- •Предмет тмм : основні розділи науки та їх характеристика.
- •Короткі відомості про розвиток тмм в нашій країні та за кордоном.
- •Основні види механізмів. Їх коротка характеристика.
- •Основні поняття тмм: машина, механізм, прилад, аппарат, знаряддя праці, механічний пристрій, деталь, ланка, кінематичний елемент ланки, кінематична пара.
- •Класифікація кінематичних пар.
- •Кінематичні ланцюги
- •Кінематичні зєднання
- •Вхідні, вихідні, початкові, ведучі, ведені ланки.
- •Кінематична схема механізму. Масштаб у тмм.
- •Задачі структурного синтезу механізмів. Структурна схема.
- •Число степенів вільності просторового та плоского механізмів.
- •Надлишкові зв”язки та їх вплив на точність виготовлення ланок та умови передачі сил.
- •До появи надлишкових зв'язків призводять:
- •Надлишкові зв'язки:
- •Усунення надлишкових зв”язків зміною класу кінематичної пари.
- •Зайві степені вільності (місцеві рухомості) механізму.
- •Заміна в плоских механізмах вищих кінематичних пар нижчими.
- •Утворювання механізмів шляхом нашарування структурних груп (груп Ассура).
- •Класифікація механізмів. Структурна класифікація за Ассуром. Формула будови механізму.
- •Задачі кінематичного дослідження механізмів.
- •Визначення положень ланок механізму. Плани положень.
- •Побудова траєкторій, що описують точки механізму.
- •Аналоги швидкостей та прискорень.
- •4.2.2. Аналоги прискорень
- •Властивості планів швидкостей та прискорень.
- •Кінематичне дослідження механізмів методом планів швидкостей та прискорень.
- •Визначення кутових швидкостей та прискорень ланок механізму за його планами
- •Задачі кінетостатичного дослідження механізмів. Принцип кінетостатики.
- •Сили, що діють на ланки механізму.
- •Урахування сил інерції при плоскопаралельному русі ланки.
- •5.4.1. Плоско паралельний рух ланки
- •Урахування сил інерції при поступальному та обертальному рухах.
- •5.4.2. Поступальний рух ланки
- •29.. Умови статичної визначуваності кінематичного ланцюга (кл)
- •5.5.2. Кінематичний ланцюг із вищими парами
- •5.5.3. Умова статичної визначуваності просторового
- •32 Теорема м.Є. Жуковського
- •10. Запишемо остаточно рівняння у формі “елементарних переміщень”:
- •34. Тертя в поступальній парі
- •35 Тертя в обертальній парі.
- •36. Тертя в гвинтовій кінематичній парі
- •37. Рідинне тертя (тертя ковзання змащених тіл).
- •38. Тертя кочення
- •40. Задачі динамічного дослідження механізмів
- •41. Метод зведення мас і сил при динамічному аналізі механізмів
- •Умови динамічної еквівалентності:
- •42. Зведена маса (зведений момент інерції).
- •Властивості зведеної маси (зведеного моменту інерції):
- •50.Задачі зрівноважування та віброзахисту машин.
- •51.Умови зрівноваженості обертової ланки.
- •52.Статичне та динамічне балансування обертових мас.
- •53. Зрівноважування механізмів на фундаменті.
- •54. Віброзахист машин. Засоби віброзахисту.
- •55. Види кулачкових механізмів та області їх застосування.
- •56 Основні закони руху вихідної ланки кулачкового механізму.
- •Кути тиску та передачі руху кулачкового механізму
- •58 Визначення основних розмірів кулачкового механізму
- •59.Профілювання кулачкового механізму методом обернення руху.
- •60 Задачі синтезу зубчастих зачеплень. Види зачеплень.
- •61. Геометричні елементи зубчастого колеса.
- •Основний закон зачеплення
- •63. Евольвента кола та її властивості. Властивості евольвентного зачеплення.
- •Евольвента описується точкою прямої, яка називається твірною, що котиться без ковзання по основному колу. Властивості:
- •64. Кінематика евольвентного зачеплення.
- •65. Методи виготовлення зубчастих коліс Метод копіювання
- •66. Якісні показники зачеплення
- •Багатоланкові зубчасті механізми з нерухомими осями. Метод Смирнова-Куцбаха.
- •68. Планетарні зубчасті передачі. Умови синтезу планетарних редукторів.
38. Тертя кочення
|
Якщо циліндр перекочується, то “пляма деформації” зсовується в бік руху (рис. 6.18, б).
. |
|
Величина називається плечем сили тертя кочення.
При коченні необхідно переборювати деякий момент , який називають моментом тертя кочення.
39. Тертя в механізмах з гнучкими ланками
|
Дуга, на якій гнучка ланка дотикається до шківа, називається дугою обхвату, а відповідний їй центральний кут - кутом обхвату.
Нехай натяг гілки, що набігає, - , а гілки, що збігає, - .
натягнута зусиллями і гнучка ланка при може передавати веденому шківу обертовий момент , що дорівнює:
, |
|
40. Задачі динамічного дослідження механізмів
Визначити закон руху ланок механізму за відомими: кінематичною схемою механізму; масовими характеристиками ланок; зовнішніми силами, що діють на ланки механізму
41. Метод зведення мас і сил при динамічному аналізі механізмів
Розглянемо багатоланковий механізм, на ланки якого діють сили
(рис. 7.5).
Відомі:
Масові характеристики ланок.
Зовнішні сили, що діють на ланки механізму.
Треба визначити:
Лінійні швидкості та прискорення
Кутові швидкості та прискорення
1. Визначаємо степінь рухомості даного механізму за формулою Чебишева:
Потрібен 1 двигун.
2. Число рівнянь, які треба скласти для динамічного аналізу, як мінімум, дорівнює числу ланок і більше, якщо є ланки, що здійснюють плоскопаралельний рух (по 2 рівняння).
Отже, для полегшення дослідження механізм однократного степеня рухомості замінюється механізмом 1-го класу (одномасовою системою), динамічно еквівалентним вихідному механізму.
Еквівалентний механізм є складовою частиною заданого механізму. Його рухома ланка називається ланкою зведення.
На рис. 7.6 показані варіанти можливих замін.
Умови динамічної еквівалентності:
|
2. - миттєва потужність сил, які прикладені до ланки зведення, дорівнює сумі миттєвих потужностей сил,
що діють на ланки механізму.
Для виконання першої умови до ланки зведення додають додаткову масу, яка називається зведеною масою (або зведеним моментом інерції), володіючи якою ланка зведення має кінетичну енергію, яка дорівнює кінетичній енергії всіх ланок механізму.
Для виконання другої умови до ланки зведення прикладають зведену силу (зведений момент сили), миттєва потужність якої дорівнює миттєвій потужності всіх сил, що прикладені до ланок механізму.
Після заміни складають рівняння і визначають функції:
Ці рівняння визначають закон руху початкової ланки заданого механізму. Кінематичні функції решти ланок визначаються методами кінематики.