Теорема м.Є. Жуковського
- •10. Запишемо остаточно рівняння у формі “елементарних переміщень”:
- •34. Тертя в поступальній парі
- •35 Тертя в обертальній парі.
- •36. Тертя в гвинтовій кінематичній парі
- •37. Рідинне тертя (тертя ковзання змащених тіл).
- •38. Тертя кочення
- •40. Задачі динамічного дослідження механізмів
- •41. Метод зведення мас і сил при динамічному аналізі механізмів
- •Умови динамічної еквівалентності:
- •42. Зведена маса (зведений момент інерції).
- •Властивості зведеної маси (зведеного моменту інерції):
- •50.Задачі зрівноважування та віброзахисту машин.
- •51.Умови зрівноваженості обертової ланки.
- •52.Статичне та динамічне балансування обертових мас.
- •53. Зрівноважування механізмів на фундаменті.
- •54. Віброзахист машин. Засоби віброзахисту.
- •55. Види кулачкових механізмів та області їх застосування.
- •56 Основні закони руху вихідної ланки кулачкового механізму.
- •Кути тиску та передачі руху кулачкового механізму
- •58 Визначення основних розмірів кулачкового механізму
- •59.Профілювання кулачкового механізму методом обернення руху.
- •60 Задачі синтезу зубчастих зачеплень. Види зачеплень.
- •61. Геометричні елементи зубчастого колеса.
- •Основний закон зачеплення
- •63. Евольвента кола та її властивості. Властивості евольвентного зачеплення.
- •Евольвента описується точкою прямої, яка називається твірною, що котиться без ковзання по основному колу. Властивості:
- •64. Кінематика евольвентного зачеплення.
- •65. Методи виготовлення зубчастих коліс Метод копіювання
- •66. Якісні показники зачеплення
- •Багатоланкові зубчасті механізми з нерухомими осями. Метод Смирнова-Куцбаха.
- •68. Планетарні зубчасті передачі. Умови синтезу планетарних редукторів.
Зайві степені вільності (місцеві рухомості) механізму.
Розглянемо приклад кулачкового механізму з гострим штовхачем
Визначимо степінь рухомості даного плоского механізму за формулою Чебишева:
. Потрібен 1 двигун.
Даний механізм має великий недолік – гострий штовхач призводить до великого тертя та відповідно зношування поверхні кулачка.
Для зменшення тертя в механізм уводиться додаткова ланка – ролик 3 (рис. 3.7), тому що тертя кочення менш за тертя ковзання, і знос поверхні кулачка зменшується.
Визначимо степінь рухомості механізму на рис. 3.6:
.
це означає, що в механізмі є місцева рухомість (ролик 3 обертається навколо власної осі).
Фактичний степінь рухомості , другий двигун не потрібен.
М ісцева рухомість не впливає негативно на роботу механізму, навпаки, як в даному випадку, покращує її (зменшення тертя).
Заміна в плоских механізмах вищих кінематичних пар нижчими.
Контрольна №4
Утворювання механізмів шляхом нашарування структурних груп (груп Ассура).
Л.В.Ассур (1878-1920 р.р.) довів, що будь-який механізм може бути утворений шляхом приєднання до так званого початкового механізму структурних груп – груп Ассура.
Більшість механізмів мають степінь рухомості , отже, у більшості випадків початковий механізм один.
За початкову ланку найчастіше приймають кривошип (а) або повзун (б), тому початковий механізм має вигляд :
|
|
|
|
а. |
б. |
1-го класу (за Ассуром – 1-го класу 1-го порядку).
Класифікація механізмів. Структурна класифікація за Ассуром. Формула будови механізму.
Існує три принципи класифікації механізмів:
структурно-конструктивна (механізми: шарнірно-важільні, кулачкові, зубчасті, фрикційні, з гнучкою ланкою тощо);
функціональна (за призначенням: механізми передач, сортування, вмикання, вимикання тощо);
структурна (за Ассуром).
Клас механізму визначається класом найскладнішої групи Ассура, що входить до його складу.
Розглянемо приклад: маємо шарнірно-важільний механізм (ШВМ) завантажника термічної печі (рис. 3.12).
Визначаємо степінь рухомості даного плоского механізму за формулою Чебишева:
Потрібен 1 двигун.
Складаємо допоміжну таблицю ланок і кінематичних пар
(рис. 3.12, б) для подальшої побудови структурної схеми за відомим алгоритмом (рис. 3.12, в).
Будуємо стояк за числом його елементів – 3 (трикутник).
Будуємо ланки, які утворюють кінематичні пари зі стояком (це ланки 1, 3 ,5), причому ланка 3 – триелементна (трикутник).
Будуємо решту ланок у порядку утворювання замкнутих контурів (ланки 2 і 4).
Розбиваємо структурну схему на групи Ассура (рис. 3.12, д, е), виділивши початковий механізм (рис.3.12, г ).
Складаємо формулу будови механізму:
.
Отже, даний механізм є механізмом 2-го класу.
|
|
|||||||||||||||||
а. |
в. |
|||||||||||||||||
б. |
||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||
г. |
д. |
|
||||||||||||||||
|