50.Задачі зрівноважування та віброзахисту машин.
1,Зменшення тиску стояка на фундамент чи основу.
2,Зменшення зусиль у кінематичних парах механізму.
3,Зменшення параметрів коливань до меж, безпечних для оточуючого середовища та обслуговуючого персоналу
51.Умови зрівноваженості обертової ланки.
Залежно від положення центра мас обертового ротора на підшипники може передаватися додаткове навантаження від сили інерції мас.
|
,
|
.система буде зрівноважена, якщо:
Висновки:Обертова ланка буде зрівноважена, тобто в кінематичних парах не будуть виникати динамічні зусилля, якщо вісь обертання цієї ланки є центральною і однією з головних осей інерції, тобто вільною віссю обертання.Обертову ланку можна зрівноважити двома додатковими масами (противагами), які розміщені в двох довільно вибраних паралельних площинах.
52.Статичне та динамічне балансування обертових мас.
При статичному балансуванні центр мас ланки зміщують на вісь обертання. Умова статичної зрівноваженості:
|
.Статичне балансування виконують для деталей, у яких довжина циліндра менша від його діаметра . Задачею балансування в цьому випадку буде визначення такої додаткової маси (противаги), нормальна сила інерції якої зрівноважить силу .
При динамічному балансуванні одну з головних осей інерції ланки суміщають з віссю обертання. Умова динамічної зрівноваженості:
. |
Динамічне
балансування проводять на спеціальних
верстатах (рис. 8.3) для деталей, довжина
циліндра яких досить велика порівняно
з його діаметром:
.
Задача балансування
у цьому
випадку – визначення таких двох
додаткових мас (противаг), нормальні
сили інерції яких зрівноважать сили
і
,
які складають “хрест сил”.
53. Зрівноважування механізмів на фундаменті.
Механізм вважається зрівноваженим, якщо зусилля, що передаються на фундамент є стала величина, тобто якщо головний вектор і головний момент зусиль стояка на фундамент є стала величина.
|
Якщо
досягти, щоб
і
,
тоді механізм буде зрівноваженим.
Досягти цієї умови повністю важко, тому частіше прагнуть, щоб , тобто здійснюють статичне зрівноважування механізму
54. Віброзахист машин. Засоби віброзахисту.
Дія віброізоляції зводиться до послаблення зв'язків між джерелом коливань і об'єктом; при цьому зменшуються динамічні дії, які передаються об'єкту.
Віброізоляція основана на розділенні початкової системи на дві частини та поєднанні цих частин віброізолятором чи амортизатором.
Одна з цих частин називається об'єктом, що амортизується, друга – основою.
55. Види кулачкових механізмів та області їх застосування.
Як і всі механізми, кулачкові механізми (КМ) можуть бути плоскими та просторовими, центральними та позацентровими. Вони поділяються також за видом руху кулачка та штовхача.
Кулачковий механізм є плоским, якщо його ланки рухаються в паралельних площинах.
Кулачковий механізм є просторовим, якщо його ланки рухаються в площинах, що перетинаються.
Кулачковий механізм є центральним, якщо вісь руху штовхача проходить через центр обертання кулачка (рис. 10.2, 10.8), та позацентровим , якщо вона не проходить через центр обертання кулачка (рис. 10.3...10.5).
Рух кулачка 1 кулачкового механізму може бути поступальним (рис. 10.1), обертальним (рис. 10.2...10.7) і хитним (рис. 10.8).
Рух штовхача 2 може бути поступальним (рис. 10.1...10.5, 10.8) і хитним (рис. 10.6, 10.7).
У кулачкових механізмах, наведених на рис. 10.2 і 10.3, кулачок діє безпосередньо на штовхач, причому під час руху ланок елементи кінематичних пар ковзають один по одному. Найбільшому зносу підлягають елементи вищої кінематичної пари в механізмі, наведеному на рис. 10.2, тому що тут одна точка штовхача ковзає по поверхні кулачка, і питомий тиск дуже великий.
При застосуванні “грибовидного” штовхача (рис. 10.3) знос поверхні кулачка трохи зменшується. Якщо радіус кривизни поверхні “грибовидного” штовхача збільшити до нескінченності, то елемент кінематичної пари перетворюється на площину, а кулачковий механізм – у кулачковий механізм з плоским поступально рухомим штовхачем (рис. 10.4).
|
|
Рис. 10.1. Кулачковий механізм (КМ) з поступально рухомими кулачком і штовхачем |
Рис. 10.2. Центральний КМ із гострим штовхачем |
|
|
Рис. 10.3. Позацентровий КМ із “грибовидним” штовхачем |
Рис. 10.4. Позацентровий КМ із плоским “тарілчастим” штовхачем |
|
|
Рис. 10.5. Позацентровий КМ із роликовим штовхачем |
Рис. 10.6. КМ із коромисловим роликовим штовхачем |
|
|
Рис. 10.7. КМ із коромисловим плоским штовхачем |
Рис. 10.8. КМ із хитним кулачком |
