- •Предмет тмм : основні розділи науки та їх характеристика.
- •Короткі відомості про розвиток тмм в нашій країні та за кордоном.
- •Основні види механізмів. Їх коротка характеристика.
- •Основні поняття тмм: машина, механізм, прилад, аппарат, знаряддя праці, механічний пристрій, деталь, ланка, кінематичний елемент ланки, кінематична пара.
- •Класифікація кінематичних пар.
- •Кінематичні ланцюги
- •Кінематичні зєднання
- •Вхідні, вихідні, початкові, ведучі, ведені ланки.
- •Кінематична схема механізму. Масштаб у тмм.
- •Задачі структурного синтезу механізмів. Структурна схема.
- •Число степенів вільності просторового та плоского механізмів.
- •Надлишкові зв”язки та їх вплив на точність виготовлення ланок та умови передачі сил.
- •До появи надлишкових зв'язків призводять:
- •Надлишкові зв'язки:
- •Усунення надлишкових зв”язків зміною класу кінематичної пари.
- •Зайві степені вільності (місцеві рухомості) механізму.
- •Заміна в плоских механізмах вищих кінематичних пар нижчими.
- •Утворювання механізмів шляхом нашарування структурних груп (груп Ассура).
- •Класифікація механізмів. Структурна класифікація за Ассуром. Формула будови механізму.
- •Задачі кінематичного дослідження механізмів.
- •Визначення положень ланок механізму. Плани положень.
- •Побудова траєкторій, що описують точки механізму.
- •Аналоги швидкостей та прискорень.
- •4.2.2. Аналоги прискорень
- •Властивості планів швидкостей та прискорень.
- •Кінематичне дослідження механізмів методом планів швидкостей та прискорень.
- •Визначення кутових швидкостей та прискорень ланок механізму за його планами
- •Задачі кінетостатичного дослідження механізмів. Принцип кінетостатики.
- •Сили, що діють на ланки механізму.
- •Урахування сил інерції при плоскопаралельному русі ланки.
- •5.4.1. Плоско паралельний рух ланки
- •Урахування сил інерції при поступальному та обертальному рухах.
- •5.4.2. Поступальний рух ланки
- •29.. Умови статичної визначуваності кінематичного ланцюга (кл)
- •5.5.2. Кінематичний ланцюг із вищими парами
- •5.5.3. Умова статичної визначуваності просторового
- •32 Теорема м.Є. Жуковського
- •10. Запишемо остаточно рівняння у формі “елементарних переміщень”:
- •34. Тертя в поступальній парі
- •35 Тертя в обертальній парі.
- •36. Тертя в гвинтовій кінематичній парі
- •37. Рідинне тертя (тертя ковзання змащених тіл).
- •38. Тертя кочення
- •40. Задачі динамічного дослідження механізмів
- •41. Метод зведення мас і сил при динамічному аналізі механізмів
- •Умови динамічної еквівалентності:
- •42. Зведена маса (зведений момент інерції).
- •Властивості зведеної маси (зведеного моменту інерції):
- •50.Задачі зрівноважування та віброзахисту машин.
- •51.Умови зрівноваженості обертової ланки.
- •52.Статичне та динамічне балансування обертових мас.
- •53. Зрівноважування механізмів на фундаменті.
- •54. Віброзахист машин. Засоби віброзахисту.
- •55. Види кулачкових механізмів та області їх застосування.
- •56 Основні закони руху вихідної ланки кулачкового механізму.
- •Кути тиску та передачі руху кулачкового механізму
- •58 Визначення основних розмірів кулачкового механізму
- •59.Профілювання кулачкового механізму методом обернення руху.
- •60 Задачі синтезу зубчастих зачеплень. Види зачеплень.
- •61. Геометричні елементи зубчастого колеса.
- •Основний закон зачеплення
- •63. Евольвента кола та її властивості. Властивості евольвентного зачеплення.
- •Евольвента описується точкою прямої, яка називається твірною, що котиться без ковзання по основному колу. Властивості:
- •64. Кінематика евольвентного зачеплення.
- •65. Методи виготовлення зубчастих коліс Метод копіювання
- •66. Якісні показники зачеплення
- •Багатоланкові зубчасті механізми з нерухомими осями. Метод Смирнова-Куцбаха.
- •68. Планетарні зубчасті передачі. Умови синтезу планетарних редукторів.
4.2.2. Аналоги прискорень
Відомо, що прискорення - це друга похідна за часом від радіуса-вектора.
- лінійне прискорення; |
(4.10) |
- аналог прискорення. |
(4.11) |
За аналогією:
- кутове прискорення; |
(4.12) |
- аналог кутового прискорення. |
(4.13) |
Аналог прискорення – це друга похідна від радіуса-вектор за узагальненою координатою.
Встановимо зв'язок між прискоренням та аналогом прискорення:
Отже,
. |
(4.14) |
Аналогічно:
. |
(4.15) |
Властивості планів швидкостей та прискорень.
Абсолютні швидкості проходять через полюс плану і спрямовані від полюса.
Відносні швидкості через полюс плану не проходять.
Кінці векторів абсолютних швидкостей точок ланки утворюють фігуру, подібну до фігури ланки, і повернуті відносно неї на кут p/2.
Полюс плану є зображуючою точкою миттєвого центра швидкостей ланки.
План швидкостей будується на основі розв'язання векторного рівняння:
, |
(4.16) |
Абсолютні прискорення проходять через полюс плану та спрямовані від полюса.
Відносні прискорення через полюс плану не проходять.
Кінці векторів абсолютних прискорень точок ланки утворюють фігуру, подібну до фігури ланки, і повернуті відносно неї на кут , де у бік кутового прискорення .
Полюс плану прискорень є зображуючою точкою миттєвого центра прискорень.
Кінематичне дослідження механізмів методом планів швидкостей та прискорень.
Тут дохера писать…кому-то не повезет
Визначення кутових швидкостей та прискорень ланок механізму за його планами
швидкостей та прискорень. Контрольна №5
Задачі кінетостатичного дослідження механізмів. Принцип кінетостатики.
Задачею КАМ є визначення реакцій (тисків) у кінематичних парах механізму з урахуванням сил інерції, а також зрівноважувальної сили або зрівноважувального моменту, які прикладені до початкової ланки.
Принцип кінетостатики полягає в тому, що в число зовнішніх сил, що діють на ланки механізму, запроваджують сили інерції, які є фіктивними для самої ланки, але реальними для її зв'язків.
Принцип кінетостатики ґрунтується на відомому положенні Д'Аламбера, згідно з яким система сил, до якої уведені сили інерції, вважається рівноважною, і для неї придатні рівняння статики.
Отже, при включенні в число сил, що діють на ланку, сили інерції, ланка умовно вважається у стані спокою, тому можна застосовувати рівняння статики.
Цей принцип є методологічним.
Сили, що діють на ланки механізму.
Розглянемо блок-схему, наведену на рис. 5.1.
|
Рис. 5.1. Сили, що діють на ланки механізму |
5.2.1. Рушійні сили – це сили, робота яких за цикл усталеного руху додатна.
. |
(5.1) |
Рушійні сили задаються у вигляді діаграм, наприклад (рис.5.2):
5.2.2. Сили опору – це сили, робота яких за цикл усталеного руху від'ємна.
5.2.2.1. Сили корисного опору – це сили, для подолання яких призначено механізм.
Сили корисного опору задаються у вигляді діаграм
5.2.2.2. Сили шкідливого опору – це сили, для подолання яких необхідно витратити роботу понад тої роботи, що йде на виконання технологічного процесу. Наприклад, сили тертя в кінематичних парах механізму.
5.2.3. Сили тяжіння
, |
(5.2) |
де - маса, кг; - прискорення вільного падіння, м/с2.
Робота сил тяжіння за цикл усталеного руху дорівнює нулю.
5.2.4. Сили пружності
, |
(5.3) |
де - коефіцієнт жорсткості, Н/м; - переміщення, м.
Робота сил пружності за цикл усталеного руху дорівнює нулю.