37. Охарактеризуйте види цін та чинники ціноутворення.

Залежно від сфери економіки усі ціни поділяються на 2 великі групи: виробничі і споживчі.

До виробничих цін належать:

• гуртові ціни, закупівельні ціни, кошторисні ціни Споживчі ціни

За способом встановлення ціни поділяються на:

• державні договірні

• вільні ввізні

• лімітні (встановлюються на початкових етапах створення (проектування) нової продукції і відображають гранично допустимий рівень її ціни).

Ціни “франко” – це гуртові ціни, які встановлюються із врахуванням передбаченого контрактом порядку відшкодування транспортних витрат на доставку товарів покупцеві. Найбільш поширеними є ціни:

а) франко – вагон – станція відправлення (б) франко – вагон – станція призначення

в)франко – кордон

На практиці можуть бути використані різні стратегії ціноутворення. Найбільш популярні серед них такі:

1 Стратегія проникнення на ринок. Стратегія полягає у встановленні занижених цін із розрахунком на залучення більшої кількості споживачів і завоювання більшої част­ки ринку. Поступове зростання ринку збуту дає змогу збільшити об­сяги виробництва продукції і, відповідно, зменшити витрати на ви­готовлення одиниці продукції.

2 Стратегія «зняття вершків».. Застосування цієї стратегії передбачає встановлення завищених цін, в результаті чого й «знімаються вершки» з ринку. Зі зниженням попиту ціни на продук­цію також знижуються з метою залучення іншої групи споживачів, які не могли раніше дозволити собі придбати цей унікальний продукт.

3 Стратегія цінових ліній (або стратегія параметричного ціноутворення). Застосовується для встановлення цін на ті види продукції, які відрізняються від наявних на ринку за рівнем окремих параметрів. В основу стратегії цінових ліній покладено визначення питомої ціни певного параметра вже реалізовуваного на ринку това­ру. Шляхом множення питомої ціни на кількісне значення окремого параметра в новому виробі визначають його продажну ціну.

4 Стратегія преміальних цін (або знижок із цін). Має багато варіантів. При цьому використання того чи іншого виду знижки ви­значається характером її спрямування

5 Стратегія «опортуністичного ціноутворення». Використо­вується протягом відносно короткого періоду щодо товарів (послуг), кількість яких у даний момент у даному конкретному місці є недос­татньою (обмеженою) для задоволення високого попиту на них. У цьому випадку споживач не має вибору і змушений платити високу ціну за такі товари (послуги).

38. Охарактеризуйте зв’язок між продуктивністю праці та виробітком працівників.

Під продуктивністю праці як економічною категорією заведено розуміти ефективність (плідність) трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ.

Рівень продуктивності праці визначається:

• кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), яку виробляє один працівник за одиницю робочого ча­су (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), - норма виробітку;

• або кількістю робочого часу, що витрачається на вироб­ництво одиниці продукції (виконання роботи чи по­слуги), - показник трудомісткості робіт.

• Виробіток (Making) - це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленої одним працівником за одиницю робочого часу, і розраховується за формулою

• , (8.1)

• де В - виробіток; V - обсяг виробництва продукції (робіт, послуг); Т - затрати праці на випуск відповідного обсягу продукції (робіт, послуг).