Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
економіка. сортування.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
872.45 Кб
Скачать
  1. Поясніть відмінність калькуляції від кошторису витрат на конкретному прикладі.

Групування затрат за економічними елементами здійснюють з метою визначення загальних витрат по підприємству за певний період часу,незалежно від місця виникнення цих витрат і виду виготовлюваного продукту.Кошторис складають - з метою визначення комплексних затрат,і він не дає можливості визначити собівартість конкретного виробу. За економічними елементами витрати є:

1 Матеріальні витрати (сировина, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати, паливо, енергія, тара; віднімається вартість зворотних відходів).

2 Витрати на оплату праці (всі форми основної і додаткової заробітної плати штатного і позаштатного виробничого персоналу підприємства).

3 Відрахування на соціальні потреби (включають відрахування на соціальне страхування, у Пенсійний фонд, Державний фонд сприяння зайнятості – величина відрахувань встановлюється у відсотках від витрат на оплату праці).

4 Амортизацію основних фондів (амортизаційні відрахування на повне відтворення основних фондів).

5 Інші операційні витрати (витрати, що не належать до перелічених вище елементів; включаються витрати на страхування майна, охорону праці, винагороду за винахідництво, оплату робіт із сертифікації продукції, придбання ліцензій, оплату послуг зв'язку, податки та збори тощо).

Калькуляція складається - для визначення собівартості конкретного виробу,а також встановлення його ціни.

Перелік статей калькуляції може бути різним в залежності від галузі промисловості, але в загальному для виробничої собівартості може мати такий склад:

  • сировина і матеріали;

  • куплені комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;

  • паливо й енергія на технологічні цілі;

  • зворотні відходи (вираховуються);

  • основна заробітна плата;

  • додаткова заробітна плата;

  • відрахування на соціальне страхування;

  • витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

  • загальновиробничі витрати, пов’язані із організацією виробництва у цехах та дільницях;

-позавиробничі витрати.

Калькулювання – це обчислення собівартості одиниці продукції, робіт, послуг за статтями витрат.

  1. Охарактеризуйте особливості створення підприємства: шляхи створення, джерела утворення коштів та установчі документи.

Виробниче підприємство – це виробничо-господарська одиниця, організаційно відокремлений і економічно самостійний суб’єкт господарювання, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну чи комерційну діяльність з метою задоволення суспільних потреб і отримання прибутку.

Відповідно до Закону України „Про підприємства в Україні" існують три категорії суб'єктів, правоздатних виступати засновниками підприємства:

  • власник (власники) майна будь-яких видів і розмірів;

  • уповноважений власником (власниками) орган або підприємство, організація;

  • трудовий колектив у випадку і порядку, передбачених чинним законодавством.

Підставою для створення підприємства є:

  • рішення суб'єктів, правоздатних їх приймати;

  • примусовий поділ іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України;

  • виділення зі складу діючого підприємства, організації одного або декількох структурних підрозділів, а також структурних одиниць діючо­го об'єднання за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.

Кожне створене підприємство підлягає державній реєстрації за місцем перебування у відповідному виконавчому комітеті Ради народних депутатів за певну плату. Для цього підприємство подає органу місцевої влади заяву, рішення засновника про створення, статут та інші визначені Кабінетом Міністрів України документи. Дані про державну реєстрацію повідомляються Міністерству економіки і Держкомітету статистики, саме підприємство заноситься до державного реєстру України згідно зі своїм ідентифікаційним кодом.

Основним документом, на підставі якого діє підприємство, є статут. Він затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств — власником за участю трудового ко­лективу.

У статуті підприємства визначаються:

  • власник і назва підприємства,

  • його місцезнаходження,

  • предмет і цілі діяльності,

  • органи управління, порядок їх формування,

  • компетенція та повноваження трудового колективу та його виборних органів,

  • порядок утворення майна,

  • умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

Законодавством передбачається, що для створення підприємства необхідні інші установчі документи, зокрема установчий договір.Види під­приємств, для створення яких необхідний установчий договір, встановлю­ються чинним законодавством.

Формування й використання майна підприємства. Майно підприємства становлять матеріальні активи та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в його самостійному балансі і яке належить підприємству за правом власності або повного господарського відання (володіння, користування, розпорядження ним на свій розсуд). Джерелами формування майна підприємства служать: грошові й матеріальні внески засновників; доходи від реалізації послуг, інших видів господарської діяльності, від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення, дотації з державного й місцевого бюджетів; надходження від роздержавлення та приватизації власності або від придбаного майна іншого підприємства (організації); безплатні або доброчинні внески підприємств, організацій, окремих громадян.