- •Предмет тмм : основні розділи науки та їх характеристика.
- •Короткі відомості про розвиток тмм в нашій країні та за кордоном.
- •Основні види механізмів. Їх коротка характеристика.
- •Основні поняття тмм: машина, механізм, прилад, аппарат, знаряддя праці, механічний пристрій, деталь, ланка, кінематичний елемент ланки, кінематична пара.
- •Класифікація кінематичних пар.
- •Кінематичні ланцюги
- •Кінематичні зєднання
- •Вхідні, вихідні, початкові, ведучі, ведені ланки.
- •Кінематична схема механізму. Масштаб у тмм.
- •Задачі структурного синтезу механізмів. Структурна схема.
- •Число степенів вільності просторового та плоского механізмів.
- •Надлишкові зв”язки та їх вплив на точність виготовлення ланок та умови передачі сил.
- •До появи надлишкових зв'язків призводять:
- •Надлишкові зв'язки:
- •Усунення надлишкових зв”язків зміною класу кінематичної пари.
- •Зайві степені вільності (місцеві рухомості) механізму.
- •Заміна в плоских механізмах вищих кінематичних пар нижчими.
- •Утворювання механізмів шляхом нашарування структурних груп (груп Ассура).
- •Класифікація механізмів. Структурна класифікація за Ассуром. Формула будови механізму.
- •Задачі кінематичного дослідження механізмів.
- •Визначення положень ланок механізму. Плани положень.
- •Побудова траєкторій, що описують точки механізму.
- •Аналоги швидкостей та прискорень.
- •4.2.2. Аналоги прискорень
- •Властивості планів швидкостей та прискорень.
- •Кінематичне дослідження механізмів методом планів швидкостей та прискорень.
- •Визначення кутових швидкостей та прискорень ланок механізму за його планами
- •Задачі кінетостатичного дослідження механізмів. Принцип кінетостатики.
- •Сили, що діють на ланки механізму.
- •Урахування сил інерції при плоскопаралельному русі ланки.
- •5.4.1. Плоско паралельний рух ланки
- •Урахування сил інерції при поступальному та обертальному рухах.
- •5.4.2. Поступальний рух ланки
- •29.. Умови статичної визначуваності кінематичного ланцюга (кл)
- •5.5.2. Кінематичний ланцюг із вищими парами
- •5.5.3. Умова статичної визначуваності просторового
- •32 Теорема м.Є. Жуковського
- •10. Запишемо остаточно рівняння у формі “елементарних переміщень”:
- •34. Тертя в поступальній парі
- •35 Тертя в обертальній парі.
- •36. Тертя в гвинтовій кінематичній парі
- •37. Рідинне тертя (тертя ковзання змащених тіл).
- •38. Тертя кочення
- •40. Задачі динамічного дослідження механізмів
- •41. Метод зведення мас і сил при динамічному аналізі механізмів
- •Умови динамічної еквівалентності:
- •42. Зведена маса (зведений момент інерції).
- •Властивості зведеної маси (зведеного моменту інерції):
- •50.Задачі зрівноважування та віброзахисту машин.
- •51.Умови зрівноваженості обертової ланки.
- •52.Статичне та динамічне балансування обертових мас.
- •53. Зрівноважування механізмів на фундаменті.
- •54. Віброзахист машин. Засоби віброзахисту.
- •55. Види кулачкових механізмів та області їх застосування.
- •56 Основні закони руху вихідної ланки кулачкового механізму.
- •Кути тиску та передачі руху кулачкового механізму
- •58 Визначення основних розмірів кулачкового механізму
- •59.Профілювання кулачкового механізму методом обернення руху.
- •60 Задачі синтезу зубчастих зачеплень. Види зачеплень.
- •61. Геометричні елементи зубчастого колеса.
- •Основний закон зачеплення
- •63. Евольвента кола та її властивості. Властивості евольвентного зачеплення.
- •Евольвента описується точкою прямої, яка називається твірною, що котиться без ковзання по основному колу. Властивості:
- •64. Кінематика евольвентного зачеплення.
- •65. Методи виготовлення зубчастих коліс Метод копіювання
- •66. Якісні показники зачеплення
- •Багатоланкові зубчасті механізми з нерухомими осями. Метод Смирнова-Куцбаха.
- •68. Планетарні зубчасті передачі. Умови синтезу планетарних редукторів.
10. Запишемо остаточно рівняння у формі “елементарних переміщень”:
11. У реальному механізмі всі елементарні переміщення є й можливими, отже: , але , отже, , що й треба було довести
33. Види тертя. Основні закони тертя ковзання незмащених тіл.
Експериментальні дослідження свідчать, що тертя являє собою складний комплекс механічних, фізичних та хімічних явищ, до того ж ті чи інші явища переважають залежно від умов, за яких відбувається процес тертя.
Розглянемо елементарні відомості з теорії тертя, необхідні для розв'язання найпростіших задач ТММ
Розрізняють два основних види тертя: сухе і рідинне.
Напівсухим тертям називається вид тертя, за якого найбільш виступаючі шорсткості не розділяються шаром мастила і безпосередньо контактують.
Різниця між напівсухим і напіврідинним тертям головним чином полягає в тому, який з основних видів тертя переважає.
Явища сухого і рідинного тертя за своєю природою зовсім різні, тому різними є і методи урахування сил тертя в механізмах. У фрикційних, пасових та інших передачах спостерігається сухе тертя; у змащених підшипниках, підп'ятниках тощо – рідинне тертя, яке інколи переходить в напівсухе чи навіть сухе (на час пуску машини). Внаслідок цього необхідно вивчати обидва види тертя.
Якщо виступаючи нерівності поверхонь А і В безпосередньо стикаються одне з одним, то такий вид тертя називається сухим.
Якщо між поверхнями А і В є проміжний шар мастила і поверхні А і В безпосередньо не стикаються, то такий вид тертя називається рідинним.
За відносним рухом розрізняють тертя ковзання та тертя кочення.
Тертя ковзання – це зовнішнє тертя за умови відносного ковзання тіл. що стикаються.
Тертя кочення (опір коченню) – це зовнішнє тертя за умови відносного кочення тіл, що стикаються
Розглянемо основні закономірності, що характеризують явище тертя ковзання незмащених тіл.
Нехай тіло, вага якого , знаходиться в спокої на похилій площині, яка має кут до горизонту (рис.6.3).
Розкладаємо силу на нормальну і тангенціальну складові: і ; - нормальна реакція похилої площини; - сила, яка виникає внаслідок тертя, спрямована паралельно площині.
Тертя спокою
Для рівноваги тіла (впливом перекидного моменту нехтуємо) необхідно, щоб виконувались такі умови: ;
34. Тертя в поступальній парі
Розглянемо, за яких умов повзун А почне рухатись по нерухомій напрямній В. Для цього перенесемо точку прикладання сили в точку О і розкладемо силу на складові та . Кут між напрямом сили і нормаллю позначимо . Тоді:
, |
(6.10) |
. |
(6.11) |
Від дії сили поверхні наближуються, а від дії сили повзун намагається зсунутись відносно напрямної.
Сила тертя за Кулоном - Амонтоном:
. |
(6.12) |
Повзун зсунеться з місця в той час, коли , де - сила тертя спокою.
Підставимо в рівняння для значення і :
. |
(6.13) |
Тоді:
. |
(6.14) |
Але , отже, повзун виходить зі стану спокою, коли , де - кут тертя спокою.
Із кулонівських положень відомо, що сила тертя руху менша за силу тертя спокою: , отже, і кут тертя руху менший за кут тертя спокою:
Висновок: Для урахування сил тертя в поступальній парі необхідно відхилити реакцію від напряму нормалі на кут тертя у бік, протилежний напряму швидкості повзуна відносно напрямної.
Якщо тіло знаходиться в спокої, то реакція відхилена від нормалі на кут, менший чи рівний куту тертя спокою
Повзун починає переміщуватись, коли .
Відкладаємо кут праворуч та ліворуч від нормалі (див. рис. 6.11). Тоді кут буде обмежувати деяку область рівноваги тіла.
Будь-яка сила, що прикладена в цій області під кутом , не може вивести повзун зі стану спокою.
Якщо надавати силі різні напрями в просторі, область рівноваги буде обмежена конусом тертя спокою (рис. 6.12), який може бути утворений обертанням кута тертя навколо нормалі до поверхонь, що дотикаються.
Аналогічно, якщо тіло рухається, то напрям сили повинен бути по твірній або ж ззовні конуса під кутом